79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.2022 Справа № 914/260/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Львів
про стягнення 895625,07 грн заборгованості за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021 №90520-659-19518
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Супрун О.О.
Судові процедури
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 895625,07 грн за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021 №90520-659-19518.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.01.2022 справу №914/260/22 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
В судовому засіданні 22.02.2022 оголошено перерву до 15.03.2022.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 15.03.2022 не забезпечив. 14.03.2022 на адресу суду надійшло клопотання вх.№6022/22 про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судове засідання 15.03.2022 з'явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
У зв'язку з наявним клопотанням позивача про розгляд справи без його участі та підтриманням позовних вимог в повному обсязі, а також визнанням відповідачем позову на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закінчення розгляду справи на стадії підготовчого провадження та про перехід на стадію розгляду справи по суті у цьому судовому засіданні.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №90520-659-19518 про постачання постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021 в частині повної оплати вартості поставленого позивачем природного газу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 895625,07 грн.
Заперечення відповідача
Відповідач позовні вимоги визнав з підстав, наведених у відзиві (вх.№6226/21 від 15.03.2022) Зокрема, зазначив, що дана сума дана сума по фінансуванню потреб військової частини НОМЕР_1 НГУ у зв'язку з різким підняттям цін на ринку та зміною ціни згідно договору була використана до жовтня 2021 року включно, про що було повідомлено військовою частиною Західне територіальне управління Національної гвардії України та головного управління Національної гвардії України та додатково було отримано кошторисні призначення та фінансування для погашення заборгованості за жовтень, листопад та грудень 2021 року, проте без рішення суду про стягнення заборгованості додатково виділені кошти у даному випадку не могли бути освоєні.
Обставини справи
22.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач) укладено Договір №90520-659-19518 про постачання постачання/закупівлю електричної енергії споживачу (Договір), відповідно до п.2.1. якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу у 2021 році ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія), а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за спірний період жовтень-грудень 2021 року, становить 235064 кВт/год., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції, які підписані між позивачем та відповідачем.
Як зазначив позивач у позовній заяві, всупереч умовам цього договору, відповідачем не здійснено повної оплати за куповану електроенергію згідно отриманого рахунку за розрахунковий період жовтень-грудень 2021 року, внаслідок чого станом на день подання цього позову, заборгованість відповідача перед позивачем за продану за спірний період електричну енергію становить 895625,07 грн.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання цього позову по цьому договору становить 895625,07 грн, яка ним добровільно не сплачена.
Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем не подав.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору №90520-659-19518 про постачання постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо поставки позивачу електричної енергії підтверджується долученими до матеріалів справи прийняття-передавання товарної продукції, які підписані між позивачем та відповідачем, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.
Акти приймання-передачі є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарську операцію та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У свою чергу, відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором в частині оплати вартості поставленого природного газу повністю не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем 895625,07 грн.
Відповідно до п.5.11. Договору Споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені додатком №2 «Порядок розрахунків».
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі та стягнення з відповідача 895625,07 грн заборгованості за договором №90520-659-19518 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13434,38 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №98110 від 27.01.2022.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позовні вимоги визнані.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем у повному обсязі у підготовчому засіданні до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 6717,19 грн слід повернути позивачу. Решта 50 відсотків судового збору в сумі 6717,19 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130; 79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1) 895625,07 грн (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 07 копійок) заборгованості за договором №90520-659-19518 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 22.01.2021.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130; 79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1) 6717,19 грн (шість тисяч сімсот сімнадцять гривень 19 копійок) судового збору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (код ЄДРПОУ 42092130; 79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у сумі 6717,19 грн (шість тисяч сімсот сімнадцять гривень 19 копійок) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №98110 від 27.01.2022.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.03.2022.
Суддя Кидисюк Р.А.