справа № 361/1242/22
провадження № 1-кс/361/282/22
20.03.2022
Іменем України
20.03.2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування №12022111130000560, від 19.03.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубече, Крижопільського р-ну., Вінницької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, -
До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022111130000560 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено,у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_4 , спільно з невстановленими особами виник злочинний умисел направлений на публічні заклики та розповсюдження матеріалів з закликами до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України. В подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел перебуваючи за адресою: Київська обл., м. Бровари, на перехресті вул. М. Лагунової та Короленка тобто у публічному місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, публічно закликав інших громадян до змін меж території України, а саме говорив що необхідно визнавати, що Крим це Російська Федерація, Луганську та Донецьку область також потрібно передати до Російської Федерації, що росіяни хочуть допомогти Україні, що збройні сили України не справляться, що потрібно скласти зброю, також демонстрував на своєму телефоні фото та відеоматеріали у яких були заклики російською мовою, щодо війни в Україні, прапори Російської Федерації та військова техніка зі свастикою «Z».
Також, 19.03.2022 року об 21 годин 50 хвилин гр. ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20 березня 2022 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами.
Метою застосування запобіжного заходу слідчий і прокурор вважають ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Більш м'які запобіжні заходи, на думку слідства, не зможуть запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував. Просив відмовити в задоволенні клопотання чи обрати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід не позбавлений з обмеженням волі, посилаючись на те, що підстав для клопотання прокурора немає, оскільки відсутні ризики визначених кримінально-процесуальним законом.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк понад п'ять років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення Нечипорук і Йонкало проти України ) відповідно до якої обґрунтована підозра означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Доводи підозрюваного та сторони захисту про непричетність до події злочину не свідчать про безумовну необґрунтованість підозри і свідчать лише про іншу версію подій, обстоювану на свій захист, що підлягає перевірці в ході досудового розслідування.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України обґрунтовується наступними доказами:
рапортом про виявлення вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 ;
протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Самсунг»;
протоколом огляду мобільного телефону «Самсунг».
протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка була залучена понятою під час обшуку приміщення.
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який була залучена понятим під час обшуку приміщення.
протоколом допиту свідка
повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 , під час якого він впізнав особу ОСОБА_4 , як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 під час якого він впізнав особу ОСОБА_4 , як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Аналізуючи ризики, суд звертає увагу, що підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків, та підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, що відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, скоєний у період оголошеного в України воєнного стану.
З матеріалів провадження вбачається, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам,суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, приймаючи до уваги, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_12 передбачений ч. 2 ст. 110 КК України за визначенням ст. 12 КК України є тяжким злочином, зважаючи на визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину з тим, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не був завідомо непомірним для такої особи, приймаючи до уваги вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає достатнім визначити розмір застави на рівні 198 480 грн., з визначенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст. ст.131,176-178, 182, 183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубече, Крижопільського р-ну., Вінницької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 17 травня 2022 року включно, з залишенням права внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень, з покладення обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 21 год. 50 хв. 19 березня 2022 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в державній установі «Київське СІЗО» Міністерства Юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ: 26268119, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.
У разі внесення розміру застави в сумі 198 480 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), заставодавцем (підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов'язати:
1) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися з населеного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 17.05.2022 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Броварського міськрайонного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1