18 березня 2022 року справа № 340/927/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (далі - Департамент), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року як члену сім'ї (донька) загиблого військовослужбовця (далі - допомога).
Водночас просить суд зобов'язати Департамент нарахувати допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком і виплатити недоплачені кошти.
Стверджує, що, виплачуючи кошти, Департамент мав керуватися приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон), а не підзаконного акту Уряду держави.
Відповідачі не подали відзиви на позов, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с.27-28).
14 лютого 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.23-24).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, 2015 року позивач отримала посвідчення, відповідно до якого набула право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни (донька) (а.с.12).
На виконання вимог постанови Уряду України від 08 квітня 2021 року №325 (далі - Постанова) Управління виплатило допомогу у сумі 966 грн. (а.с.8-9).
Управління ліквідовано.
Департамент продовжує виконувати повноваження у сфері соціального захисту населення, які до цього виконувало Управління.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
29 вересня 2020 року Верховний Суд прийняв рішення у справі №440/2722/20, відносно такої ж виплати за 2020 рік.
Висновок Верховного Суду.
"З 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги."
Рішення Верховного Суду набрало законної сили 13 січня 2021 року на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд зробив висновок, що виплата допомоги регулюється виключно Законом, а не підзаконним актом.
Рішення касаційного суду стосувалось вирішення позову учасника бойових дій.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідно до приписів пункту 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приписами частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Вивчивши рішення Верховного Суду у згаданій справі, суд погоджується з правовим висновком, який є обов'язковий для відповідача, так як з часу прийняття не зазнали змін приписи Закону.
Тому Управління, проігнорувавши правовий висновок Верховного Суду, застосувало до спірних правовідносин приписи Постанови, чим допустило протиправну бездіяльність, не застосувавши приписи Закону.
Приписами частини 4 статті 15 Закону (в редакції від 25 грудня 1998 року) встановлено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до приписів пункту 1 статті 10 Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать:
утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;
батьки;
один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Відповідачі визнають, що позивач набула статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця, оскільки виплачували допомогу у меншому розмірі.
Таким чином, позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (а.с.22).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, врахувавши попередньо сплачені кошти.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей