17 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4519/21 пров. № А/857/1047/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (головуючий суддя: Микитин Н.М., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
встановив:
ОСОБА_1 , 23.08.2021 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу від 22.07.2021 за № 1158 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, наказу від 22.07.2021 за № 241 о/с про звільнення зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовує позов тим, що проведення службового розслідування, так і прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, яке відображено у оскаржуваному наказі від 22.07.2021 № 1158 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП», було здійснено до винесення судового рішення у справі № 344/10771/21 про адміністративне правопорушення. Тобто, передчасно, безпідставно та необґрунтовано, з порушеннями вимог п. 3 розділу II наказу МВС України від 07.11.2018 № 893, ст. ст. 11-12, ч. 2 ст. 13, 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, зроблено висновок про порушення службової дисципліни. При тому, що за умови складення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення пункту 2.5 розділу 2 ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП щодо поліцейського, вирішення питання про наявність в діях такого поліцейського, як водія транспортного засобу, складу вказаного адміністративного правопорушення належить до повноважень суду загальної юрисдикції.
Таким чином, висновки службового розслідування про недотримання ним етичних правил поведінки поліцейських під час спілкування з громадянами, що призвело до підриву авторитету органів поліції, не знайшли свого фактичного підтвердження, є хибними га необґрунтованими, а тому на думку позивача, в його діях відсутній склад вказаного дисциплінарного проступку.
Відтак, дисциплінарною комісією залишено поза увагою той факт, що відомості, які стали підставою для призначення відносно позивача службового розслідування, зокрема за порушення п.2.5 Розділу 2 ПДР України, не підтверджені судовим рішенням у справі № 344/10771/21, при цьому комісією не встановлено, в чому саме полягає негідна поведінка, наслідком якої є застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з органів поліції.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 30.10.2018 року по 22.07.2021 року перебував на службі в органах Національної поліції України, відповідно до записів № 1-2 трудової книжки, проходив службу в Національній поліції України.
Згідно інформаційної довідки від 04.07.2021 № 3125/108/12-2021, до ГУНП в Івано-Франківській області надійшла інформація, що 04.07.2021 о 00:10 год. в м. Івано-Франківськ по вул. Сухомлинського, 6/2 екіпажем Ясень-0151 УПП в Івано-Франківській області зупинено автомобіль «Dacia Logan» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Зазначена інформація слугувала підставою для винесення наказу № 1067 від 05.07.2021 «Про призначення службового розслідування», з метою повного та об'єктивного дослідження обставин вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку.
На підставі вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 (далі - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України), дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, результати якого відображені у Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником УКР ГУНП від 20.07.2021 (надалі - Висновок).
У ході службового розслідування встановлено наступні обставини, 04.07.2021 о 00:10 год. в м. Івано-Франківськ по вул. Сухомлинського, 6/2 екіпажем Ясень-0151 УПП в Івано-Франківській області зупинено автомобіль Dacia Logan номерний знак НОМЕР_1 під керуванням старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. На прохання пройти тест на місці за допомогою вимірювального пристрою Драгер, та проїхати до медичного закладу з метою проходження освідування на факт перебування в стані сп'яніння, водій ОСОБА_1 категорично відмовився.
Відповідно до вимог КУпАП, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення (серії ААБ № 126057) за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі висновку службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п. 2.10, розділу 2, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пп. 1 п. 1 ст. 18, Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII та наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», що проявилось у відмові пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що проявилась увагу та швидкість реакції недотриманні норм етичної поведінки поліцейських під час спілкування з громадянами, що призвело до підриву авторитету органів поліції, основним критерієм оцінки діяльності яких є рівень довіри населення, оперуповноваженого УКР ГУНП в Івано-Франківській області, комісія вважала би звільнити із служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу начальника ГУНП в Івано-Франківській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП» за № 1158 від 22.07.2021 (пункт 1) за вчинення дисциплінарного проступку, щодо порушення вимог п. 2.10, розділу 2, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пп. 1 п. 1 ст. 18, Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII та наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», що проявилась у відмові пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції недотриманні норм етичної поведінки поліцейських під час спілкування з громадянами, що призвело до підриву авторитету органів поліції, основним критерієм оцінки діяльності яких є рівень довіри населення, оперуповноваженого УКР ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнено із служби в поліції.
На підставі вищезазначеного наказу, відповідачем винесено наказ «По особовому складу» за № 241 о/с від 22.07.2021 про звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) лейтенанта поліції ОСОБА_1 , спеціальний жетон - 0163761, старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку, з 22.07.2021, з виплатою компенсації за 15 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факти, допущення позивачем керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння як на місці зупинки та в медичному закладі, а також прояви агресії, інші дії, що зумовили застосування спецзасобів та затримання, є вчинками, які дискредитують систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості, а тому є несумісними із подальшим проходженням служби в органах поліції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Івано-Франківській області видано наказ № 1067 від 05.07.2018, яким призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 .
За результатами вказаного розслідування складено висновок від 20.07.2021, який затверджений начальником ГУ НП в Івано-Франківській області Безпальком С.
Тобто, службове розслідування було проведено в межах місячного строку, визначеного ст. 16 Дисциплінарного статуту.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом висновку про результати службового розслідування щодо позивача, особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 проявилось у відмові пройти в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, недотриманні норм етичної поведінки поліцейських під час спілкування з громадянами, що призвело до підриву авторитету органів поліції, основним критерієм оцінки діяльності яких є рівень довіри населення, оперуповноваженого УКР ГУНП в Івано-Франківській області та вважали за необхідне звільнити із служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище обставини, підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, який є наявний у матеріалах справи та протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 126057 від 04.07.2021, протоколом АЗ № 187257 про адміністративне затримання від 04.07.2021, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2021, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.07.2021 про відмову ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'яніння, рапортами та поясненнями працівниками патрульної поліції.
Отже, зібраними по справі доказами та висновком службового розслідування, підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. У свою чергу, позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Тобто, обов'язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Таким чином, порушення ОСОБА_1 правил етичної поведінки поліцейських, підриває, як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Крім цього, позивач, всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, що безумовно, принижує високе звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Щодо покликання позивача на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2021 у справі № 344/10771/21, яка набрала законної сили і згідно якої, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними з огляду на таке.
Так, надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову про необґрунтованість оскаржуваних наказів відповідача, з огляду на відсутність судових рішень, яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча вказані накази і винесені на підставі відомостей службового розслідування, встановлені під час складення на позивача адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак ґрунтується на самостійних правових підставах та висновках.
У свою чергу, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутності складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Крім того, слід зазначити, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Отже, у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, у свою чергу, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку обставинам лише наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 800/531/17, від 12.02.2019 у справі № 9901/711/18, у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 1.380.2019.000121.
Стосовно покликання позивача на не співмірність застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки за встановлених обставин службового розслідування, з огляду на грубе порушення службової дисципліни, що принижує та дискредитує, як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому, застосування такого заходу з боку відповідача є правомірним.
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що оперуповноважений оперативного-розшуку відділу управління карного розшуку ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 не дотримався службової дисципліни, яка базується на високій свідомості та зобов'язує поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів Національної поліції, дотримуватися норм професійної та службової етики, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та у подальшому у відмові від проходження медичного огляду.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, у відповідності до норм законодавства, а оскаржувані накази прийняті відповідачем на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, а тому правові підстави для їх скасування відсутні.
Крім цього, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів, відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, щодо поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, оскільки такі є похідними від правомірного винесення цих наказів.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 300/4519/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш