Справа № 344/3681/22
Провадження № 1-кс/344/1607/22
18 березня 2022 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування арешту майна, -
17 березня 2022 року представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №62021140040000107 від 02 вересня 2021 року. В обґрунтування клопотання представник заявника вказує, що автомобіль марки Рено Дастер «СКС RDS-02HG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.Даний автомобіль є спеціалізованим, оперативним, службовим і є власністю Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Однак накладення арешту із забороною його використання в значній мірі впливає на якість і оперативність виконання завдань поліції та службових обов'язків працівниками відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП під час обслуговування Тисменицької ОТГ. Щоденно на лінію 102 надходить сотні звернень громадян про вчинення щодо них правопорушення, неодноразово надходить по декілька повідомлень про правопорушення одночасно. Реагуючи на кожне повідомлення, працівники поліції здійснюють виїзд до місцезнаходження заявника, що ускладнює їх обслуговування з обмеженою кількістю службових автомобілів, у результаті чого час на їх реагування збільшується. За таких обставин заявник просить скасувати арешт автомобіля марки Рено Дастер «СКС RDS-02HG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області.
У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги клопотання, просив скасувати арешт.
Слідчий до суду не прибув, проте надав до суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що обставини, передбачені статтею 170 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати необхідність в застосуванні такого заходу кримінального провадження не відпала, розгляд справи проводити без участі представника Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частина друга статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Як визначено у частині одинадцятій статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частина п'ята статті 171 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №62021140040000107, внесеного 02 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, постановою слідчого від 03 вересня 2021 року визнано речовими доказами автомобіль марки Рено Дастер «СКС RDS-02HG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області, яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 , та мотицикл марки «Suzuki», чорного кольору VIN НОМЕР_2 , не зареєстрований у встановленому порядку, яким на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5 , копію технічного паспорта на автомобіль серії НОМЕР_3 , страховий поліс № АР/5278888, посвідчення водія ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 , які вилучені під час огляду місця події 02 вересня 2021 року.
Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Рено Дастер «СКС RDS-02HG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2021 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на автомобіль марки Рено Дастер «СКС RDS-02HG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований на Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, та мотоцикл марки «Suzuki», чорного кольору VIN НОМЕР_2 , не зареєстрований у встановленому порядку, яким на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5 , які були вилучені під час огляду місця події 02 вересня 2021 року, шляхом заборони на їх відчуження, користування та розпорядження.
Згідно частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Заявником у судовому засіданні не доведено обставини, що необхідність у збереженні речового доказу відпала.
Також заявником не доведено наявність підстав, за наявності яких тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
Крім того, заявником не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що майно, про повернення якого просить сторона заявника, як матеріальний об'єкт є речовими доказом у кримінальному провадженні, позаяк є об'єктом кримінально-протиправних дій та містить відомості, що можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №62021140040000107 від 02 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року не є підставою для повернення без законних підстав тимчасово вилученого майна, враховуючи також те, що суди, здійснюючи правосуддя в умовах воєнного стану, мають зважати на те, що згідно статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Отож, підсумовуючи усе вищенаведене, поза розумним сумнівом слід дійти висновку, що подана скарга є передчасною, оскільки перед судом не доведено наявності правових підстав для скасування арешту речового доказу.
З вищенаведених підстав, слідчий суддя приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Керуючись ст.ст. 22, 98, 100, 169, 171, 173, 174, 303-309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування арешту майна відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складений та підписаний 18 березня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1