Провадження № 6/537/29/2022
Справа № 537/4443/21
15.03.2022 р. суддя Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області Маханьков О.В. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову,шляхом зупинення стягнення на підставі судового наказу № 537/4443/21 від 10.09.2021р.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши та проаналізувавши надані матеріали, вважає, що в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 слід відмовити за наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, крім іншого, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
За правилом ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2022 року державним виконавцем Крюківського відділу ДВС в м.Кременчуці відкрито виконавче провадження №68677814 від 17.02.2022р. з приводу винесення судового наказу № 537/4443/21, виданого Крюківським районним судом м.Кременчука 10.09.2021, яким стягнуто з з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь КП «Теплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду станом на 18.08.2021р. на суму 6512 грн.46 коп.,3% річних 220грн.84 коп, інфляційні в сумі 476грн. 51 коп. та сплату судового збору в сумі 56 грн. 75 коп.
У даній заяві ОСОБА_1 просить забезпечити позову шляхом зупинення стягнення виконавчого провадження на підставі судового наказу № 537/4443/21 від 10.09.2021 р.
Виходячи із змісту позовних вимог, а також з вимог заяви про забезпечення позову вбачається, що запропонований заявником вид забезпечення позову фактично зводиться до вирішення спору по суті, а тому на підставі ч. 10 ст. 150 ЦПК України не може бути застосований судом, оскільки таке забезпечення не узгоджується з положеннями процесуального закону.
Крім того, відповідно до приписів пункту 9 стаття 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказує на те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового наказу, який набрав законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов?язковості судових рішень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заборона державному виконавцю вчиняти дії по примусовому виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, матиме своїм наслідком порушення прав заявника КП «Теплоенерго» у справі №537/4443/21, як стягувача у виконавчому провадженні ВП№68677814 Відтак, обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства. На думку суду, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судового наказу, що набрав законної сили та є обов'язковим для виконання на всій території України.
Згідно ч. 1ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та повинна містити: а) найменування суду; б) повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, ідентифікаційний код юридичної особи / реєстраційний номер облікової картки платника податків 526 (для фізичних осіб); в) наказ, що оспорюється; г) зазначення повною або часткової необґрунтованості вимог стягувача. У ст. 171 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас закон передбачає, що єдиною підставою для повернення заяви про скасування судового наказу є подання заяви з порушенням строків, встановлених для скасування судового наказу (ч. 2 ст. 171 ЦПК України). У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку для її подання судовий наказ набирає чинності, крім випадків видачі судового наказу за вимогами про стягнення аліментів на дитину, коли судовий наказ набирає чинності в день його видачі. Також варто зазначити, що за клопотанням заінтересованих осіб суд може внести виправлення до судового наказу, відстрочити або розстрочити виконання судового наказу чи визнати його таким, що не підлягає виконанню (ст. 173 ЦПК України).
Законом чітко визначено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, допускається тільки апеляційне оскарження ухвали про відмову у видачі судового наказу. У касаційному порядку не можуть оскаржуватися ні судові накази, ні ухвали про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що заява є необґрунтованою і не підлягає задоволенню
Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення державним виконавцем Крюківського відділу ДВС в м.Кременчуці стягнення виконавчого провадження № 68677814 від 17.02.2022 р. на підставі судового наказу № 537/4443/21 від 10.09.2021р., виданого Крюківським районним судом м.Кременчука - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Суддя : Маханьков О.В.