15 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8103/21 пров. № А/857/23316/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Хобор Р.Б.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №380/8103/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортекспортекопродукт» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Гулик А.З., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 11.08.2021),-
ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 № 2581618/41564494 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2020; зобов'язаня Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» податкову накладну №3 від 08.09.2020 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач уклав договір з товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЯНИКА» (далі - ТзОВ «ЗЕМЛЯНИКА» ) договір поставки товару (окунь червоний без голови, свистулька морська свіжоморожена) від 01.07.2019 №01072019-З. На виконання податкових зобов'язань 11.09.2020 позивач направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.09.2020. Позивач вважає, що відповідач протиправно зупинив реєстрацію вказаної податкової накладної з тих підстав, що платник податку, який подав для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач зазначає, що він надав відповідачу документи на підтвердження господарської операції з поставки товару (свіжомороженої тушки хека) ТзОВ «ЗЕМЛЯНИКА» , проте відповідач не взяв до уваги вказані документи та прийняв рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Відтак, рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної є невмотивованим та безпідставним.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 №2581618/41564494 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 08.09.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.09.2020, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» , датою її фактичного направлення. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» судовий збір у розмірі 1135 грн 00коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» судовий збір у розмірі 1135 грн 00 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази та встановлено обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суть доволів апелянта зводиться до того, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено у зв'язку з тим, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Крім цього, відповідно до рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2581618/41564494 від 20.04.2021 року, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 08.09.2020р., ,з підстав ненадання платником податку копій документів а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження ,розвантаження продукції, складських документів(інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки , накладних.
Крім цього, до позовної заяви Позивачем долучено більший обсяг документів, ніж був у розпорядженні комісії при розгляді питання щодо реєстрації чи відмови у реєстрації спірних податкових накладних, відповідно долучені Позивачем до позовної заяви докази, не були предметом дослідження комісією Головного управління ДПС у Львівській області, тому не можуть бути визнані належним доказом.
Також апелянт зазначає про те, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Львівській області.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що позивач - ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 41564494, зареєстрований за адресою: 79024, м.Львів, вул.Опришківська, 5, основний вид економічної діяльності: перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (код КВЕД 10.20).
Позивач подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.09.2020.
11.09.2020 ДПС України сформувала квитанцію №9228873112 про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2020, в якій зазначено, що документ (податкова накладна) прийнято, реєстрація зупинена. Причиною зупинення вказано те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку.
Позивач подав повідомлення від 14.04.2021 про надання пояснень із долученням додаткових документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній №3 від 08.09.2020.
20.04.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2581618/41564494, якими відмовило в реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2020.
Вважаючи вказане рішення ГУ ДПС у Львівській області протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
У силу вимог підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У пункті 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 зазначеної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 204 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ( п. 12 Порядку № 1246).
Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У пунктах 14, 15 Порядку №1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались додатком №3 до Порядку №1165.
Предметом розгляду у цій справі є правомірність рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.04.2021 № 2581618/41564494 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2020 та наявність підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено та з матеріалів справи, зокрема квитанції №9238907498 слідує, що причиною зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вказаний пункт 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій визначає, що одним з таких критеріїв є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачі не довели обґрунтованості зупинення реєстрації розрахунку коригування, а саме наявності в них податкової інформації про ризиковість такої операції.
У квитанції №9238907498 також запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, контролюючий орган у квитанції №9238907498 не вказав конкретного переліку документів, необхідних для прийняття такого рішення.
Апеляційний суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.
Також апеляційний суд вказує і на те, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Таким чином, відповідачами як не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем вищевказаної господарської операції, свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, так і не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача щодо протиправності рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що з метою подальшої реєстрації податкової накладної, позивач після складення вказаної квитанції надав контролюючому органу пояснення та додаткові документи.
На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «ЗЕМЛЯНИКА» позивач надав відповідачу копії таких документів: договору поставки №01072019-З від 01.07.2019, видаткової накладної від 08.09.2020 №152, контрактів поставки товарів від 15.07.2019, від 03.09.2019, електронних митних декларацій UA110160/2020/006737 від 30.06.2020, UA110160/2020/009110 від 15.08.2020, інвойсів від 16.06.2020, від 18.06.2020, міжнародних ТТН №0011671 від 26.06.2020, №027700 від 14.08.2020, сертифікатів якості від 16.06.2020, від 20.06.2020, сертифікатів походження від 16.06.2020, від 01.07.2020, декларацій виробника від 16.06.2020, від 20.06.2020, договору про надання послуг від 01.11.2018 №ДЗ/01-11/ЕП, акта прийому-передачі на відповідальне зберігання №01-07 від 01.07.2020, актів прийому-передачі на відповідальне зберігання №009110 від 15.08.2020, №00000000152 від 08.09.2020договору оренди об'єктів нерухомого майна №1910 від 22.10.2018.
Факт оплати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями №847 від 22.10.2020 на суму 429344,00грн., №932 від 11.12.2020 на суму 50000,00грн., №939 від 21.12.2020 на суму 35000,00грн, №973 від 11.02.2021 на суму 300 000,00грн, №996 від17.03.2021 на суму 200000,00грн, №997 від 17.03.2021 на суму 729176,72грн.
Надані позивачем контролюючому органу первинні документи оформлені відповідно до вимог складення, не мають дефекту щодо форми, змісту або походження, які у відповідності до статей 198, 201 ПК України, частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що господарська операція, за наслідками яких складена спірна податкова накладна, здійснена позивачем в межах його господарської діяльності, підтверджується первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.
Натомість, відповідач не надав належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарської операції, виявив надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції та прийняв оскаржуване рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування від 20.04.2021 №2581618/41564494, яким відмовив в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Підставою прийняття вказаного рішення вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів.
Однак, як уже зазначалось вище, надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить, зокрема, від чіткого визначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення, у зв'язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.
Також суд першої інстанції вірно врахував, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №380/6026/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020, задоволено позов ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення №25213 від 02.07.2020, №28064 від 23.07.2020 Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості .
Що стосується доводів апелянта про те, що позивачем долучено до позовної заяви документи, які не були надані на розгляд Комісії ГУ ДПС, то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими з наведених вище підстав, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було конкретизовано, які саме документи необхідно подати позивачу для реєстрації податкової накладної.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати вказані податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №3, від 08.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну.
Щодо доводів апелянта про втручання в дискреційні повноваження відповідача шляхом з'явлення вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, то апеляційний суд зазначає наступне.
Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 передбачено що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі на надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Отже, вказаним вище Порядком передбачено таку можливість як зобов'язання ДПС зареєструвати ПН в ЄРПН в судовому порядку, а тому доводи відповідача з цього приводу є невірними.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому рішення відповідача від 20.04.2021 № 2581618/41564494 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2020 є протиправним та піддягає скасуванню, а ДПС України слід зобов'язати зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За сукупності викладених обставин, позов ТзОВ «ІМПОРТЕКСПОРТЕКОПРОДУКТ» підлягає задоволенню повністю.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №380/8103/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді С. М. Кузьмич
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 18.03.2022