Справа № 523/3455/22
Провадження №2/523/3097/22
"14" березня 2022 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М. розглянувши позовну заяву та додані документи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б), треті особи, що не заявлять самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович (юридична адреса: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, офіс № 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявлять самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., було вчинено виконавчий напис № 205607, який підлягає скасуванню з підстав того, що під час його вчинення нотаріусом було допущено низку порушень. Зокрема, не було перевірено безспірності заборгованості, дії було вчинено на підставі угоди, яка не була нотаріально посвідчена, не було перевірено наявності доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень. На підставі викладеного позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 205607 від 22.06.2021 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом із позовною заявою, позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67511280 від 13.11.2021р., відкритому на підставі виконавчого напису № 205607 від 22.06.2021 року. В обґрунтування заяви позивач зазначила, що наразі існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, оскільки, відбудеться стягнення грошових коштів з банківських рахунків позивача, що у разі задоволення позовних вимог, призведе до не можливості виконання рішення суду, та відбудеться порушення прав позивача.
Дослідивши позовну заяву та заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами, відповідає вимогам Закону та в той же час не буде порушувати прав відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 8, 149, 151, 153, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову-задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 67511280 від 13.11.2021 року, яке відкрите на підставі виконавчого напису № 205607 від 22.06.2021 року вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Копію ухвали для виконання направити приватному виконавецю виконавчого округу Одеської області Щербакову Юрію Сергійовичу (юридична адреса: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, офіс № 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: