04 лютого 2022 року м. Кропивницький справа №340/8239/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646)
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно).
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працює з 19.05.2016 року на посаді поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що відповідачем не проведено оплати служби поліцейського в частині індексації грошового забезпечення, а також в частині доплати за службу у нічний час.
Відповідач, Департамент патрульної поліції Національної поліції України з позовом не погодився, надав відзив, де зазначив, що заявник не має права на одержання спірних платежів.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі
Ухвалою суду від 08.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
30.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 працює з 19.05.2016 на посаді поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідача від 08.10.2021 року вбачається, що доплату Позивачу за службу в нічний час було здійснено лише за період з січня 2018 року по липень 2021 року. У цьому ж листі Відповідач зазначає, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 відсутні.
Водночас із згаданого листа вбачається, що кількість відпрацьованих годин у нічний час Позивачем за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 у розрізі місяців становить:
- у липні 2016 року - 48 год.;
- у серпні 2016 року - 56 год.;
- у вересні 2016 року - 48 год.;
- у жовтні 2016 року - 64 год.;
- у листопаді 2016 року - 32 год.;
- у грудні 2016 року - 24 год.;
- у січні 2017 року - 64 год.;
- у лютому 2017 року - 48 год.;
- у березні 2017 року - 64 год.;
- у квітні 2017 року - 64 год.;
- у травні 2017 року - 32 год.;
- у червні 2017 року - 56 год.;
- у липні 2017 року - 24 год.;
- у серпні 2017 року - 56 год.;
- у вересні 2017 року - 48 год.;
- у жовтні 2017 року - 64 год.;
- у листопаді 2017 року - 40 год.;
- у грудні 2017 року - 56 год..
Отже, загальна кількість годин, відпрацьованих Позивачем у нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017, складає 888 годин.
Однак, відповідних нарахувань Департаментом не проведено, що і стало підставою для звернення до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України (затверджений Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII; далі за текстом - Статут).
Суд відмічає, що згідно з ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі за текстом - постанова КМУ №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 п.5 Постанови №988 запроваджено такий платіж як доплата за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
На реалізацію приписів ст.94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови КМУ №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260; далі за текстом - Порядок №260).
Згідно п.5 Розділу І вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
За п.11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Оскільки відповідачем розраховано та підтверджується факт несення позивачем служби в нічний час, суд приходить до висновку про не дотримання суб'єктом владних повноважень порядку обліку фактичного часу такої служби у нічний час не може бути підставою для звільнення від виплати зазначеної доплати.
Отже, суд приходить до висновку про наявність у заявника порушеного суб'єктивного права за цим епізодом.
Продовжуючи вирішення спору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
За унормуванням статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення згідно ст. 4 Закону № 1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 5 Закону № 1282). Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини 2 статті 6 Закону № 1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 17 липня 2003 року № 1078 КМУ затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку № 1078).
Приписами п. 6 Порядку № 1078 занотовано: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Про Національну поліцію" та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Таким чином, позивачу протиправно не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення з а період з 01.12.2015 по 31.10.2017
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу доплати за несення служби у нічний час та сум індексації його грошового забезпечення.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України, та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
VI. Судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не вирішується, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно).
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук