гСправа № 358/1443/21 Провадження № 2/358/348/22
16 лютого 2022 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, про визнання права на завершення приватизації на спадкове нерухоме майно (земельну ділянку), -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом першої черги, право власності на завершення приватизації та одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею - 0,3961 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка і спадкодавця - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя померлим ОСОБА_2 не було складено заповідальне розпорядження, а тому спадкоємцями на все спадкове майно померлого спадкодавця за законом першої черги, згідно ст. 1261 ЦК України були троє осіб: дружина спадкодавця - ОСОБА_1 , син спадкодавця - ОСОБА_3 та дочка спадкодавця - ОСОБА_4 .
Спадкодавцю ОСОБА_2 належало нерухоме майно у вигляді земельної ділянки орієнтовною площею - 0,3961 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області.
Після відкриття спадщини позивачка як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , так як протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подала заяву до Богуславської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Інші спадкоємці, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , використали своє право та не прийняли спадщину, що підтверджується копіями заяв та матеріалами спадкової справи.
При зверненні до Богуславської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримання документів про право власності на спадкове майно позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області, площею 0,3961 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з відсутністю права власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується постановою державного нотаріуса Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 листопада 2021 року.
Право на спадкове майно у вигляді вищевказаної земельної ділянки позивачка не може оформити у нотаріальній конторі тому, що спадкодавець за життя розпочавши процедуру приватизації земельної ділянки, не отримав правовстановлюючий документ на право власності на земельну ділянку, і це є перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, що явилось підставою звернення із даним позовом до суду.
Представник позивача ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилася, але подала заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач - Богуславська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1223, ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця та копією свідоцтва про одруження.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ст.ст. 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки після відкриття спадщини протягом шести місяців подала заяву про прийняття спадщини до Богуславської районної державної нотаріальної контори, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса від 22.12.2021 року № 61/786.
Інші спадкоємці, за законом першої черги, згідно ст. 1261 ЦК України, а саме син спадкодавця - ОСОБА_3 та дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , звернулися до Богуславської державної нотаріальної контори Київської області з заявами про відмову від прийняття спадщини щодо спадкового майна померлого спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №134/2020.
Із постанови державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Київської області №680/02-31 від 13.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області, площею 0,3961 ГА, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка належала її чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути видане, у зв'язку з відсутністю права власності на вказану земельну ділянку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцю ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.
Із копії наказу Головного Управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 13 квітня 2017 року за №10-6172/15-17-сг, копії заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 04.03.2017 року, вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки орієнтовною площею 0,3961 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області.
Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.
Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України в редакції від 31 березня 2006 року).
До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.
У цій справі спадкодавець ОСОБА_2 отримав дозвіл на виготовлення технічної документації для безоплатної передачі земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією наказу Головного Управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 13 квітня 2017 року за №10-6172/15-17-сг.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя розпочав приватизацію земельної ділянки, то як наслідок до його спадкоємця (позивачки по справі) переходить право завершити приватизацію та отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на земельну ділянку.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки, відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись 4, 5, 10, 11, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220 ч.2, 1223 ч.1, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на земельну ділянку площею - 0,3961 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Саварської сільської ради Обухівського (колишнього Богуславського) району Київської області.
Повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 21.12.2021 року, згідно квитанції № 0.0.2390328021.1 на р/рUA418999980313101206000010750, в АТ КБ «ПриватБанк», що становить 454 гривні 00коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов