Справа №592/3882/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/310/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
Іменем України
16 березня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/3882/21 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Сум від 14.05.2021 щодо відмови у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким,
установила:
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою повністю задовольнити його клопотання, оскільки відбувши певний термін призначеного йому покарання він повністю довів, що став на шлях виправлення.
02.04.2021 до Ковпаківського районного суду м. Сум надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 , в якому він просив врахувати незаконність судового рішення ухваленого відносно нього, за яким він на даний час відбуває покарання, стан його здоров'я та замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Сум від 14.05.2021 у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено, оскільки характеризуючи на засудженого дані свідчать про виключно ситуативний характер дій засудженого.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_9 надіслали письмові заяви про здійснення апеляційного розгляду у їх відсутність.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги засудженого (ч. 1 ст. 404 КПК), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для заміни призначеного ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням.
Зокрема, відповідно ч. 1-2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 3 цієї статті зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК).
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КК).
Покаранням є захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 1-2 ст. 50 КК), а згідно ч. 1 ст. 51 КК, до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань, зокрема: п. 11) позбавлення волі на певний строк. Кримінальний закон розкриває зміст цього покарання в ст. 63 КПК і виокремлює правила щодо його призначення. При цьому ч. 1 ст. 82 КК («Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким»), яка передбачала, що особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням; у цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком, Рішенням Конституційного Суду України № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Таким чином, на національному рівні Конституційний Суд України визнав, що норми закону України про кримінальну відповідальність не містять положень, які надають суду повноваження для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, особам, яких засуджено до покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин (ч. 3 і п. 1 ч. 4 ст. 82 КК).
Посилання засудженого на те, що він відбувши певний термін призначеного йому покарання, повністю довів, що став на шлях виправлення, носить абстрактний характер і не ґрунтується на засадах національного законодавства, тому колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_8 відбуває покарання за вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 29.12.2020, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 377 КК і йому з урахуванням ст. 71 КК було призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Початок відбування покарання визначено з 29.12.2020. Вирок набрав законної сили 29.01.2021 і звернутий до виконання.
З моменту початку відбування покарання за останнім вироком - 29.12.2020 і до моменту звернення засудженого з клопотанням 02.04.2021 минуло менше ніж третина від 2 років (п. 1 ч. 4 ст. 82 КК), а тому ОСОБА_8 не мав законних підстав для звернення з таким клопотанням до суду.
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги засудженого (ч. 1 ст. 404 КПК), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для заміни невідбутої частин покарання більш м'яким, оскільки юридичною підставою застосування наведених вище правових норм є відбуття особою певної частини строку призначеного їй покарання та підтвердження факту, що засуджений став на шлях виправлення.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції щодо не можливості застосування до засудженого пом'якшення призначеного йому покарання є вірними і ґрунтуються на положеннях національного законодавства України, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга засудженого - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Сум від 14.05.2021 щодо відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_10 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4