01 березня 2022 року
м.Суми
Справа №577/4565/21
Провадження № 22-ц/816/253/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т.А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В.І., Собини О.І.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Конотопська міська рада, виконавчий комітет Конотопської міської ради,
розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Кравченка В.О., у приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Конотопської міської ради, виконавчого комітету Конотопської міської ради про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 03 грудня 2014 року стягнуто з Конотопської міської ради Сумської області на її користь 43216 грн майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди.
Вказане рішення суду набрало законної сили, але до цього часу не виконане.
Зазначає, що за час що минув з дня набрання законної сили даним рішенням суду інфляційні процеси в економіці значно знецінили належні їй суми відшкодування майнової та моральної шкоди.
Вказує, що за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року інфляційні втрати складають 29641 грн 31 коп. Крім того, за вказаний період відповідач повинен сплатити 3 відсотки річних у сумі 7985 грн 47 коп.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з виконавчого комітету Конотопської міської ради на її користь 37626 грн 78 коп. за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди, а також судові витрати.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 23 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову та стягнути з Конотопської міської ради на її користь 37626 грн 78 коп. за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди, а також судові витрати.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд відмовляючи у задоволенні позову вказав, що виконавчий комітет Конотопської міської ради є неналежним відповідачем, проте проігнорував те, що позов нею пред'явлено до двох відповідачів: Конотопської міської ради та виконавчого комітету Конотопської міської ради.
У той же час, суд дійшов висновку, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання має бути покладена на Конотопську міську раду, а тому повинен був задовольнити її позов до цього відповідача, а в задоволенні позову до іншого відповідача відмовити. Вказує, що у резолютивній частині суд відмовив у задоволенні позову лише до одного із вказаних у позовній заяві відповідачів, щодо іншого відповідача взагалі не визначився.
Крім того зазначає, що суд не залишав її позовну заяву без руху, а отже позовна заява щодо форми і змісту відповідає нормам ЦПК України.
Від Конотопської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначає, що Конотопська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який здійснює керівництво територіальною громадою міста Конотоп та через особливий статус не може виступати платником інфляційних витрат та судового збору. Крім того, Конотопська міська рада не має власних рахунків у фінансових, банківських установах, а тому не може здійснювати грошові виплати.
Від виконавчого комітету Конотопської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що Апеляційний суд Сумської області рішенням від 03 грудня 2014 року стягнув з Конотопської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 43216 грн майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди.
Вказане рішення суду набрало законної сили, але до цього часу не виконане.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Конотопська міська рада, яка до теперішнього часу не виконала покладені на неї обов'язки по відшкодуванню шкоди, є належним відповідачем і за порушення грошового зобов'язання, як це визначено статтею 625 ЦК України, а тому позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради задоволенню не підлягає, оскільки він пред'явлений до неналежного відповідача.
Проте повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна, так як судом було допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява зокрема повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення на підставі частини 2 статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року за невиконання грошового зобов'язання щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, підтвердженого рішенням суду. Відповідачами в позові вказала Конотопську міську раду та виконавчий комітет Конотопської міської ради.
Дійсно в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути на її користь 37626 грн 78 коп. за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди тільки з одного відповідача - виконавчого комітету Конотопської міської ради.
Проте, суд першої інстанції, отримавши позов ОСОБА_1 , в порушення статей 12, 185 ЦПК України, не залишив позовну заяву без руху та не роз'яснив останній необхідність приведення змісту позовної заяви відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України. Після відкриття провадження у справі, суд також не сприяв усуненню недоліків позовної заяви, та вирішив позов формально, лише, виходячи зі змісту прохальної частини, залишивши поза увагою те, що відповідачем за позовом є також і Конотопська міська рада і обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги стосуються також і цього відповідача.
Оскільки судом першої інстанції, при розгляді справи, були допущені вказані порушення норм процесуального права, а позивачка наполягає на тому, що позов нею подано до двох відповідачів: Конотопської міської ради та виконавчого комітету Конотопської міської ради, суд першої інстанції повинен був вирішити позовні вимоги ОСОБА_1 до двох відповідачів, а не тільки до виконавчого комітету Конотопської міської ради.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що боржником, який має грошове зобов'язання перед позивачкою за рішенням суду, є Конотопська міська рада.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме визначений у судовому рішенні відповідач - Конотопська міська рада, яка до теперішнього часу не виконала покладені на нього обов'язки по відшкодуванню шкоди, є належним відповідачем і за порушення грошового зобов'язання, як це визначено у статті 625 ЦК України згідно якої саме боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
Як убачається з матеріалів справи, Конотопська міська рада не виконала рішення Апеляційного суду Сумської області від 03 грудня 2014 року, що не заперечується цим відповідачем.
Отже, саме відповідач Конотопська міська рада має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Сумської області від 03 грудня 2014 року про стягнення з відповідача на користь позивача 43216 грн майнової шкоди та 10000 грн моральної шкоди.
З огляду на те, що Конотопська міська рада порушила вказане грошове зобов'язання, у позивачки виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином в даній справі позивачка має право на стягнення з Конотопської міської ради інфляційних втрат та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року.
Так, індекс інфляції за вересень 2016 року становив 101,80%, жовтень 2016 року - 102,80%, листопад 2016 року - 101,80%, грудень 2016 року - 100,90%, січень 2017 року - 101,10%, лютий 2017 року - 101,00%, березень 2017 року - 101,80%, квітень 2017 року - 100,90%, травень 2017 року - 101,30%, червень 2017 року - 101,60%, липень 2017 року - 100,20%, серпень 2017 року - 99,90%, вересень 2017 року - 102,00%, жовтень 2017 року - 101,20%, листопад 2017 року - 100,90%, грудень 2017 року - 101,00%, січень 2018 року - 101,50%, лютий 2018 року - 100,90%, березень 2018 року - 101,10%, квітень 2018 року - 100,80%, травень 2018 року - 100,00%, червень 2018 року - 100,00%, липень 2018 року - 99,30%, серпень 2018 року - 100,00%, вересень 2018 року - 101,90%, жовтень 2018 року - 101,70%, листопад 2018 року - 101,40%, грудень 2018 року - 100,80%, січень 2019 року - 101,00%, лютий 2019 року - 100,50%, березень 2019 року - 100,90%, квітень 2019 року - 101,00%, травень 2019 року - 100,70%, червень 2019 року - 99,50%, липень 2019 року - 99,40%, серпень 2019 року - 99,70%, вересень 2019 року - 100,70%, жовтень 2019 року - 100,70%, листопад 2019 року - 100,10%, грудень 2019 року - 99,80%, січень 2020 року - 100,20%, лютий 2020 року - 99,70%, березень 2020 року - 100,80%, квітень 2020 року - 100,80%, травень 2020 року - 100,30%, червень 2020 року - 100,20%, липень 2020 року - 99,40%, серпень 2020 року - 99,80%, вересень 2020 року - 100,50% жовтень 2020 року - 101,00%, листопад 2020 року - 101,30%, грудень 2020 року - 100,90%, січень 2021 року - 101,30%, лютий 2021 року - 101,00%, березень 2021 року - 101,70%, квітень 2021 року - 100,70%, травень 2021 року - 101,30%, червень 2021 року - 100,20%, липень 2021 року - 100,10%, серпень 2021 року - 99,80%.
Cукупний індекс інфляції за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року становить 155,7% (101,80%, х 102,80% х 101,80% х 100,90% х 101,10% х 101,00% х 101,80% х 100,90% х 101,30% х 101,60% х 100,20% х 99,90% х 102,00% х 101,20% х 100,90% х 101,00% х 101,50% х 100,90% х 101,10% х 100,80% х 100,00% х 100,00% х 99,30% х 100,00% х 101,90% х 101,70% х 101,40% х 100,80% х 101,00% х 100,50% х 100,90% х 101,00% х 100,70% х 99,50% х 99,40% х 99,70% х 100,70% х 100,70% х 100,10% х 99,80% х 100,20% х 99,70% х 100,80% х 100,80% х 100,30% х 100,20% х 99,40% х 99,80% х 100,50% х 101,00% х 101,30% х 100,90% х 101,30% х 101,00% х 101,70% х 100,70% х 101,30% х 100,20% х 100,10% х 99,80%).
Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року складає суму 29641 грн 31 коп. (53216 грн х 155,7% - 53216 грн).
Щодо розрахунку розміру 3 % річних, ураховуючи, що кількість днів прострочення за невиконання рішення суду за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року становить 1827 днів, то розмір 3 % річних за вказаний період складає 7991 грн 15 коп. (53216 грн * 3% / 365 * 1827).
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення суду за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року становить 37632 грн 46 коп. (29641,31 грн + 7991,15 грн), проте стягненню підлягає сума у межах заявлених позовних вимог у розмірі 37626 грн 78 коп. (29641,31 грн + 7985,47 грн).
Колегія суддів не бере до уваги твердження Конотопської міської ради про те, що міська рада не має власних рахунків у фінансових, банківських установах, а тому не може здійснювати грошові виплати з огляду на наступне.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів ст. 25-26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.
Тобто, Конотопська міська рада Сумської області відповідно до приписів ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України зобов'язана виконати рішення суду, навіть за відсутності відкритих в органах казначейства рахунків, так як є розпорядником коштів місцевого бюджету та має можливість його виконати, зокрема, шляхом зобов'язання відповідного управління при міській раді сплатити стягнуті на користь ОСОБА_1 грошові кошти.
За встановлених обставин та норм права, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню у частині вирішення позову ОСОБА_1 до Конотопської міської ради з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення на її користь з Конотопської міської ради інфляційних втрат у розмірі 29641 грн 31 коп. та трьох процентів річних у сумі 7985 грн 47 коп. за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року.
Крім того, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з Конотопської міської ради на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн - за подання позовної заяви та в сумі 1362,00 грн - за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2021 року скасувати в частині вирішення позову ОСОБА_1 до Конотопської міської ради та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Конотопської міської ради задовольнити.
Стягнути з Конотопської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 29641 гривня 31 копійка та три проценти річних у сумі 7985 гривень 47 копійок за невиконання грошового зобов'язання по відшкодуванню майнової та моральної шкоди за період з 14 вересня 2016 року по 14 вересня 2021 року.
Стягнути з Конотопської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 908 гривень 00 копійок та за подання апеляційної скарги в сумі 1362 гривні 00 копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1, п. 2 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.А. Левченко
Судді: В.І. Криворотенко
О.І. Собина