Справа № 379/109/21
Провадження № 2-а/375/3/22
18 лютого 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі :
головуючої судді: Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Юрченко Л.В.,
за участю
відповідача Зінченка Р.А.
представника відповідача Хазанова А.В.
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в смт Рокитне позовну заяву ОСОБА_2 до головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Романа Анатолійовича та Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_2 08.02.2021 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Р.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач зазначив таке.
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 000683 від 05 січня 2021 року про адміністративне правопорушення, винесеною головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченкаом Р.А., яку він отримав, що підтверджуєтьмя трекінгом поштового відправлення Укрпошти. Його визнано винним у вчиненні
адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена
статтею 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та
накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 765 гривень.
З цією постановою позивач не згоден, вважав її незаконною, і такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
На переконання позивача його дії не містили складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 65-1 КУпАП, оскільки був переконаний що ТОВ «Сузіря-Станишівка» має всі необхідні дозволи на проведення зрізання дерев, так як підприємством уже частково проводилася така розчистка на іншій ділянці цієї ж дороги Станишівка-Мала Березянка, та пообіцяв оплатити послуги з розчистки.
30.12.2020 на одній ділянці смуги відводу автодороги Станишівка-
Мала Березянка ним було зрізано з боку земельної ділянки залишок обгорілого стовбуру,
одне сухостійне струхле дерево, обрізано одне частково повалене (нахилене
під кутом близько 60-70 градусів) дерево, та кілька самосійних кленів малого
діаметра поза смугою відводу.
Будучи впевненим у законності своїх дій та наявності відповідних
дозвільних документів, зрізання проводив відкрито, у світлий час доби.
Близько 11 години того ж дня на місце зрізання дерев під'їхав автомобіль, водій якого представився головним спеціалістом-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Романом Анатолійовичем.
Надати для ознайомлення дозвільні документи уповноваженій особі він не зміг, оскільки ТОВ «Сузір'я-Станишівка» ОСОБА_1 , помер, а директор товариства
ОСОБА_4 надати їх не зміг.
В подальшому на місце пригоди було викликано наряд ГРПП та слідчо-оперативну групу Таращаноського відділення поліції.
При складанні протоколу Зінченко Р.А. надав йому частково заповнений бланк з позначками, де необхідно поставити підпис. Не будучи обізнаним у своїх правах, пам'ятаючи лише, що копія протоколу обов'язково надається особі, стосовно якої він складається, він поставив підписи, оскільки факт зрізання ним залишків обгорілих, сухих та пошкоджених дерев не оспорював. Копія протоколу йому не була надана з поясненнями, що немає технічної можливості її зробити, сам протокол буде розглядатися пізніше, і тоді буде надано його копію.
Лише після звернення за правовою допомогою та самостійного ознайомлення з нормативно-правовими актами йому стало відомо, що протокол було складено з порушеннями чинного законодавства.
На засідання по розгляду протоколу його було викликано по телефону. Саме засідання проводилося у приміщенні ЦНАП Таращанської РДА. Оскільки уповноваженою особою не було розяснено його права та текст постанови про накладення адміністративного стягнення не надано на ознайомлення, він, у присутності двох свідків, відмовився її підписувати.
Крім того, у поясненнях, наданих ним Зінченку Р.А. , які додані до матеріалів розгляду заяви зазначено, що останнім виявлено факт незаконної рубки та чотирьох невідомих йому осіб, а також нараховано 9 (дев'ять) зрізаних дерев різних порід та різного діаметру. Хоча в протоколі, складеному ним та у постанові, винесеній на підставі протоколу, зазначено
14 (чотирнадцять) дерев, а осіб, присутніх на місці події (крім позивача),
Зінченком Р.А. не встановлювалися та в якості свідків не залучалися.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки кількість, стан і розміри зрубаних дерев, за якими може бути обраховано та заявлено до стягнення шкоду, не відповідають тій кількості, розмірам та стану, які фактично мали місце (їх кількість у протоколі та постанові зазначена значно більшою, не описано їх стан як-то всохлі, зламані, пошкоджені вогнем тощо), здійснені заміри пнів зрубаних залишків дерев під час проведення дій у рамках складання
адміністративного протоколу 30.12.2020 неприйнятні, оскільки не надано належних доказів здійснення замірів належними вимірювальними засобами.
Позиція сторін
Позивач у підготовчому судовому засіданні та під час розгляду справи позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач - головний спеціаліст - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Зінченко Р.А. заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є законною, оскільки вона видана за результатами здійснення державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції Столичного округу. Крім того, позивач проводив порубку дерев у відсутності відповідних документів на її проведення.
Відповідачем Державною екологічною інспекцією Столичного округу подано відзив, зі змісту якого випливало, що доводи позивача є не обґрунтовані, натомість постанова про накладення адміністративного стягнення є законною і такою, що не підлягає скасуванню.
Також зазначає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення підписаний позивачем без зауважень. Від отримання постанови позивач відмовився, а тому вона була надіслана йому поштовим зв'язком.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії
Позивач 08.02.2021 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до головного спеціаліста - державного інстпектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Р.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 11 лютого 2021 року передана за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2021 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 26 липня 2021 року підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до судового розгляду.
15 квітня 2021 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу Державної екологічної інспекції України до суду подано заяву про визнання головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Зінченка Р.А. неналежною стороною у справі та залучення відповідачем у справі Державну екологічну інспекцію Столичного округу.
Крім того, позивачем 15 квітня 2021 року у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про залучення Державної екологічної інспекції Столичного округу співвідповідачем у справі за його позовом.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2021 року клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі за його позовом задоволено та Державну екологічну інспекцію Столичного округу залучено співвідповідачем у справі.
Фактичні обставини встановлені судом
30 грудня 2020 року на одній з ділянок смуги відводу автодороги Станишівка-
Мала Березянка Білоцерківського району Київської області ОСОБА_2 проводив зрізання дерев зі сторони земельної ділянки, яка обробляється ТОВ «Сузір'я-Станишівка». Зрізання дерев він проводив за допомогою бензопили.
Близько 11 години того ж дня на місце зрізання дерев під'їхав автомобіль, водій якого представився головним спеціалістом-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Романом Анатолійовичем, та попросив надати документи про дозвіл на проведененя порубки дерев.
Надати для ознайомлення дозвільні документи уповноваженій особі він не зміг, оскільки представник ТОВ «Сузір'я-Станишівка» ОСОБА_1, помер, а директор товариства ОСОБА_4. надати їх не зміг.
В подальшому на місце пригоди було викликано наряд ГРПП та слідчо-оперативну групу Таращанського відділення поліції.
За фактом порубки дерев щодо ОСОБА_2 головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Р.А. складено протокол про адміністративне правопорушення. зазначений протокол підписаний ОСОБА_2 останнім зауваження до протоколу не надані.
05 січня 2021 року головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Р.А. за результатами розгляду протоколу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, складено постанову № 000683 від 05 січня 2021 року. Відповідно до зазначеної постанови на ОСОБА_2 винним у вчиненні
адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена
статтею 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та
накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 765 гривень.
Від отримання зазначеної постанови ОСОБА_2 у присутності двох свідків відмовився.
Постанова про накладення адміністративного стягнення поштовим зв'язком скерована ОСОБА_2 , за вказаною ним у протоколі адресою.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2020 головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Зінченком Р.А. відносно ОСОБА_2 складено протокол №000765 про адміністративне правопорушення за статтею 65-1 КУпАП.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.
Відповідно до статті 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контолю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів розглядає справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені статтями 59-77-1 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контолю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів розглядає справи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, у тому числі, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 65-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність, крім іншого, за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, на смугах відводу автомобільних доріг та інших захисних ліслвих насаджень.
Дана норма (стаття 65-1 КУпАП) не здійснює розмежування виду та стану дерев, які можуть бути об'єктом вчинення правопорушення. Тому, твердження позивача, що предметом цього правопорушення, не можуть бути сухі чи пошкодженні дерева, є помилковою.
У рекомендаціях постанови пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 зазначається, що порубка є незаконною, якщо вона здійснюється без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом.
Загалом під порубкою потрібно розуміти повне відокремлення дерева або чагарнику від кореня будь-яким способом; викорчовування, тобто видалення деревостану з корінням; пошкодження дерева або чагарнику до стану припинення росту.
Статтею 4 Лісового кодексу України передбачено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, у тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га.
Статтею 66 Лісового кодексу України визначено загальне використання лісових ресурсів, а саме, що громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Згідно до вимог статті 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватись такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини,; заготівля другорядних лісових матеріалів та інше.
Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Дії по заготівлі деревини врегульовані статтею 70 Лісового кодексу України, у відповідності до частини 1 якої, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Згідно із приписами частини 4 статті 70 Лісового кодексу України деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Норми частини 8 статті 70 Лісового кодексу України встановлюють, що заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
Пункт 2 частини 1 статті 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі мають виключне право на заготівлю деревини.
Здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), регулюються, зокрема, Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №555 (далі Санітарні Правила).
Згідно з пунктом 4 Санітарних правил для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки та ліквідація захаращеності.
В пункті 12 Санітарних правил зазначено що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Пунктом 15 Санітарних правил передбачено, що відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежеми, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
Відповідно до пункту 16 Санітарних правил, у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
Приписи пунктів 34, 35 Санітарних правил встановлюють, що ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.
Отже, враховуючи положення статтей 19, 67, 70 Лісового кодексу України, положення Санітарних правил в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 р. №555, випливає, що ліквідація дерев з поваленими та зламаними стовбурами, тобто таких, що лежать на поверхні ґрунту є заходом, що називається «рубка»; така рубка повалених чи зламаних дерев є «заготівлею деревини»; право на заготівлю деревини з поваленими чи зламаними стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів; заготівля дров з сухих та валежних дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу. Тому, можна зробити висновок, що громадянин, який розрізав повалене дерево, яке лежало на землі, не що інше, як здійснював незаконну порубку, оскільки право на заготівлю поваленої деревини має виключно власник лісу чи постійний користувач в процесі рубки.
Зі змісту протоколу та оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 65-1 КУпАП, оскільки 30.12.2020 о 11 год. 25 хв. у Київській області Таращанському районі на автодорозі поблизу с. Станишівка у напрямку с. Мала Березянка знищив на смузі відводу автомобільної дороги дереве різних порід у кількості 14 (чотирнадцяти) штук різного діаметру, навантажив у кузов вантажного автомобіля ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та заподіяв шкоду лісовому господарству на суму 56484,44 грн., що розрахована за додатками №1 до постанови КМУ №541 від 24.07.2013.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.
Суб'єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності. Суб'єктом є громадяни та посадові особи.
Тому, виходячи з вищезазначеного, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється з умислом або з необережності.
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-2 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Таким чином, Державна екологічна інспекція Столичного округу в особі державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Зінченка Р.А. є належною та уповноваженою особою на складення протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 КУпАП.
Згідно із статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналогічні положення містяться в пункті 2.3. Інструкції, а саме: протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках, один яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративні відповідальності.
Відповідно до статті 256 КУпАП та пунктів 2.4, 2.10 Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції уповноважена особа, яка склала протокол, роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ставить свій підпис; у разі її відмови від підпису в протоколі про це робиться відмітка та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пунктів 3.2-3.7 Розділу 3 Інструкції вбачається зокрема, що справа розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня складення протоколу. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її законного представника.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).
ОСОБА_2 визнав факт того що, він не маючи відповідного дозволу відпилював стовбури дерева від їх кореневих частин наслідком чого стало залишення пнів. Також він підтвердив той факт, що в лісову захисну смугу приїхав з метою зрізання дерев, тобто проведення рубки.
Заслухавши сторони, дослідивши надані ними докази, суд дійшов висновку, що встановлені під час судового розгляду обставини, не дають підстав дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП.
Позивач обґрунтовуючи вимоги стверджує, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до незаконного накладення адміністративного стягнення, адже в ході складення протоколу №000765 державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища Зінченко Р.А. надав йому для підпису частково заповнений протокол, а тому він не був обізнаним зі своїми правами. Протокол він підписав оскільки не оспорював факт зрізання залишків обгорілих, сухих та пошкоджених дерев. Також Зінченко Р.А. не надав йому копії протоклу про адміністративне правопорушення, мотивуючи це відсутністю технічної можливості. З огляду на викладене відповідач допустив неповне з'ясування обставин справи, що призвело до незаконного винесення оскаржуваної постанови.
Судом встановлено, що вищевказаний протокол містить підпис ОСОБА_2 та йому роз'яснено права передбачені статтею 268 КУпАП. Також у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 05.01.2021 в приміщенні РДА Таращанського району за адресою: м. Тараща, вул. Героїв Чорнобиля, 1, отже, відповідач належним чином повідомив позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Також, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 був присутній. Крім того, з дати складення протоколу позивач мав можливість подати відповідачу письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи про адміністративні правопорушення доказів (фото знімки, пояснення свідків), які, як вважає позивач, могли спростувати обставини притягнення його до відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В обґрунтування вимог позивач додає фото знімки дерев, з яких вбачається, що ним було порізано дерева та завантажено у кузов вантажного автомобіля, та зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки, він був упевнений що уповноваженими представниками ТОВ "Сузір'я-Станишівка" було отримано дозвіл на розчистку лісової смуги відводу автодороги Станишівка - Мала Березянка. Також зазначив, що ним особисто зрізано меншу кількість дерев, ніж зазначено у протоколі. Інші дерева були зрізані в інший час невідомою йому особою.
Як вже зазначалося вище, постанова про накладення адміністративного стягнення від 05.01.2021 була винесена відносно ОСОБА_2 , оскільки останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 КУпАП, зокрема у лісовій смузі відводу автомобільної дороги Станишівка - Мала Березянка Білоцерківського (Таращанського) району Київської області вчинив незаконну порубку 14 дерев різних порід та різного діаметру.
Доводи позивача про те, що він не вчинив правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджуються. Натомість, в судовому засіданні він підтвердив, що виїхав на вантажному автомобілі до лісосмуги відводу автодороги Станишівка - Мала Березянка Білоцерківського (Таращанського) району Київської області з метою проведення розчистки самосійних насаджень, сухих, обгорілих та повалених дерев, порубав дерева та забрав їх, а надані матеріали не підтверджують відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та здійснення заготівлі деревини, шляхом розпилювання дерев різних порід, його винність та розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000765 від 30.12.2020, фотознімками та поясненнями самого ОСОБА_2 .
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП є доведеним, а дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Зінченка Р.А., який є особою, уповноваженою на розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 КУпАП, при розгляді справи відносно ОСОБА_2 , щодо складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними, адже відповідач дотримався вимог статті 280 КУпАП щодо обов'язку з'ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, отже у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Мотивована оцінка і висновки суду.
З огляду на вищевказане, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що відсутні підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП.
Законодавством чітко передбачено, що для будь-якої дерева, в тому числі повалені внаслідок стихійного лиха, вітровальні, призначаються у рубку на підставі спеціального дозволу-лісорубного квитка. Про наявність такого дозволу позивачем не зазначено, копію його до матеріалів справи не долучено, тож відповідач довів суду правомірність своєї позиції, адже відсутність лісорубного квитка свідчить про відсутність відповідного дозволу на рубку дерев. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 65-1 КУпАП, бо незаконно порізав дерева полезахисної лісової смуги без спеціального дозволу на вчинення порізки, а тому має понести тягар адміністративної відповідальності за свої дії.
Щодо незгоди на даний час позивача з розміром завданих збитків внаслідок порубки, то суд зауважує, що для настання адміністративної відповідальності за статтею 65-1 КУпАП розмір збитків не має значення, достатньо факту здійснення рубки без передбаченого спеціального дозволу, відсутність якого позивачем і не заперечується.
Таким чином, позов не підлягає задоволенню.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Вирішення питання судових витрат
Згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати щодо сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 19 Конституції України,ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 246,255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 9, 10, 33, ст. 65, 241, 245, 251, 252, 280, 283, 289, 293 КУпАП, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Романа Анатолійовича та Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 лютого 2022 року.
Повне наіменування сторін:
позивач: ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідач 1: головний спеціаліст-державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченко Романо Анатолійович, адреса для листування: 03035 м. Київ, вул. Соломянська, 1, 03035, електронна адреса: stolica@dei.gov.ua
відповідач 2: Державна екологічна інспекція Столичного округу, код ЄДРПОУ 42163667, юридична адреса: 01042, м. Київ, провул Новопечерський, 3 корпус 2, фактична адреса: 03035 м. Київ, вул. Соломянська, 1, електронна адреса: pravo.stolisa@gmail.com;
представник відповідача 2: Хазанов Артем В'ячеславович, адреса для листування:03035 м. Київ, вул. Соломянська, 1, електронна адреса: pravo.stolisa@gmail.com
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА