ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 915/1372/21
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.,
секретар судового засідання - Бебик А.М.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Клис Н.А., за довіреністю;
від відповідача: Сафронов Ю.І., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак”
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову
від 02 грудня 2021 року (повний текст складено 06.12.2021)
по справі № 915/1372/21
за позовом Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак”
про: зобов'язання вчинити певні дії
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак”
до відповідача: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
про: розірвання договору про спільну діяльність від 01.09.2006.
суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.,
час та місце винесення ухвали: 02.12.2021, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 23.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Акціонерне товариство (АТ) “Миколаївобленерго” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Телец-Вак” (далі - відповідач), в якому просило суд зобов'язати відповідача виконати обов'язок в натурі, шляхом передачі АТ “Миколаївобленерго” за актом прийому-передачі вісім квартир загальною площею 756,6 кв.м в житловому багатоквартирному будинку, розташованому по вул.Садова, 34-А в м.Миколаєві, загальні характеристики яких зазначені в п.4 додаткової угоди №7 від 21.02.2013р. до договору про спільну діяльність від 01.09.2006.
В свою чергу, ТОВ ТОВ “Телец-Вак” подало зустрічну позовну заяву до АТ “Миколаївобленерго” про розірвання договору про спільну діяльність від 01.09.2006, яка була об'єднана в одне провадження зі справою №95/1372/21.
В подальшому, АТ “Миколаївобленерго” до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на майно та майнові права ТОВ “Телец-Вак” в багатоквартирному житловому будинку (ІІ черга), розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Садова, 34-А та заборонити ТОВ “Телец-Вак” та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення або відчуження права власності на майно та майнові права у вказаному житловому будинку.
Заява обґрунтована тим, що відповідач, в порушення умов договору про спільну діяльність від 01.09.2006, укладеного з АТ «Миколаївобленерго», здійснює відчуження майнових прав у багатоквартирному житловому будинку (ІІ черга), розташованого за адресою: вул. Садова, 34-А у м. Миколаєві, в тому числі і на квартири АТ «Миколаївобленерго», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2021.
Заявник вказує, що ТОВ “Телец-Вак” не надає АТ “Миколаївобленерго” жодної інформації щодо готовності житлового багатоквартирного будинку (ІІ черга) до експлуатації та не передає заявнику, обумовлених додатковою угодою №7 від 21.02.2013 до договору про спільну діяльність від 01.09.2006, квартир.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 у справі №915/1372/21 (суддя Ткаченко О.В.) заяву Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” про забезпечення позову задоволено частково; Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення або відчуження права власності на майно та майнові права стосовно наступних квартир у багатоквартирному житловому будинку (ІІ черга), розташованому за адресою м.Миколаїв, вул.Садова, 34-А (Погранічна, 94): однокімнатну квартиру на 2 поверсі загальною площею 60,3 кв.м; трикімнатну квартиру на 2 поверсі загальною площею 118 кв.м; двокімнатну квартиру на 7 поверсі загальною площею 94 кв.м; однокімнатну квартиру на 8 поверсі загальною площею 60,3 кв.м.; трикімнатну квартиру на 3 поверсі загальною площею 118 кв.м.; трикімнатну квартиру на 9 поверсі загальною площею 118 кв.м; двокімнатну квартиру на 9 поверсі загальною площею 94 кв.м.; двокімнатну квартиру на 8 поверсі загальною площею 94 кв.м. В іншій частині заяви відмовлено.
У вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявником обставин, які є підставою для задоволення відповідних вимог шляхом заборони ТОВ “Телец-Вак” та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення або відчуження права власності на квартири, із зазначенням їх площі та поверху розташування у спірному будинку по вул.Садовій 34-А у м.Миколаєві.
Разом з тим, місцевим господарським судом зазначено, що з огляду на те, що позивачу належить лише частина квартир у спірному будинку, правові підстави накладати арешт та забороняти відповідачу та іншим особам здійснювати реалізацію усіх квартир (майнових прав) у вказаному житловому будинку відсутні.
Водночас, враховуючи, що умовами п.4 додаткової угоди сторони узгодили конкретний перелік квартир, які є власністю АТ “Миколаївобленерго” та підлягають передачі за актом приймання-передачі останньому, накладення арешту на вказані квартири, із зазначенням їх нумерації, не призведе до реального захисту прав позивача, оскільки у технічному паспорті на вказаний будинок відсутні номери квартир, які АТ «Миколаївобленерго» просить передати за умовами додаткової угоди №7 до договору про спільну діяльність.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій заявник просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 у справі №915/1372/21 скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наполягає на тому, що жодна квартира не продавалась ТОВ «Телец- ВАК» і доказів зворотного АТ “Миколаївобленерго” до суду не надало.
Скаржник наголошує, що для того, щоб продавати квартири відповідач повинен зареєструвати їх на праві власності спочатку за собою, а потім вже відчужити на підставі відповідних договорів.
Водночас, не є реалізацією квартир реєстрація за інвесторами права власності на відповідне майно, що було передано після введення будинку до експлуатації ТОВ «Телец-Вак» за актом приймання передачі, відповідно до укладених відповідачем (на стадії будівництва будинку) з фізичними особами договорів пайової участі (купівля -продаж майнових прав) або на фінансування конкретних квартир.
Проте, за твердженням відповідача, суд першої інстанції не взяв вищевказаного до уваги та виніс оскаржувану ухвалу, якою порушені права фізичних осіб, які профінансували свої квартири, мають на них майнові права, але не можуть їх отримати у власність.
Також, ТОВ «Телец-ВАК» вказує, що його представник не зазначав про те, що змінилася нумерація квартир, оскільки зазначив, що квартири з відповідними номерами не будувались та вони відсутні в технічному паспорті будинку. Враховуючи, що це - різні формулювання, апелянт вважає, що суд без будь-яких доказів самостійно встановив, що номери квартир які підлягають передачі за договором змінено, і в зв'язку із цим позивач має право на інші квартири в будинку, що зумовлює необхідність заборони продажу цих квартир.
Таким чином, апелянт вважає, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містила доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на вчинення відповідачем дій щодо продажу чи підготовки до продажу квартир, які є предметом спірних правовідносин, при цьому доводи позивача зводяться виключно до припущень про таку можливість.
Більш детально доводи Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 про забезпечення позову у справі №915/1372/21; справу призначено до розгляду на 09.02.2022 року.
28.01.2022 від АТ “Миколаївобленерго” до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з доводами останньої, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Телец-Вак» без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Ухвалами суду апеляційної інстанції від 02.02.2022 та 07.02.2022 задоволені заяви представника АТ “Миколаївобленерго” та представника ТОВ “Телец-Вак” про проведення судового засідання у справі №915/1372/21 в режимі відеоконференції поза межами суду; встановлено провести судові засідання у даній справі за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”, з використанням представниками сторін власних технічних засобів.
У судовому засіданні 09.02.2022 оголошено перерву до 23.02.2022 року.
У зв'язку із перебуванням судді зі складу колегії суддів - Разюк Г.П. з 14.02.2022 на лікарняному та звільненням, відповідно до рішення ВРП від 17.02.2022 №139/0/15-22, у відставку судді зі складу колегії суддів - Головея В.М., справу №915/1372/21 прийнято до свого провадження зміненим складом суду, а саме: головуючий суддя - Савицький Я.Ф., судді: Діброва Г.І., Колоколов С.І., про що винесена відповідна ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022.
У судовому засіданні 23.02.2022 року представники сторін підтримали свої позиції у даному спорі. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача просив за позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати відповідну ухвалу суду першої інстанції, яку в свою чергу, представник позивача просив залишити в силі.
В судовому засіданні 23.02.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon", оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).
Пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
З огляду на наявний у матеріалах справи Договір від 01.09.2006 про спільну діяльність, між АТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «Телец-Вак» існують договірні правовідносини щодо спільного будівництва та введення в експлуатацію житлових будинків. Умовами вказаного Договору також визначено, що майно, створене та набуте сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх загальну часткову власність, яка розподіляється між сторонами згідно їх долі після введення житлових будинків в експлуатацію шляхом складання відповідного акту - приймання передачі.
Місцевим господарським судом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову встановлено та сторонами не заперечено, що пунктом 4 додаткової угоди №7 від 21.02.2013 до вказаного Договору передбачено зобов'язання ТОВ «Телец-Вак» передати АТ «Миколаївобленерго» вісім квартир загальною площею 756,6 кв.м. в жилому домі II черги багатоповерхових житлових будинків по будівельному адресу: вул. Чигрина, 94 в м. Миколаєві по акту приймання - передачі протягом одного місяця з моменту введення їх в експлуатацію. При цьому, Сторони Договору домовились, що зобов'язання сторін не змінюються при зміні адреси другої черги багатоповерхових житлових будинків.
Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем вже закінчено будівництво об'єкта багатоповерхового житлового будинку (II черга), за адресою: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, згідно виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікату №ІV123201222278, проте, АТ «Миколаївобленерго» про даний факт повідомлено не було; будь-яких дій щодо передачі АТ «Миколаївобленерго» жодної квартири вищевказаного багатоповерхового житлового будинку, що передбачено умовами Договору, не здійснено.
При цьому, матеріали справи свідчать, що заявником доведено суду здійснення дій щодо отримання відповідного майна, а саме: ТОВ «Телец-Вак» було направлено вимогу АТ «Миколаївобленерго» від 10.08.2021 № 01/24-7444 щодо виконання умов Договору про спільну діяльність від 01.09.2006 та негайну передачу за актом-приймання передачі квартир багатоповерхового житлового будинку (II черга) за адресою: вул. Садова, 34-А в м. Миколаєві.
Однак, вказана вимога залишилась без реагування з боку відповідача.
Водночас, відповідно до наказу Департаменту Архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 31.05.2021 №7/445/12.01-45/21 об'єкту будівництва - «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (II черга), за адресою: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв», розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Миколаївська територіальна громада, м, Миколаїв (станом на 01.01.2021), вулиця Погранична, 94 присвоєна нова адреса, а саме: вул. Садова, 34-А в м. Миколаєві.
Станом на момент подачі позову у даній справі відбувається передача квартир у багатоквартирному будинку (II черга), що розташований за адресою: вул. Садова, 34-А, іншим інвесторам з подальшою реєстрацією за ними права власності на квартири, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2021.
Відповідачем наведеного належними доказами не спростовано. Навпаки, ТОВ «Телец-Вак» зазначає про це в апеляційній скарзі.
Отже, судова колегія зазначає, що позивачем доведено, що ТОВ «Телец-Вак» приховав від АТ «Миколаївобленерго» інформацію щодо закінчення будівництва об'єкту багатоповерхового житлового будинку (II черга), за адресою: вул. Садова, 34-А, м. Миколаїв, зміну адреси багатоповерхового житлового будинку та здійснює передачу майна (квартир), які є результатом спільною діяльності сторін.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позову, може унеможливити ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких АТ «Миколаївобленерго» звернулось до суду.
Апеляційний суд вказує, що реалізація відповідачем майнових прав на відчуження квартир беззаперечно призведе до негативних та незворотних наслідків, які в подальшому будуть перешкодою для виконання зобов'язань по Договору про спільну діяльність від 01.09.2006р та додаткових угод до нього.
Разом з тим, у судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач зазначив, що нумерація квартир у вказаному будинку є іншою, ніж зазначена в додатковій угоді №7 від 21.02.2013 до Договору про спільну діяльність від 01.09.2006 року.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи що АТ «Миколаївобленерго», відповідно до додаткової угоди №7 від 21.02.2013, належить лише частина квартир у спірному будинку, у суду відсутні правові підстави накладати арешт та забороняти відповідачу та іншим особам здійснювати реалізацію усіх квартир (майнових прав) у вказаному житловому будинку.
Водночас, з огляду на відсутність можливості встановити належну нумерацію квартир з конкретним переліком останніх, які є власністю АТ “Миколаївобленерго” та підлягають передачі за актом приймання-передачі позивачу, апеляційний суд вважає цілком правильним висновок місцевого господарського суду, що накладення арешту саме на визначені АТ «Миколаївобленерго» квартири (із зазначенням їх нумерації) не призведе до реального захисту прав позивача.
Проте, враховуючи наявність обставин, які свідчать про те, що до часу ухвалення судом рішення у даній справі, на обумовлених сторонами поверхах може не залишитись квартир із визначеною п.4 додаткової угоди №7 площею, через їх передачею відповідачем у власність іншім контрагентам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви АТ “Миколаївобленерго” в частині заборони ТОВ “Телец-Вак” та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо оформлення або відчуження права власності на квартири із зазначенням їх площі та поверху розташування у спірному будинку по вул.Садовій 34-А у м.Миколаєві.
Забезпечення позову у цьому вигляді є адекватним, співмірним та узгоджуються з предметом та підставами первісного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому, відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали і задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 у справі №915/1372/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” - без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 про забезпечення позову у справі №915/1372/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Матеріали оскарження ухвали від 02.12.2021 у справі №915/1372/21 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений 28.02.2022.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.