Справа № 2-1021/10 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/822/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 39
10 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук
при секретарі: К.О. Ждан
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 01 лютого 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
21.12.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача - ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222) у справі №2-1021/2010 (за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором), видати дублікати виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поновити строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
В обґрунтування заяви покликалося на те, що на виконання зазначеного рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі №2-1021/2010 від 15.01.2010 ПАТ КБ «Надра» було видано виконавчі листи. Постановою від 25.11.2019 виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу ( виконавче провадження №51061375). Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні. Згідно акту ліквідатора ПАТ КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені. Відповідно до договору про відступлення права вимоги №б/н від 26 серпня 2020 року зобов'язання за кредитним договором №170/МБ-ЦВ від 12 вересня 2007 року перейшло до ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс». Заявник зазначав, що строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущено з об'єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі банку ПАТ КБ «Надра», а саме з причин перебування банку у процедурі ліквідації.
Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 01 лютого 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова команія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ40340222) у справі №2-1021/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалено видати дублікат виконавчого листа №2-1021/2010 від 24.02.2010 року стосовно ОСОБА_1 на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2010 року у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 12.09.2007 року у розмірі 192468,95 грн. (сто дев'яносто дві тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 95 копійок). У решті вимог заяви відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .
Апелянт, стверджує, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. На обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що заявник - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» придбало право вимоги не безпосередньо у стягувача - ПАТ «КБ «Надра», а в ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУП», яке, в свою чергу, придбало право вимоги в ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп», яке уклало відповідний договір про відступлення права вимоги з ПАТ КБ «Надра». При цьому, у заявника відсутні докази на підтвердження набуття новими кредиторами ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУП» прав вимоги до ОСОБА_1 , які випливали з рішення Залізничного районного суду м.Львова від 15.01.2010р. Вважає, що зазначені фінансові установи у встановленому законом порядку не набули статусу стягувачів у виконавчому провадженні з виконання рішення Залізничного районного суду від 15.01.2010 р. у справі №2-1021/10.
Таким чином, апелянт стверджує, що надане заявником платіжне доручення про оплату ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 6 944 950,00 грн. на користь ТОВ «Фінанс Проперті груп» не може підтверджувати набуття заявником прав нового кредитора, оскільки у справі відсутні належні докази, що такі права у відчужувача були на момент укладення договору про відступлення права вимоги.
Також, апелянт зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів втрати оригіналів виконавчих листів, доказів наявності незалежних від стягувача обставин, які б унеможливлювали встановити обставини втрати та відновлення виконавчого документа.
Просить ухвалу суду скасувати частково та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви повністю.
Через канцелярію суду 11.06.2021р. за вх. №13748 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанас», в якому зазначено, що судом вірно та на підставі зібраних доказів встановлено дійсні обставини справи, а тому підстав для скасування ухвали суду ТОВ «ФК Еліт Фінанс» не вбачає. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». До відзиву на апеляційну скаргу представником ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» додано копії платіжних доручень про перерахування коштів.
У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст.77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81, ч.ч.1, 3 ст.83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, подані до суду апеляційної інстанції платіжні доручення, на які стягувач покликається на обгрунтування заявлених вимог, всупереч вимог ч.ч.1-3 ст.83, п.5 ст.117 ЦПК України не було подано до суду першої інстанції.
Виходячи з принципу диспозитивності (ст.11 ЦПК України), та обов'язку сторони надавати суду докази (ст.81 ЦПК України), додані заявником (на підтвердження набуття прав новим кредитором) платіжні доручення колегією суддів не можуть бути прийняті, оскільки такі не долучалася до заяви, не були предметом розгляду судом першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу, а відповідних клопотань про прийняття доказів на стадії апеляційного провадження через наявність труднощів в отриманні таких заявником при поданні відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в частині заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні та видачі дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за договором про відступлення права вимоги №Б/Н 26.08.2020 повністю виконало умови договору та сплатило первісному кредитору ТОВ «Фінанс Проперті Групп» ціну Договору про відступлення прав вимоги від 26 серпня 2020 року в сумі 6 944 950,00 грн.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.
Пунктом 1. вказаного договору передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», як Первісний Кредитор/Первісний Заставодержатель відступає Новому кредитору належні Первісному Кредитору, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», як Новий кредитор набуває права вимоги Первісного Кредитора до позичальників, заставодавців та поручителів за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв'язку із набуттям на умовах цього Договору, зазначених в Додатках (№1 та №2) до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках (№1 та №2) до цього Договору (надалі за текстом «Основні договори).
Відповідно до п.2.1.3. Договору про відступлення прав вимоги від 26.08.2020р. право вимоги переходить до нового кредитора з дня укладення цього договору.
Додаток №1 до Договору про відступлення прав вимоги від 26.08.2020р. - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників/Поручителів/Заставодавців/Дебіторів за такими договорами сформовано у вигляді таблиці, складається з 16 колонок, які місять інформацію про боржників, право вимоги до яких відступається за договором ( а.с.92 та 94 ).
Колегія суддів вважає, що таблиця, яка знаходиться на а.с.93, на яку покликається заявник як на підставу набуття права вимоги до ОСОБА_1 , є відмінною від Реєстру договорів, за якими права вимоги відступаються згідно Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги від 26.08.2020р. (а.с.92, 94), зокрема, така містить 17 колонок з іншими найменуваннями, а відтак, не може вважатися тим самим документом, що розміщений на а.с.92, 94, або його складовою частиною.
Інформація про боржника ОСОБА_1 міститься в таблиці на а.с.93, не містить вказівок на назви колонок, а тому неможливо ідентифікувати інформацію, що там вказана.
Відтак, долучений заявником Додаток №1 до договору про відступлення права вимоги не є належним доказом передачі завнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс права вимоги до ОСОБА_1 .
При оцінці Договору про відступлення прав вимоги, укладеного 26.08.2020 р. між ТзОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТзОВ «Еліт Фінанс» і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Н.В. 26.08.2020р., зареєстрованого в реєстрі за №285 колегія, також, враховує наступне.
Як вбачається з рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15.01.2010 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ВАТ КБ «Надра» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 12.09.2007 у розмірі 192468 /сто дев'яносто дві тисячі чотириста шістдесят вісім/ грн. 95 коп. Вирішено питання судових витрат (а.с.70).
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 січня 2010 року ухвалювалось на користь первісного кредитора у справі ВАТ КБ «Надра», та в силу ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час набрання рішенням законної сили) право на отримання та пред'явлення виконавчих листів до виконання належало саме ВАТ КБ «Надра», яке було позивачем у справі і відповідно стягувачем, та 24.02.2012 Залізничним районним судом м. Львова стягувачу видано три виконавчі листи №2-1021/2010 (а.с.72).
Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рибчак А.М. від 25.11.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу повернуто виконавчий лист №2-1021/2010, виданий 24.02.2010 Залізничним районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 12.09.2007р. у розмірі 192468 /сто дев'яносто дві тисячі чотириста шістдесят вісім/ грн. 95 коп. та судових витрат. Визначено строк пред'явлення для виконання виконавчого документа до 25.11.2022р. (а.с.99).
04 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_А_3, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуває права вимоги до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами згідно реєстру у Додатку №1.
За положеннями пункту 4 Договору про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2020 року новий кредитор - ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зобов'язувалося сплатити на користь первісного кредитора - ПАТ КБ «Надра» грошові кошти в сумі 16 743 266,42 грн.
Згідно п. 2 вказаного Договору новий кредитор набуває усі права первісного кредитора в день укладення цього договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.
Будь-яких доказів проведення ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» розрахунку з ПАТ КБ «Надра» за Договором про відступлення прав вимоги від 04.08.2020 року матеріали справи не містять.
Долучені ж до відзиву на апеляційну скаргу копія платіжного доручення №1 від 04.08.2020 р. (а.с.199) про перерахування ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь ПАТ КБ «НАДРА» грошових коштів в сумі 189900625,00 грн. не стосується Договору про відступлення права вимоги №GL48N718070_А_3, оскільки містить посилання не на Договір, а на лот, і сума, вказана в платіжному дорученні не співпадає із сумою договору. Крім цього, копія платіжного доручення, на відміну від копій платіжних доручень на а.с.200-208 не містить відмітки про її проведення банком з накладенням електронного цифрового підпису, а відтак не може вважатись допустимим доказом на підтвердження проведення фактичної оплати таких коштів.
За даних обставин колегія приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не набуло прав вимоги, які належали ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 за кредитним договором 170/МБ-ЦВ.
Відтак, договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A102, укладений 20.08.2020 між ТОВ "ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп», не пітверджує право вимоги до боржників, оскільки ТОВ "ФК «Дніпрофінансгруп» на моменту укладення такого договору не набуло прав вимоги від ПАТ КБ «НАДРА».
З наведених мотивів підстав не заслуговує на увагу і Договір про відступлення прав вимоги № Б/Н від 26.08.2020, укладений між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (а.с.90, 91).
За наведених мотивів колегія суддів приходить до висновку, що заявник у встановленому законом порядку не набув право вимоги, яке належало ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 за кредитним договором 170/МБ-ЦВ.
У справі також відсутні докази того, що ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТзОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у встановленому законом порядку набували статус стягувача у виконавчому провадженні по виконанню рішення Залізничного районного суду від 15.01.2010 р. у справі №2-1021/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 170/МБ-ЦВ, що є самостійною та достатньою підставою для відмови заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №910/16109/14.
Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заявником не надано доказів, що ТзОВ «Еліт Фінанс» є правонаступником ПАТ КБ «НАДРА» як сторони виконавчого провадження.
Згідно з ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, провадження №61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі №2-504/11, провадження №61-41846св18.
У своїх висновках Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009, провадження №61-5388св18.
Всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не надало суду належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а акт про втрату виконавчих документів від 04 серпня 2020 року, який одноособово підписаний уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» у формі листа (а.с.95, 96), не є належним доказом втрати оригіналу виконавчого листа.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження та наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, стягувачу, оскільки всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами поважності причин втрати виконавчого документа та не надано належних доказів набуття прав новим кредитором.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.2 ст.376 ЦПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені заяви.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 10 березня 2022 року.
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: О. М. Ванівський
О. Я. Мельничук