Справа №359/405/21
Провадження №2/359/296/2022
16 лютого 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Пригоди Т.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу, визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частку в цьому об'єкті нерухомого майна, а також про зміну черговості одержання права на спадкування,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В січні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , за яким було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У зв'язку з тим, що за час свого життя спадкодавець не склав заповіт, після його смерті спадкування здійснювалось за законом. Спадкоємці першої черги за законом відсутні. До кола спадкоємців другої черги за законом належить ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 . Вона вчасно подала приватному нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Мороз О.А. заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_3 посилається на те, що з жовтня 1991 року по 21 жовтня 2019 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу. Спірна квартира була придбана у вказаний період часу. Тому цей об'єкт нерухомого майна був спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_5 . У зв'язку зі смертю спадкодавця право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 припинилось: у ОСОБА_3 виникло право власності на 1/2 частку в цьому об'єкті нерухомого майна, право власності на іншу 1/2 частку у спірній квартирі ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Крім того, спадкодавець переніс інсульт, через цю тяжку хворобу він був у безпорадному стані. Позивач опікувався над ОСОБА_5 та матеріально забезпечував його. Ці обставини є підставою для зміни черговості одержання ОСОБА_3 права на спадкування після смерті спадкодавця.
1.2. Тому ОСОБА_3 просить суд встановити факт, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року по 21 жовтня 2019 року; визнати квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності позивача та ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку в цьому об'єкті нерухомого майна та змінити черговість одержання позивачем права на спадкування після смерті ОСОБА_5 з четвертої черги спадкоємців за законом на другу чергу спадкоємців за законом.
2. Інформація про рух цивільної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2021 року (а.с.66) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_3 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 25 січня 2021 року (а.с.70-71) пред'явлений позов був залишений без руху, ОСОБА_3 був наданий строк для доплати судового збору в розмірі 1576 гривень.
2.3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 лютого 2021 року (а.с.76-77) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 27 травня 2021 року (а.с.151-152) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
3.1. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримував позов та наполягав на його задоволенні.
3.2. Представник відповідача ОСОБА_2 не визнав позов та заперечував проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилався на те, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_2 , тоді як ОСОБА_5 проживав в квартирі АДРЕСА_1 . Тому ОСОБА_3 не проживала однією сім'єю зі спадкодавцем. Крім того, спірна квартира була придбана за грошові кошти ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському». Ці обставини свідчать про відсутність підстав для визнання вказаного об'єкта нерухомого майна спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_5 , а також для визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку у вказаному об'єкті нерухомого майна. ОСОБА_5 не перебував у безпорадному стані та не потребував сторонньої допомоги. Ця обставина свідчить про відсутність підстав для зміни черговості одержання права на спадкування. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
4.1. 24 березня 2015 року ОСОБА_5 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 24 березня 2015 року (а.с.49) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №35339194 від 24 березня 2015 року (а.с.50).
4.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Це підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2019 року (а.с.8).
4.3. Зі змісту інформаційної довідки зі спадкового реєстру №58259626 від 11 листо-пада 2019 року (а.с.33) вбачається, що за час свого життя ОСОБА_5 не склав заповіт. Ця обставина свідчить про те, що після його смерті спадкування здійснюється за законом.
4.4. 11 листопада 2019 року ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Бориспіль-ського районного нотаріального округу Мороз О.А. заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 (а.с.27).
4.5. 3 березня 2020 року ОСОБА_4 також подала приватному нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Мороз О.А. заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 (а.с.34). З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 1 червня 1964 року та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 19 листопада 1983 року (а.с.38) вбачається, що ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_5 та відноситься до кола спадкодавців другої черги за законом.
4.6. Спірні правовідносини є комплексними та регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки подружжя» СК України та главою 86 «Спадкування за законом» книги шостої «Спадкове право» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. Відповідно до ч.1 ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
5.2. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю.
5.3. Згідно з ч.2 ст.74 СК України на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
5.4. Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
5.5. Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
5.6. Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
5.7. Згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадко-ємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
5.8. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.9. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та досто-вірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
а. щодо встановлення факту проживання однією сім'єю.
6.1. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є дочкою ОСОБА_3 . В 1991 році ОСОБА_5 почав жити разом з позивачем в квартирі АДРЕСА_2 . У них був спільний бюджет, за рахунок якого вони придбавали будівельні матеріали та робили ремонт в іншій квартирі, отриманій ОСОБА_5 замість кімнати в гуртожитку. У зв'язку з тим, що вказана квартира не придатна для проживання, вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 до смерті ОСОБА_5 . Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він є зятем ОСОБА_3 та йому відомо про те, що ОСОБА_5 постійно проживав разом з позивачем в квартирі АДРЕСА_2 . Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 також показала, що ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 до його смерті. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він є сусідом позивача. Тому йому відомо про те, що з 1991 року до своєї смерті ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 . Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься копія акту фактичного проживання від 14 листопада 2019 року (а.с.9 зворот), зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 фактично проживав в квартирі АДРЕСА_2 .
6.2. Зі змісту довідки секретаря Гірської сільської ради №2723-02-28-19 від 6 листо-пада 2019 року (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_5 ніколи не проживав в квартирі АДРЕСА_1 . Крім того, зі змісту акта обстеження від 15 січня 2022 року (а.с.180) та копій фотографій (а.с.181-184) вбачається, що вказана квартира навіть не придатна для проживання. Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_5 ніби-то проживав в квартирі АДРЕСА_1 . Цей довід не відповідає дійсності. Безперервне проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 протягом понад 28 років поспіль свідчить про те, що між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю, в розумінні п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законо-давства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
6.3. Аналіз показань свідків та письмових доказів свідчить про те, що в період часу з 1991 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 . Однак згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. В пред'явленому позові ОСОБА_3 просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу лише з 1 січня 2004 року, а не з 1991 року. Крім того, зі змісту пункту 1 розділу VII «Прикінцеві положення» СК України вбачається, що цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 1 січня 2004 року. Положення ст.74 СК України не мають зворотної дії у часі та не поширюються на правовідносини, що існували до 1 січня 2004 року, тоді як КЗпШС України взагалі не регулював правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживали однією сім'єю без укладення шлюбу.
6.4. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить встановити факт, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року по 21 жовтня 2019 року.
б. щодо інших позовних вимог, що стосуються квартири та зміни черговості одержання права на спадкування.
6.5. Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 в період часу, протягом якого він проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 без укладення шлюбу. Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься копія довідки про сплату пайового внеску №166 від 15 грудня 2014 року (а.с.48), виданої ОСОБА_5 на підтвердження сплати пайового внеску в розмірі 348786 гривень 00 копійок. Однак зі змісту листа голови правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» №1/211 від 5 квітня 2021 року (а.с.126-127) вбачається, що місце проживання ОСОБА_5 було зареєстровано в гуртожитку по АДРЕСА_3 , що належав ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському». У зв'язку з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві був запланований демонтаж вказаного гуртожитку. Тому ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» сплатив ОК «ЖБК «Кантрі Хаус» грошові кошти в розмірі 348786 гривень 00 копійок та придбав спірну квартиру для ОСОБА_5 , який підлягав виселенню з гуртожитку. Ці обставини свід-чать про те, що квартира АДРЕСА_1 не вважається такою, що була набута позивачем та ОСОБА_5 під час проживання однією сім'єю без укладення шлюбу.
6.6. З огляду на це суд дійшов до висновку про те, що відсутні підстави для визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також для визнання за позивачем права власності на 1/2 частку у вказаному об'єкті нерухомого майна. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог ОСОБА_3 належить відмовити.
6.7. ОСОБА_3 проживала зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини. Ця обставина свідчить про те, що згідно з ч.1 ст.1264 ЦК України позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом. В матеріалах цивільної справи міститься медична документація (а.с.10-21), зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 страждав цереброваскулярною хворобою з артеріальною гіпертензією, транзиторною ішемічною атакою в правому каротидному басейні з минучим лівобічним геміпарезом, дисциркуляторною енцефалопатією ІІІ ступеню змішаного ґенезу в обох судинних басейнах у вигляді цефалгічного та церебрастенічного синдромів, дифузним кардіо-склерозом та цукровим діабетом ІІ типу. Однак допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що, не зважаючи на перелічені захворювання, ОСОБА_5 вільно пересувався, самостійно обслуговував себе та ходив на роботу до дня його смерті. Ці обставини переконливо свідчать про те, що спадкодавець не перебував у безпорадному стані та не потребував сторонньої допомоги.
6.8. З огляду на це суд вважає, що підстави для зміни черговості одержання позивачем права на спадкування після смерті ОСОБА_5 відсутні. Тому у задоволен-ні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_3 слід відмовити також.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.2. ОСОБА_3 сплатила судовий збір в розмірі 3846 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується квитанціями (а.с.1-2, 73-75). Пред'явлений позов задоволений частково: а саме, задоволена лише одна вимога немайнового характеру, за яку сплачений судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок.
7.3. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_4 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу, визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частку в цьому об'єкті нерухомого майна, а також про зміну черговості одержання права на спадкування задовольнив частково.
Встановити факт, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року по 21 жовтня 2019 року.
У задоволенні позову в частині інших вимог про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частку в цьому об'єкті нерухомого майна, а також про зміну черговості одержання права на спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Повний текст рішення суду складений 28 лютого 2022 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець