Справа № 541/95/22
Номер провадження3/541/111/2022
17 березня 2022 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миргород матеріали, які надійшли з Управління Держпраці у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.01.2022р. о 13 год. 20 хв. за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », працівник ОСОБА_2 виконувала роботу продавця без оформлення трудових відносин з роботодавцем ФОП ОСОБА_1 , чим остання вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачено відповідальність по ч. 1 ст.41 КУпАП.
14.01.2022 р. ФОП ОСОБА_1 надано трудовий договір № 4 від 05.01.2022 р. укладений між нею та працівницею ОСОБА_2 , наказ (розпорядження) про призначення на посаду продавця продовольчих товарів № 4/к від 05.01.2022р., згідно якого працівниця ОСОБА_2 прийнята на роботу з 06.01.2022р. (підстава: письмова заява працівниці) та повідомлення про прийняття на роботу подане до ДФС вже після фактичного допуску працівниці до роботи та розпочатого інспекційного відвідування, а саме: 14.01.2022 р. о 07 год. 36 хв. про що свідчить квитанція №2.
ФОП ОСОБА_1 письмово пояснила, що повідомлення про прийняття працівниці ОСОБА_2 вчасно не подала, так, як загубила флешку, на якій розміщений електронний ключ для входу в електронний кабінет платника податку. Повідомлення надіслала до ДФС 14.01.2022 р.
Враховуючи вищевикладене, повідомлення до Державної податкової служби про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_2 , подано ФОП ОСОБА_1 після початку роботи працівниці.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи суду не надала, причину неявки не повідомила.
Положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв'язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
Частина 1 статті 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства про працю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № ПЛ46/1517/АВ/П/ПТ від 14.01.2022 року (а. с. 1-2), копією акту перевірки № ПЛ46/1517/АВ від 14.01.2022 року (а. с. 3-7), копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а. с. 8), копією трудового договору № 4 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 05.01.2022, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 9), копією розпорядження ФОП ОСОБА_1 від 05.01.2022 № 4/К (а. с. 10), копією заяви про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 04.01.2022 (а. с. 11), копією повідомлення про прийняття працівника на роботу від 14.01.2022 (а. с. 12), копією квитанції № 2 про направлення повідомлення про прийняття працівника на роботу від 14.01.2022 (а. с. 13), копією пояснення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а. с. 14).
Таким чином, подавши повідомлення до Державної податкової служби про прийняття на роботу працівниці ОСОБА_2 , після початку роботи працівниці, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту», чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії»).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , той факт, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ч. 1 ст. 41 КУпАП, будь-яких негативних наслідків та шкоди від її дій державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян не завдано, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа відносно неї закриттю, з оголошенням усного зауваження, яке, на думку суду, буде достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП, щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
У зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 41, 221, 245, 268, 283, 284, 291, 294 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 41 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В. М. Куцин