Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9256/21
Провадження № 1-в/490/43/2022
17 лютого 2022 року
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі представника органу пробації ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання начальника Центрального районного сектору Миколаївського міського відділу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України про направлення
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ольгопіль Миколаївської області, є українцем, громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, є одруженим, має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконує будівельні роботи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є таким, що не має судимостей
для відбування призначеного вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 грудня 2019 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. 02 грудня 2021 року начальник Центрального районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області звернувся до суду із поданням, у якому просив про направлення звільненого від відбування покарання ОСОБА_4 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, призначеного вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 грудня 2019 року.
В обґрунтування послався про те, що обвинувачений не виконував покладені на нього обов'язки, зокрема - двічі не з'явився для реєстрації до органу пробації.
2. Під час судового розгляду представник органу пробації подання підтримала.
При цьому вона вказувала, що 07 вересня 2021 року та 05 жовтня 2021 року засуджений, перебуваючи поза межами міста Миколаєва - за місцем свого працевлаштування - не з'явився на реєстрацію до органу пробації, хоча телефоном повідомив про місце свого знаходження та причини, що перешкоджали його явці.
Представник органу пробації у суді наполягала на тому, що ці обставини є достатніми для направлення засудженого для реального відбування призначеного судом покарання.
3. Засуджений під час судового розгляду проти задоволення подання заперечував.
Він по суті вказував, що дійсно вчинив низку крадіжок, за що був засуджений вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 грудня 2019 року. При цьому він був звільнений від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та відносно нього був встановлений іспитовий строк тривалістю в два роки.
Після засудження він зробив для себе належні висновки, зокрема - сумлінно ставився до покладених на нього обов'язків, більше того - працевлаштувався; при цьому нових правопорушень він не скоював.
В той же час, з огляду на те, що він не зміг знайти роботу в місті, він працевлаштувався за межами міста, де зайнятий будівництвом. При цьому місце його роботи дуже погано забезпечене транспортом, з огляду на що він не завжди може дістатись міста Миколаєва у необхідний час. Але про всі ці обставини він у встановленому порядку повідомив орган пробації, та орган виконання покарань проти такого не заперечував.
Та у вказані у поданні дати він дійсно не спромігся дістатись міста Миколаєва, про що повідомив інспектора телефоном.
З огляду на ці обставини обвинувачений просив у задоволенні поданого клопотання відмовити.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2019 року громадянин ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального Кодексу України та йому призначене остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Судом ухвалювалось про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку в 2 роки.
При цьому на обвинуваченого були покладені такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
2. Постановою фахівця Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області від 17 квітня 2020 року відносно засудженого встановлені дні явки на реєстрацію - перший вівторок кожного місяця.
3. Наразі встановлений судом іспитовий строк сплинув.
4. У період іспитового строку обвинувачений не прибув до органу пробації 07 вересня та 05 жовтня 2021 року.
4.1. В той же час, 07 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомив про неможливість свого прибуття до органу пробації з огляду на те, що працює у с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області /особова справа, а.с. 61/.
До того ж, 23 вересня 2021 року - не у встановлений день - він з'явився до органу пробації, де надав пояснення із приводу його неявки /особова справа, а.с. 62/
4.2. Також, 05 жовтня 2021 року ОСОБА_4 повідомив про неможливість свого прибуття до органу пробації з огляду на те, що працює у с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області /особова справа, а.с. 67/.
До того ж, 19 жовтня 2021 року - не у встановлений день - він з'явився до органу пробації, де надав пояснення із приводу його неявки /особова справа, а.с. 70/
5. Нових злочинів протягом іспитового строку обвинувачений не вчинив.
Положення закону, яким керувався суд при постановленні ухвали.
1. Відповідно до частини 1 статті 75 Кримінального Кодексу України
"Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням".
2. Відповідно до статті 78 Кримінального Кодексу України:
"1. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу".
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
1. Наведені вище приписи діючого законодавства доводять, що у разі звільнення засудженого від відбування призначеного судом покарання підставою для його направлення для відбування такого покарання є така сукупність умов:
-невиконання засудженим покладених на нього обов'язків або систематичне вчинення ним правопорушень;
-зміст таких порушень є таким, що вказує про небажання засудженого ставати на шлях виправлення.
2. Про систематичне вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень у направленому до суду поданні не йдеться.
3. Орган пробації стверджує, ніби ОСОБА_4 не виконує покладені на нього обов'язки.
Та з цього приводу суд відзначає таке.
3.1. З наведеного вище змісту вироку Заводського районного суду міста Миколаєва вбачається, що сутність покладеного на ОСОБА_4 обов'язку полягала ні в чому іншому, як у періодичній явці для реєстрації до органу пробації.
Інших обов'язків, зокрема - щодо явки у певні дні чи години - на засудженого не покладалось.
3.2. Що ж стосується визначення днів явки постановою фахівця органу пробації, то шляхом винесення цієї постанови визначений не зміст обов'язку засудженого, але - лише порядок виконання ним покладених судом обов'язків.
3.3. Та наведені вище фактичні обставини справи доводять, що засуджений дійсно порушив порядок виконання покладених на нього обов'язків, а саме - з'явився до органу пробації з визначеною періодичністю, але - не у визначені дні.
В той же час, вони не свідчать про невиконання ОСОБА_4 обов'язків, покладених судом, навпаки - доводять, що до органу пробації засуджений з'являвся.
Отже, факт порушення ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків не відповідає матеріалам справи.
4. При цьому суд додатково відзначає, що дії засудженого не тільки не свідчать про його небажання ставати на шлях виправлення, але - навпаки - доводять, що він своєю поведінкою довів своє виправлення та перевиховання.
Зокрема, засуджений нових злочинів не вчинив, навпаки - працевлаштувався та наразі отримує стабільний дохід від суспільно-корисної праці.
Отже, підстави для задоволення цього подання є відсутніми.
Керуючись п. 8 частини 1 статті 537, ст. 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання про направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 грудня 2019 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.
СУДДЯ = ОСОБА_8 =