Справа № 359/1479/22
Провадження № 1-в/359/90/2022
23 лютого 2022 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 14.05.2015 вироком Солом'янського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, що є особистою власністю про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
До суду надійшло вищезазначене клопотання, в якому засуджений ОСОБА_3 просить суд зарахувати йому до строку відбуття покарання строк його перебування в СІЗО, на підставі ч. 5 ст.72 КК України. Дане клопотання обґрунтовано тим, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 14.05.2015, засуджено до позбавлення волі строком на 7 років, з конфіскацією майна, що є особистою власністю. По даному кримінальному провадженню він був затриманий 27.03.2012 та перебував у місцях позбавлення волі до 05.08.2014. Згідно вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» в редакції закону України №838-VIII від 26.11.2015, просив суд зарахувати весь цей період попереднього ув'язнення у строк перебування його під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
Учасники кримінального процесу в судове засіданні не з'явились. Про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомленні належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до переконання розглянути клопотання в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого в їх сукупності, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 14.05.2015 був засуджений вироком Солом'янського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.
Засудженому в строк відбування покарання зараховано період з 27.03.2012 по 05.08.2014, перебування під вартою.
14.05.2015 вироком Солом'янського районного суду м. Києва, ОСОБА_3 до набрання вироком чинності обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
03.03.2016 вирок Солом'янського районного суду м. Києва набрав законної сили, та направлений для виконання.
Засуджений ОСОБА_3 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 02.11.2021. У державній установі «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» відбуває покарання з 08.12.2021.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахується з дня його фактичного затримання, а саме з 27.03.2012.
24.12.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції, а саме - зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
При цьому, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223 20/0/4 16 від 11.01.2016 про висловлення позиції щодо застосування окремих положень Закону України від 26 листопада 2015 редакція закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Так, у постанові від 29 серпня 2018 Великої Палати Верховного Суду колегією суддів у справі №663/537/17, викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК України. У випадку внесення змін Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» до ч. 5 ст. 72 КК України, визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі, в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосування до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким, за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03).
З огляду на вищевикладене та, на підставі вимог статей 4, 5 КК України, суд приходить до висновку, що при зарахуванні засудженому ОСОБА_3 у строк відбування покарання строку його попереднього ув'язнення правильно застосувати редакцію закону, яка діяла з 24.12.2015, у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахується з дня його фактичного затримання.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що засудженому ОСОБА_3 згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 14.05.2015, необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення, а саме період з 27.03.2012 (фактичне затримання засудженого) по 05.08.2014 (запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчився), з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі наведеного, керуючись: ч. 5 ст. 72 КК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, задовольнити.
Зарахувати засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 14.05.2015 вироком Солом'янського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, що є його особистою власністю, строк його попереднього ув'язнення з 27 березня 2012 по 05 серпня 2014, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та начальнику Бориспільської виправної колонії № 119.
Про нову дату закінчення строку відбування покарання повідомити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення ухвали, шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1