справа №380/22376/21
17 березня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимог про сплату судового збору (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 03.06.2021 №Ф-7445-50У про сплату боргу (недоїмки).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 . Вказане свідчить про відсутність у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків - фізична особа підприємець. Нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) на нього покладено обов'язок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Станом на 31.05.2021 за позивачем обліковується податковий борг, який виник у зв'язку із нарахуванням контролюючим органом єдиного внеску. Вважає, що вимога про сплату боргу від 03.06.2021 №Ф-7445-50У оформлена у відповідності до вимог Закону №2464-VI. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою від 17.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем 21.01.2022 (вх. №5669) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 02.04.1998 взятий на облік як платник податків, а 07.10.1997 - як платник єдиного внеску.
Державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу-підприємця відбулася 06.03.2020 за номером 24150090001107994
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 (набрала законної сили 23.10.2015) адміністративний позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця задоволено повністю шляхом припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 розміщено в Єдиному державному реєстрові судових рішень за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/51740600.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.03.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством за номером запису: 24150100002107994.
ГУ ДПС у Львівській області 03.06.2021 на ім'я ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7245-50У станом на 31.05.2021 у сумі 31 371 грн 56 к.
Вважаючи безпідставним нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, а вимогу про сплату такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як закріплено у частині другій статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються платники єдиного внеску.
Стаття 4 Закону №2464-VI містить перелік платників єдиного внеску.
Згідно з пунктом 4 частини 1 цієї статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Порядок обліку платників єдиного внеску визначає стаття 5 Закону №2464-VI.
Відповідно до абзацу другого частини першої статі 5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Абзац одинадцятий частини першої цієї ж статі 5 визначає, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування (далі - Фонд соціального страхування), надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
Відповідно до пункту 3 цей Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.
Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (пункт 4 Порядку № 1162).
Зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців врегульовано Розділом IV (в редакції наказу №1105 від 30.11.2015), пункт 8 якого стосується зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців та відповідно до якого процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Порядку № 1162 дає підстави стверджувати, що платником єдиного внеску є фізична особа-підприємець, який в розумінні Закону № 2464-VI є страхувальником, облік яких веде контролюючий орган.
Позивач стверджує про відсутність у нього обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та посилається при цьому на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №813/5279/15, якою задоволено позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області шляхом припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Постанова від 01.10.2015 у справі №813/5279/15 набрала законної сили 23.10.2015.
Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством внесено 13.03.2020 за номером запису: 24150100002107994.
Наявність судового рішення припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , внесеного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.03.2020 свідчить про те, що на час формування контролюючим органом 31.05.2021 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7245-50У позивач не був страхувальником в розумінні Закону № 2464-VI та відповідно не мав обов'язку по сплаті єдиного внеску.
Окрім цього, встановлені судом фактичні обставини зумовлюють висновок суду про неналежне виконання контролюючим органом повноважень по веденню обліку платників єдиного внеску, оскільки, звернувшись у вересні 2015 року до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності позивача, який судом задоволено 01.10.2010, в подальшому не вчинив дій, спрямованих на зняття ОСОБА_1 з обліку платника єдиного внеску та внесення відповідного запису до реєстру страхувальників.
Вказане в сукупності свідчить про відсутність у контролюючого органу правових підстав для формування спірної вимоги.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності формування спірної вимоги.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку вимозі про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Львівській області від 03.06.2021 №Ф-7245-50У, суд дійшов висновку, що така не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України для такого роду рішень та прийнята з порушенням положень Закону №2464-VI, тому її слід визнати протиправною і скасувати, задовольнивши позов повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 грн, сплаченого згідно з квитанцією №63100 від 19.11.2021.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про скасування вимог про сплату судового збору (недоїмки), - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області від 03.06.2021 №Ф-7245-50У.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) грн судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома