Справа № 168/107/22
Провадження № 2/168/88/22
17 березня 2022 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом доСтаровижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої спадщину, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , прийняв за законом його брат ОСОБА_3 , який проживав разом із спадкодавцем на час її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 і після його смерті відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом сільської ради не посвідчувався. Вказуючи, що він є спадкоємцем за законом другої черги, судовим рішенням від 26.08.2021 р. йому було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, протягом якого він звернулася у встановленому законом порядку із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, але нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, увійшов житловий будинок, збудований у 1927 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , у якому вона постійно проживала і була зареєстрована. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали ОСОБА_2 (а.с. 14, 45 на звороті).
Заповіту за життя ОСОБА_2 не складала, спадкова справа не заводилася,свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 40-41).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 9, 12).
ОСОБА_2 на день смерті постійно проживала разом із сином ОСОБА_3 (а.с. 45 на звороті), який про відмову від спадщини не заявляв, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Ч.1 ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Ч.3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив строк для прийняття спадщини. Протягом визначеного судом додаткового строку 02.11.2021 р. позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 (а.с. 42 на звороті).
Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом селищної ради не посвідчувався (а.с. 45 на звороті).
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як брат спадкодавця, є єдиним спадкоємцем другої черги за законом, який у встановленому законом порядку подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Постановою нотаріуса від 10.12.2021 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове нерухоме майно у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 13).
Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 156/2021 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 42-48), з яких також видно, що окрім позивача ніхто із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звертався.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 50, смт. Стара Вижівка, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.
Повний текст рішення складено 17.03.2022 р.
Суддя О. Й. Хаврона