18 березня 2022 року Справа № 160/24536/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової 16-ої сесії 8-го скликання Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 27.09.2021 №531-16/VIII «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223581300:07:002:0334.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в якому було зазначене цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До вказаного клопотання було додано пакет документів, який передбачений ч.6 ст.118 ЗК України, в тому числі графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копія паспорту. За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким останній відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що за складом експлікації земельних угідь дана земельна ділянка значиться як «пасовище» та відповідним рішенням відповідача іншому громадянину надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, а також зазначає, що надання дозволу є дискреційними повноваженнями відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулась до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області із заявою про надання дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у комунальній власності на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
До заяви додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (кадастровий номер 1223581300:07:002:0334) та копію паспорта.
Як вбачається з матеріалів справи Рішенням від 27.09.2021 №531-16/VIII позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у зв'язку і тим, що за складом експлікації земельних угідь дана земельна ділянка значиться як «пасовище» та рішенням сесії Богданівської сільської ради іншому громадянину надано дозвіл на розробку проекту відведення даної земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби (01.08).
Вважаючи таке Рішення протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Категорії земель визначені у частині 1 ст. 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Як визначено п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так, згідно з частиною 1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відтак, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним, та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд зазначає, що заявлені позивачами розміри земельних ділянок 0,2 га, відповідають нормам ст.121 ЗК України, подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному ст.118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.12.2019 у справі №813/4498/16 та від 04.05.2020 у справі №813/2061/17.
З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування Рішення від 27.09.2021 №531-16/VIII «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято за результатами розгляду заяви позивача, вхід.№589/2-14 від 21.09.2021.
Проте, суд звертає увагу позивача, що подана ним заява про надання дозволу взагалі не містить дати її складання та будь-яких доказів її отримання відповідачем.
Крім того, оскаржуване рішення відповідача не містить посилань на кадастровий номер земельної ділянки щодо якої останнім прийнято відповідну відмову.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято саме за результатами розгляду заяви позивача, яка міститься в матеріалах справи (без дати). Також відсутні докази того, що оскаржуване рішення прийнято саме відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1223581300:07:002:0334.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223581300:07:002:0334.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової 16-ої сесії 8-го скликання Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 27.09.2021 №531-16/VIII «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223581300:07:002:0334.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська