Справа № 464/6549/21
пр.№ 2/464/257/22
02.03.2022 м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мички Б.Р.
секретар судового засідання Воловець Ю.І.
за участі: позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/6549/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", третя особа Львівська міська рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона являється споживачем послуг з постачання води та водовідведення ЛМКП «Львівводоканал» та користувався субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначає, що через неправомірні дії відповідача по неналежному знятті та нарухуванні показів лічилиників в неї утворилася заборгованість за послуги з постачання води, водовідведення та постачання гарячої води. Так, відповідачем безпідставно повернуто субсидійні кошти : у травні 2017 р.- 97,20 грн., у травні 2018 р.- 158,83 грн., у жовтні 2018 р.-14,27 грн., всього повернуто 270,75 грн., чим завдано їй матеріальну шкоду на зазначену суму. Вона веде контрольоване споживання послуг з постачання холодної, гарячої води та водовідведення, щомісячно вкладаючись у норму, що покривається муніципальною субсидією, проте у зв'язку із зазначенням показників лічильника, що не відповідають фактичним, у неї виникла передплата вартості 22 м.куб води за вересень 2020 року в розмірі 965, 50 грн., що вважає своїми збитками, завданою матеріальною шкодою, яку просить стягнути із відповідача. Крім того, 31 липня 2019 року з метою з'ясування неправомірності нарахувань за спожиті послуги вона поїхала у ЛМКП «Львіводоканал». Через сильні душевні хвилювання, у приміщенні відповідача вона впала та травмувала ногу, а також у зв'язку із зазначеним її діагностовано захворювання, подагра. Вважає, що причиною її захворювань є неправомірні дії відповідача. На лікування нею витрачено 18 383 грн., які вона просить стягнути із відповідача. Також, протиправними діями відповідача її заподіяно і моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, погіршенні стану здоров'я, порушенні нормальних життєвих відносин. Вважає, що відшкодування за спричинену моральну шкоду становить 50 000 грн. У зв'язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 19 623, 25 грн. та морільну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача, останній заперечує позов в повному обсязі. Вважає, такий необгрунтованим та безпідставним, просить відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне. У споживача є обов'язок щомісячно подавати покази приладів обліку води, проте вказаний обов'язок позивачем виконано не було. Враховуючи те, що за період березень 2016 року - вересень 2018 року нарахування за спожиті послуги водопостачання та водовідведення були меншими, ніж призначена субсидія (не подавалися показники приладів обліку води) надана субсидія на оплату послуг залишилась невикористаною. Так, в травні 2017 р.- 97,20 грн., у травні 2018 р.- 158,83 грн., у жовтні 2018 р.-14,27 грн. знято з особового рахунку позивача як невикористану субсидію та повернуто до бюджету. Саме по вині позивача слалася така ситуація, через неподання показів приладу обліку води. Проте, зазначену суму повернуто позивачу, що відображено у відомості про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку позивача за липень 2019 року. Також вважає вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн та 18 383 грн. матеріальної шкоди на придбання ліків необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належними та достовірними доказами наявність моральної та матеріальної шкоди, а також не доведено протиправність дій ЛМКП «Львівводоканал», а крім того вважає, що відсутній причинний зв'язок між шкодою, спричиненою позивачу, і протиправними діями та виною ЛМКП «Львівводоканал».
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив, просить їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2021 року позов не визнав з підстав зазначених у відзиві. У судове засідання призначене на 02.03.2022 року не з'явився.
Представник третьої особи в судовому засіданні 20.12.2021 року позов заперечив, підтримавши позицію представника ЛМКП «Львівводоканал». У судове засідання призначене на 02.03.2022 року не з'явився.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 та є споживачем послуг водопостачання та водовідведення ЛМКП «Львівводоканал».
Також встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Сихівському відділі соціального захисту як одержувач житлової субсидії. ОСОБА_1 призначено державну субсидію на термін з 01.05.2019 року по 30.04.2020 року та муніципальну субсидію на зазначений термін за рішенням комісії від 27.05.2019 року . Позивачу за травень 2019 року призначено державну субсидію в розмірі 46,56 грн. та муніципальну субсидію в розмірі 63,71 грн., за червень 2019 року державна субсидія становить 50,53 грн., за липень 2019 року державна субсидія - 50,08 грн., що вбачається з листа Сихівського відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Львівської міської ради від 08.08.2019 року № 260308/6706.
Відповідно до Закону України «Про комерційний облік» та Постанови Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживач зобов'язний щомісячно подавати надавачеві послуг показники приладів обліку води.
Постановою Кабінету міністрів України від 23.08.2016 року № 534 (зі змінами) визначено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого постачання, холодної води і водовідведення станом на 01.05.2017 р. та 01.05.2018 р.
Згідно розрахунку у позивача невикористана сума субсидії на оплату послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення становила відповідно на 01.05.17 р.- 97,20 грн., на 01.05.2018 р. - 158,83 грн., на 01.01.18 р. - 14.72 грн.
Враховуючи те, що за період березень 2016 року - вересень 2018 року нарахування за спожиті послуги водопостачання та водовідведення були меншими, ніж призначена субсидія (не подавалися показники приладів обліку води) надана субсидія на оплату послуг залишилась невикористаною і повернута до бюджету.
Проте, як вбачається із відомостей про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення субсидія в розмірі 270, 75 грн. повернута позивачу в липні 2019 року, а тому підстави для стягнення матеріальної шкоди в зазначеному розмірі з відповідача в користь позивача відсутні.
Суд не приймає до уваги послання позивача стосовно того, що відповідачем неправомірно здійснювалися нарахування за спожиті послуги, з огляду на те, що у зв'язку з несвоєчасною подачею позивачем показників приладу обліку води, що є обов'язком споживача, відповідачем здіснювалося нарахування по середніх показниках.
Обгрунтовуючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 969, 50 грн., що є передплатою, позивач посилається на фіскальний чек № 3000346767 від 24.09.2020 року, який підтверджує факт оплати зазначеної суми. Оплати зазначеної суми також визнається відповідачем, а також підтверджується відомостями про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення від 19.01.2022 року та рахунком - повідомленням від 06.10.2020 року про оплату послуг, з яких вбачається, що зазначена сума оплачена позивачем за вересень 2020 року. Однак, згідно з вищевказаної відомості станом на 01.01.2021 така передплата відсутня та за позивачем рахується заборгованість в розмірі 108,89 грн., а станом на 01.01.2022 - 363,97 грн.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч зазначених вимог, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди на суму 969,50 грн., в тому числі щодо неправильності чи незаконності нарахування ЛМКП «Львівводоканал» плати за житлово - комунальні послуги.
Таким чином, суд вважає що позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд, також приходить до висновку про безпідставність вимог про стягнення моральної шкоди та матеріальної шкоди в розмірі 18 383 грн. (витрат на лікування), з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до п.п.3,4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачці, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З огляду на вищенаведене, а також на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності вини та порушень з боку відповідача, а також причинний зв'язок між цими діями та спричиненою шкодою, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛМКП «Львівводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 89, 131, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, -
відмовити в позові повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", ідентифікаційний код юридичної особи 03348471, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 64.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Повний текст рішення складено 09.03.2022.
Головуючий Б.Р. Мичка