17 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/477/21 пров. № А/857/21045/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Рівненького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (головуючий суддя Дудар О.М., розглянуто у письмовому провадженні) у справі № 460/477/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, -
Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот» (позивач) звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу про: визнання протиправним та скасування наказу від 21.10.2020 №466 в частині встановлення термінів для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2012 №5558, від 24.06.2015 №6059, наданих Приватному акціонерному товариству «Рівнеазот».
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Наказ від 21.10.2020 №466 в частині надання ПрАТ «Рівнеазот» термінів для усунення порушень законодавства про надра до 01.02.2020 (п.13, 19 додатку №6) є протиправним, оскільки приписи від 21.03.2019 №472-14/06 та від 21.03.2019 №473-14/06 у судовому порядку визнано протиправними та скасовано. Оскаржуваний наказ порушує передбачене чинним законодавством України право ПрАТ «Рівнеазот» на здійснення законної господарської діяльності та підлягає скасуванню.
Рішенням Рівненького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 21.10.2020 №466 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині встановлення термінів для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2012 №5558, від 24.06.2015 №6059, наданих Приватному акціонерному товариству «Рівнеазот».
Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України судовий збір у сумі 2270,00грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
У 2012 році ПрАТ «Рівнеазот» Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 30.05.2012 №5558 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-побутових потреб строком на 20 років (а.с.15).
У період з 20.03.2019 по 21.03.2019 Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 28.11.2018 № 450, від 06.02.2019 №45, направлення від 07.03.2019 №412-14/06 проведено планову перевірку надрокористувача ПрАТ «Рівнеазот», за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) від 21.03.2019 № 06-04/25/2019-11/п (62) (а.а.с.20-25).
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено припис від 21.03.2019 № 472-14/06 про усунення у строк до 26.04.2019 порушень вимог законодавства у сфері надрокористування (а.а.с.26-27).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №460/1094/19, яке набрало законної сили 26.02.2020, визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 21.03.2019 №472-14/06 (а.а.с.28-36, 37-41, 42-45).
У 2015 році ПрАТ «Рівнеазот» Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.06.2015 № 6059 з метою видобування технічних підземних вод, строком на 20 років (а.с.46).
У період з 20.03.2019 по 21.03.2019, на підставі наказу від 28.11.2018 № 450, від 06.02.2019 №45, направлення від 07.03.2019 № 412-14/06, контролюючим органом проведено планову перевірку надрокористувача ПрАТ «Рівнеазот», за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п (63) (а.а.с.47-52).
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено припис від 21.03.2019 №473-14/06 про усунення порушень, шляхом надання у строк до 26.04.2019 до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень (а.с.53).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №460/1160/19, яке набрало законної сили 26.02.2020, визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 21.03.2019 №473-14/06 (а.а.с.54-59, 60-63, 64-67).
Судом встановлено, що у зв'язку з неусуненням ПрАТ «Рівнеазот» зазначених в акті порушень відповідачем було прийнято наказ №249 від 24.06.2020, яким позивачу надано термін для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами №5558 від 30.05.2012, №6059 від 24.06.2015.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2020, яке набрало законної сили 07.07.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №249 від 24.06.2020, в частині встановлення Приватному акціонерному товариству «Рівнеазот» термінів для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами №5558 від 30.05.2012 та №6059 від 24.06.2015, наданих Приватному акціонерному товариству «Рівнеазот» (п.п. 8, 14 Додатку 5 до наказу Держгеонадр від 24.06.2020 №249).
Поряд з цим, у зв'язку з неусуненням порушень Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 21.10.2020 №466, яким відповідач повторно надав ПрАТ «Рівнеазот» терміни для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами №5558 від 30.05.2012 та №6059 від 24.06.2015. Пунктом 6 даного наказу надано позивачу термін для усунення недоліків порушень законодавства про надра до 01.02.2021 (а.с.14).
Вважаючи наказ відповідача від 21.10.2020 №466 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки приписи, які стали підставою для встановлення нових термінів на усунення порушень скасовані в судовому порядку, інших фактів встановлення порушень законодавства у сфері надрокористування, задокументованих згідно з чинним законодавством України (акт перевірки), та як наслідок винесення припису саме на підставі акту перевірки, відповідачем не надано, то наказ від 21.10.2020 №466 в частині встановлення термінів для усунення порушень законодавства про надра та подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2012 №5558, від 24.06.2015 №6059, наданих Приватному акціонерному товариству «Рівнеазот», є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (в редакції від 01.10.2020).
Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Таким чином, позивач за первісною позовною заявою у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування.
Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України Про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Частиною першою статті 26 Кодексу України про надра визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, в редакції в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 124 (далі Порядок № 615).
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян передбачено Кодексом України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР (Кодекс України про надра).
Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (ст.11 Кодексу України про надра).
Відповідно до ч.1 ст.13, 19 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно з ч.1 ст.61 Кодексу України, про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Згідно з пп. 9, 10, 12 та 14 п. 4 Положення №1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням; проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124) (далі - Порядок №615).
Відповідно до пп.1, 3 п. 21 Порядку №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.0.42007 № 877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом
Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що Державна служби геології та надр України уповноважена здійснювати державний геологічний контроль суб'єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів - у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як було встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалось сторонами, у період з 20.03.2019 по 21.03.2019 Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 28.11.2018 №450, від 06.02.2019 №45, направлення від 07.03.2019 №412-14/06 проведено планову перевірку надрокористувача ПрАТ «Рівнеазот», за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) від 21.03.2019 № 06-04/25/2019-11/п (62) (а.а.с.20-25) та від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п(63) (а.а.с.47-52).
На підставі вказаних актів перевірки відповідачем винесено приписи від 21.03.2019 №473-14/06, № № 472-14/06 про усунення порушень, шляхом надання у строк до 26.04.2019 до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень (а.а.с.26-27, 53).
Поряд з цим, суд зазначає, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 460/1094/19 та від 18.09.2019 у справі № 460/1160/19, які набрали законної сили 26.02.2020, вказані приписи визнано протиправними та скасовано.
Таким чином, на момент прийняття відповідачем наказу від 21.10.2020 №466, приписи від 21.03.2019 № 472-14/06 та № 473-14/06 скасовані в судовому порядку.
Доказів винесення щодо позивача інших приписів, чинних на момент прийняття наказу від 21.10.2020 №466 Державної службою геології та надр України суду не надано.
У ході розгляду справи судом не встановлено та сторонами не доведено, що з березня 2019 року було проведено будь-який інший плановий чи позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) позивача, за результатами якого було б складено будь-які інші акти чи приписи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 460/477/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний