04 лютого 2022 року м. Кропивницький справа №340/9454/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Устинівської селищної ради Кіровоградської області (26000, Кіровоградська область, Устинівський район, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 4, код ЄДРПОУ - 04364549)
провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправні дії Устинівської селищної ради, щодо відмови в наданні мені дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки мені безоплатно у власність, із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Устинівської селищної ради, скасувавши рішення Устинівської селищної ради №1535 від 05.11.2021 року;
- зобов'язати Устинівську селищну раду на найближчому засіданні сесії ради повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки мені безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради орієнтовною площею 7 га., із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Устинівської селищної ради поруч с. Криничне Кропивницького району, Кіровоградської області відповідно до наданих графічних матеріалів.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.10.2021р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області поруч з с. Криничне для ведення особистого селянського господарства. Проте, відповідач рішенням від 05.11.2021р. №1535 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що не завершена інвентаризація вільних земельних ділянок на території Устинівської селищної ради.
Відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з підстав, які по суті відповідають мотивам відмови зазначеним в оскаржуваному рішенні.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомленням (виклику) сторін.
17.12.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 07.10.2021 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 7,00 га, на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області поруч з с. Криничне для ведення особистого селянського господарства.
До клопотання також було додано:
- копія паспорту та рнокпп;
- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Рішенням відповідача від 05.11.2021р. №1535 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з незавершеною інвентаризацією вільних земельних ділянок на території Устинівської селищної ради.
Позивач, вважаючи, що прийняте відповідачем рішення яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Із аналізу зазначених норм, вбачається, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Всупереч вищевказаним положенням земельного законодавства відповідач відмови у наданні дозволу на розроблення документацію із землеустрою з підстави, яка не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
При цьому суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач посилається на необхідність проведення інвентаризації земель, рішення щодо якої прийнято шостою сесією ради 01.04.2021 №602.
Разом з тим, всупереч положенням Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019р. №476 відповідачем не надано будь-яких доказів щодо укладення договору про розроблення технічної документації із землеустрою з метою проведення інвентаризації земель з виконавцем робіт (п. 11 Порядку 476).
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем не доведено належними доказами правомірність прийнятого рішення, а тому рішення від 05.11.2021р. №1532 є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.
Вирішення питань щодо розпорядження землями комунальної власності с/г призначення, віднесено саме до повноважень відповідача по справі, які в розумінні Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також «Рекомендація R (80)2») є дискреційними повноваженнями.
Відповідно до названих Рекомендацій суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Зважаючи на визнання судом протиправним рішення відповідач від 05.11.2021р. №1535, належним способом захисту прав позивача, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача щодо розпорядження землями с/г призначення комунальної власності, є зобов'язання повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
VI. Судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суд позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., а тому з урахування часткового задоволення позову на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 454 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправні дії Устинівської селищної ради, щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Устинівської селищної ради.
Визнати протиправним та скасувавти рішення Устинівської селищної ради №1535 від 05.11.2021 року.
Зобов'язати Устинівську селищну раду на найближчому засіданні сесії ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2021 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки мені безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради орієнтовною площею 7 га., із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Устинівської селищної ради поруч с. Криничне Кропивницького району, Кіровоградської області відповідно до наданих графічних матеріалів, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 454грн. за рахунок бюджетних асигнувань Устинівської селищної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364549).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук