Справа № 545/630/22
Провадження № 1-в/545/133/22
11.03.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві спільне подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженої:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чита Російської Федерації, українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, раніше неодноразово судимої.
Засудженої вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2020 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
Адміністрація державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережна комісія при Полтавській райдержадміністрації звернулись до суду із спільним поданням про застосування щодо засудженої ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула встановлені законом 1/2 строку покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Засуджена та представник адміністрації у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про розгляд справи без їх участі, подання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджена вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2020 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано в строк покарання період перебування під вартою з часу затримання з 07.02.2019 року. Згідно з вироком строк покарання рахувати з часу обрання запобіжного заходу по справі - з 10.12.2020 року.
На момент звернення до суду з поданням ОСОБА_3 відбула 1/2 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пунктом 1 частини 3 статті 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до пункту 17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно -дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як встановлено судом, за період відбування покарання засуджена ОСОБА_3 мала 6 заохочень за сумлінну поведінку та виконання покладених обов'язків; стягнень не мала.
Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)», засуджена ОСОБА_3 характеризується позитивно, працевлаштований підсобним робітником, до праці ставиться сумлінно; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Виконавчі листи на адресу установи не надходили. Адміністрація установи вважає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці засуджена ОСОБА_3 довела своє виправлення.
Так, одним із показників виправлення засудженої є висновок адміністрації установи про те, що засуджена особа довела своє виправлення.
Адміністрація установи у характеристиці від 07.02.2022 року зазначила, що засуджена «довела своє виправлення». На обґрунтування свого висновку адміністрація установи навела певні обставини, які, на її думку, свідчать про те, що засуджена довела своє виправлення. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджена довела своє виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини основного покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-
Спільне подання адміністрації державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання засудженої ОСОБА_3 - задовольнити.
Засуджену ОСОБА_3 звільнити умовно-достроково на 1 рік 04 місяці 27 днів від відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1