Номер провадження: 33/813/305/22
Номер справи місцевого суду: 521/16812/21
Головуючий у першій інстанції Черевко С.П.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
11.02.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.,
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року,
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 136 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року та провадження по справі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що справа розглянута судом першої інстанції в супереч вимогам ст. 268 КУпАП України, що передбачає обов'язкову присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП. Проте, районний суд розглянув матеріали та виніс рішення без присутності апелянта, що позбавило останнього надати до суду пояснення та докази по справі. Апелянт також наголошує, що суд першої інстанції в порушення ст. 252 КУпАП здійснив оцінку доказів у справі неповно і не об'єктивно, через що припустився необґрунтованого і нічим не підтвердженого висновку про те, що провина ОСОБА_1 доведена рапортами та показами свідків. Тому, на думку апелянта, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, оскільки вимогам законності вона не відповідає.
Дослідивши уважно матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.
За вимогами статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова суду від 03 грудня 2021 року вказаним нормам КУпАП не відповідає.
Матеріалами справи встановлено наступне:
-відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №905739 від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року приблизно о 17 годині 25 хвилин, перебуваючи по вул. Академіка Філатова, 84 в м. Одесі, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського при виконанні службових обов'язків та образливо чіплявся до співробітників поліції. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП (а. с. 12);
-згідно повідомленням оператору «102», що зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області 05.10.2021 року № 28654, працівник поліції ОСОБА_2 повідомив, що 05.10.2021 року за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 86, де відбувався демонтаж ринку, невідомий чоловік провокував на конфлікт та ображав, знімав на відео, заважав виконувати посадові обов'язки, його затримано (а. с. 2);
-матеріали справи містять також рапорти працівників поліції, а саме старшого лейтенанта поліції Мураховського І.О., лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , що надані на ім'я начальника ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, з яких встановлено, що 05.10.2021 року близько 17-30 год. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 86, де проводився демонтаж металевих конструкцій, вказані працівники поліції, здійснюючи охорону публічного порядку, стали свідками того, як не відомий чоловік на ім'я ОСОБА_7 провокував на конфлікт, заважав поліцейським виконувати свої службові обов'язки, на неодноразові прохання припинити провокацію не реагував, почав принижувати честь та гідність поліцейських, висловлюючись в бік працівника поліції образливими словами, після чого був доставлений до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області для оформлення адміністративних матеріалів (а. с. 3-8);
-відповідно письмових пояснень, прийнятих працівниками поліції 05.10.2021 року від ОСОБА_8 , остання 05.10.2021 року біля 17-30 год. знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , де стала свідком того, як чоловік на ім'я ОСОБА_7 ходив з камерою і провокував поліцейських, після чого образив працівників поліції. Чоловік поводив себе неадекватно, за що був затриманий працівниками поліції (а. с. 9);
-згідно до письмових пояснень, прийнятих працівниками поліції 05.10.2021 року від ОСОБА_9 , остання 05.10.2021 року біля 17-30 год. була на роботі, знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , де демонтувала колишній ринок, та стала свідком того, як невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_7 знімав на камеру і провокував. Чоловік поводив себе неадекватно, за що був затриманий працівниками поліції (а. с. 10);
-відповідно письмових пояснень, прийнятих працівниками поліції 05.10.2021 року від ОСОБА_10 , останній 05.10.2021 року близько 17-30 год. знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 84-86, де проводив прибирання свого торгового місця, при цьому на місці були присутні працівники поліції, які виконували свої службові обов'язки. В цей час до працівників поліції почав чіплятись невідомий громадянин, який провокував конфлікт, грубо та образливо висловлювався на адресу одного з працівників поліції, на зауваження припинити протиправну поведінку не реагував. Дані вимоги були висунуті до громадянина від кількох працівників поліції, та у зв'язку з чим даний громадянин був затриманий (а. с. 10);
-як вбачається з протоколу АА № 152575 про адміністративне затримання за ст. 185 КУпАП, працівником поліції 05.10.2021 року о 17-30 год. доставлено особу, яка не назвалась, до відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 13).
Розглядаючи матеріали адміністративного провадження за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить із наступного.
Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Оскільки законодавство у справах про адміністративні правопорушення через суворість санкцій фактично є репресивним, апеляційний суд вважає необхідним безумовне врахування вказаних вище положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як вбачається зі ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
З оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 в день надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду співробітниками поліції доставлений не був. Також, районний суд зазначив, що ОСОБА_1 був неодноразово сповіщений про дату та час судового засідання належним чином, однак до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виклику до суду.
Між тим, матеріали справи не містять відомостей про вчинення судом заходів щодо вчинення приводу ОСОБА_1 співробітниками Національної поліції, а отже, апеляційний суд констатує, що районним судом не було вичерпано всіх можливостей для дотримання вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП щодо обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також для забезпечення реалізації останнім прав, що передбачені, зокрема положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст. 268 КУпАП.
Зазначене являється безумовною підставою для скасування постанови районного суду, отже оскаржувана постанова суду не може бути залишеною в силі, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги приймаються апеляційним судом.
Крім того, з метою реалізації прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за для встановлення всіх обставин у справі, та для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом апеляційної інстанції вчинено виклик у судове засідання суду апеляційної інстанції свідків, а саме працівників поліції, а саме старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , які з'явились до судового засідання суду апеляційної інстанції, де їм було роз'яснено права, передбачені ст. 272 КУпАП, попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та за відмову від надавання показань, вони були приведенні до присяги свідка.
Так, з показань вказаних свідків, наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, встановлено, що 05.10.2021 року за усною командою старшого дільничного, полковника поліції ОСОБА_12 даних поліцейських було залучено для забезпечення охорони публічного порядку за адресою Академіка Філатова, 84-86, біля площі Б. Дерев'янка, під час проведення демонтажу торгового обладнання, якого визнали незаконно встановленим. Під час здійснення поліцейськими охорони публічного порядку громадянин ОСОБА_1 , проходячи позв декількох поліцейських, здійснював фото фіксацію на відеокамеру, потім підійшов до поліцейського ОСОБА_12 та почав задавати питання, почав образливо чіплятися, у зв'язку з чим поліцейським ОСОБА_12 зроблено зауваження ОСОБА_1 , щоб він не заважав поліцейським, проте ОСОБА_1 не реагував та продовжував задавати ті ж самі питання.
Також, зокрема, капітан поліції, дільничний офіцер поліції ОСОБА_6 пояснив, що на місці події він стояв осторонь та від перехожого дізнався, що є особа, яка провокує працівників поліції, та коли він підійшов на місце, то побачив, що громадянина було затримано. Саму подію він не бачив особисто, між тим, пояснив, що громадянин опору не чинив, лише лаявся.
Старший лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції ОСОБА_11 також пояснив, що ОСОБА_1 проходив позв нього та його колег та здійснював фото фіксацію на відеокамеру; підійшовши до керівника ОСОБА_12 , ОСОБА_1 почав задавати питання, а також почав образливо чіплятися, ОСОБА_12 зробив зауваження, проте, ОСОБА_1 не реагував та продовжував задавати ті ж самі питання. ОСОБА_11 зазначив, що він особисто не висував вимоги до ОСОБА_1 , проте капітан поліції ОСОБА_12 висував вимоги до ОСОБА_1 , щоб останній не заважав. ОСОБА_11 вказав, що він не пам'ятає, чи були на поліцейському ОСОБА_12 знаки розрізнення, проте зазначив, що коли ОСОБА_12 залучав їх до охорони публічного порядку, на останньому були знаки розрізнення.
Старший лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції ОСОБА_5 пояснив, що він знаходився по іншій стороні дороги, коли помітив, що люди почали збігатися, перейшовши дорогу, він побачив суперечку між керівником ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , останній запитував документи у керівника, керівник запитував, щоб останній назвався, він відмовлявся виконувати вимоги. ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_1 ображав поліцейського. ОСОБА_5 не висував до ОСОБА_1 ніяких вимог. ОСОБА_5 зазначив, що у ОСОБА_12 був шеврон «Поліція» по праву сторону, інших розрізнювальних знаків не пам'ятає. Також ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_12 відразу не представився та не надав посвідчення, а почав запитувати ОСОБА_1 , хто він такий.
Лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції Стєпанян Карен Миколайович пояснив про подію те, що ОСОБА_1 знімав на камеру, коли три співробітника поліції стояли, та ОСОБА_13 виразився нецензурно, на що ОСОБА_1 зробив йому зауваження, ОСОБА_13 вибачився, та ОСОБА_1 почав розмовляти з колегою - ОСОБА_14 , після чого підійшов керівник ОСОБА_12 , щоб надати завдання. ОСОБА_13 вказав, що ОСОБА_12 був у форменому одязі, проте, чи були знаки чи жетон на одязі, він не пам'ятає, також, зазначив, що ОСОБА_1 запитував документи, проте не бачив, що ОСОБА_12 показував посвідчення. ОСОБА_13 вимог до громадянина не висував.
Лейтенант поліції, дільничний офіцер поліції ОСОБА_4 вказав, що він стояв поруч з працівниками поліції, які спілкувались, коли підійшов громадянин, щось почув та почав питати працівника поліції, з якого приводу вони спілкуються, потім підійшов керівник та громадянин почав просити останнього представитись. ОСОБА_4 не пам'ятає, чи представився керівник та не пам'ятає, чи був керівник у формі. ОСОБА_4 вказав, що не висував вимоги до ОСОБА_1 .
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції по суті правопорушення також надав свої пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що він є журналістом та його поява на місці події була невипадковою. За вказаною в проколі про адміністративне правопорушення адресою проводився демонтаж стихійного ринку, знімались старі споруди. ОСОБА_1 приїхав на місце і побачив, як люди в жилетах демонтують споруди, він дістав відеокамеру та почав фіксувати подію на відео. Через деякий час ОСОБА_1 вирішив змінити ракурс для відео, та проходивши повз трьох поліцейських, почув, як один із них лається нецензурною лайкою дуже голосно. ОСОБА_1 зробив зауваження поліцейському та попросив його надати службове посвідчення, який спочатку відмовився надати службове посвідчення, але потім надав таке посвідчення. Під час розмови ОСОБА_1 з поліцейським підійшла інша невідома особа, який начебто був поліцейським, і став вимагати щоб всі розійшлися, проте ОСОБА_1 не міг визначити його як поліцейського, оскільки на ньому був відсутній жетон, будь-які нашивки, та на прохання ОСОБА_1 показати службове посвідчення особа відмовилась та не представилась. Ця особа ігнорувала ОСОБА_1 , який неодноразово запитував у особи службове посвідчення, після чого ОСОБА_1 запитав в цієї особи, чи він поліцейський, чи «мусор», та якщо поліцейський, то зобов'язаний представитися та пред'явити службове посвідчення. ОСОБА_1 наголосив, що згідно Закону України «Про Національну поліцію», якщо у поліцейського відсутні будь-які ознаки розрізнення, він при звертанні до особи зобов'язаний показати службове посвідчення. Особа це не зробила, тому ОСОБА_1 так до нього звернувся, на що особа відреагувала на це, повернувся та накинувся до ОСОБА_1 зі словами: «Вас буде затримано». Після чого ОСОБА_1 було затримано, набігли поліцейські, почали викручувати руки, та один із поліцейських почав погрожувати ОСОБА_1 , який намагався це зафіксувати на відео. ОСОБА_1 також вказав, що не знає, яку саме законну вимогу поліцейського він не виконав.
Як вже зазначалось, диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає, зокрема, адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути конкретизовано, які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції і в чому саме проявляється злісність непокори.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №905739 від 05 жовтня 2021 року, складеного відносно ОСОБА_1 , встановлено, що у ньому не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, суть адміністративного правопорушення викладена формально, не конкретно, загальними фразами і не відображає усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст.185 КУпАП. В порушення вимог ст.256 КУпАП в вищевказаному протоколі не вказано, в чому саме проявлялась злісна непокора порушника, яка законна вимога була висунута працівниками поліції до ОСОБА_1 , яку він в подальшому не виконав та не надано будь-яких фактичних даних, які суперечили б поясненням ОСОБА_1 , наданим в судовому засіданні, та вказували на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Ці обставини залишилися поза увагою уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, окрім того, вказані обставини не були перевірені судом першої інстанції.
Крім того, під час судового засідання суду апеляційної інстанції не спростовані обставини, на яких наполягав ОСОБА_1 , а саме, що поліцейський, який начебто висував до нього законні вимоги, був одягнений не у формений одяг поліцейського та не мав на одязі знаків розрізнення, які мають особливі відмінні відзнаки для ідентифікації цієї особи, як поліцейського, який виконував службові обов'язки, а представитися та пред'явити службове посвідчення поліцейського ця особа відмовлялась. Тобто, у ОСОБА_1 не було підстав для виконання висунутих до нього особою вимог, оскільки дану особу не можливо було розпізнати як співробітника поліції, а також, що дана особа перебуває при виконанні службових обов'язків працівника поліції.
Допитані в судовому засіданні свідки - працівники поліції, яки перебували на місці події, беззаперечно не підтвердили, що працівник поліції, висуваючи до ОСОБА_1 вимоги, мав на одязі знаки розрізнення, які мають особливі відмінні відзнаки поліцейського, та/або пред'явив особі посвідчення поліцейського.
Як передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, будь-яких переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтвердили винуватість ОСОБА_1 , матеріали справи не містять та під час судового провадження не встановлено.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 278 КУпАП на зазначені недоліки протоколу про адміністративне правопорушення належної уваги не звернув.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі, так і у постанові районного судді, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 умисних дій, направлених на порушення ст. 185 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2021 року - скасувати та провадження у справі щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе