Справа № 297/951/21
Закарпатський апеляційний суд
15.03.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/37/21 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.02.2022.
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12010075060000084 від 15.09.2020 щодо задоволення клопотання про проведення слідчих дій та надання відповіді щодо розгляду його клопотання.
В поданій слідчому судді скарзі, адвокат ОСОБА_5 просить визнати незаконною бездіяльність слідчого та зобов'язати останнього розглянути його клопотання від 20.01.2022 про проведення слідчих дій у порядку ст.220 КПК України. В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_5 зазначає, що він діючи в інтересах ОСОБА_7 надіслав на електронну адресу ГУ НП в Закарпатській області клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12010075060000084 від 15.09.2020, а саме витребування з Берегівської лікарні медичної документації стосовно ОСОБА_6 та призначення судово-медичної експертизи. Однак, дане клопотанням станом на 02.02.2022 слідчим залишено без реагування та не розглянуте.
Рішення суду обґрунтовано тим, що ч.1 ст.303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а заявлені адвокатом ОСОБА_5 вимоги щодо надання відповіді на клопотання та зобов'язання провести слідчі дії у кримінальному провадженні не входить у перелік рішень і дій, передбачений ст.303 КПК України, які можуть бути оскарженні на досудовому розслідуванні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляду у суді першої інстанції. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинами. Зазначає, що слідчий суддя не вірно встанови предмет оскарження, у зв'язку з чим безпідставно відмовив у відкритті провадження за його скаргою. Вказує, що предметом оскарження є бездіяльність слідчого пов'язана з не розглядом його клопотання про проведення слідчих дій в межах, передбаченого законом 3-денного строку, що входить у перелік бездіяльності, яка може бути оскаржена у порядку ст.303 КПК України.
-2-
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, осіб які подали апеляційну скаргу, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 до задоволення не підлягає з таких підстав.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону, оскільки в ній наведені положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
Відповідно до матеріалів судового провадження, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій вказував на бездіяльність, що виразилась у не розгляді його, адвоката ОСОБА_5 , клопотання про проведення слідчих дій у порядку ст.220 КПК України в рамках кримінального провадження №12010075060000084 від 15.09.2020, а саме: витребування з Берегівської лікарні медичної документації стосовно ОСОБА_6 та призначення судово-медичної експертизи.
Рішення про відмову у відкритті провадження слідчого судді мотивовано тим, що заявник звернувся до слідчого судді з вимогами, які не можуть бути оскаржені, відповідно до вимог ст.303 КПК України на досудовому провадженні.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 у справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлена в нормах кримінального права.
Положення ч.1 ст.24 КПК України передбачають, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
-3-
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора має відбуватись з дотриманням певних умов чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, дізнання чи прокурора під час досудового розслідування.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з вищезазначеною нормою, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в
-4-
задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, межі втручання слідчого судді у діяльність слідчого, дізнавача чи прокурора обмежуються ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновкам слідчого судді стосовно того, що заявником подано скаргу, яка не підлягає розгляду в порядку ст.303 КПК України, оскільки оскаржена бездіяльність не належить до предмету оскарження, відповідно до зазначених положень КПК України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.36, ч.5 ст.40, ч.1 ст.40-1 КПК України визначено, що прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Як вбачається зі змісту поданого адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 клопотання, порушені у ньому питання, зокрема про проведення повних слідчих дій, стосувались Берегівського ГУ НП в Закарпатській області, яке скеровано на офіційну електронну адресу ГУ НП в Закарпатській області, тобто заявником фактично оскаржується бездіяльність не слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, а бездіяльність саме Берегівського ГУ НП в Закарпатській області в цілому.
На досудовому розслідуванні саме слідчий, прокурор або дізнавач приймають рішення про проведення процесуальних та слідчих дій, здійснюють інші організаційні заходи спрямовані на забезпечення кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку слідчий, прокурор або дізнавач реалізують свої дискреційні повноваження, а саме право діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону, в межах строку досудового розслідування. Крім того, відповідно до ч.1 ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, абстрактна уповноважена особа Національної поліції не є суб'єктом, дії чи бездіяльність якого може бути оскаржена у порядку ст.303 КПК України. Відтак, оскаржувана заявниками бездіяльність не відповідає положенням чинного кримінального процесуального законодавства, виходить за межі втручання слідчого судді у діяльність прокурора, слідчого, дізнавача, які визначені ст.303 КПК України.
-5-
Відповідно до положень ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволенні апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали слідчого судді.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду скаржником не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,304, 404, 405,407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.02.2022, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на дії слідчого у кримінальному провадженні №12010075060000084 від 15.09.2020,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: