Справа № 930/2489/20
Провадження №11-кп/801/370/2022
Категорія: крим.
Доповідач: ОСОБА_1
15 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01.03.2022 про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою,
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд мотивував своє рішення тим, що відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 з тримання під вартою на особисте зобов'язання. Апелянт вказує, що ОСОБА_7 вважається несудимою особою, процесуальних порушень по запобіжному заходу раніше не допускав, має міцні соціальні зв'язки. Також захисник посилається на відсутність тяжких обставин по справі та відсутність цивільного позову.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_6 уточнила вимоги апеляційної скарги та просила обрати щодо її підзахисного будь-який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Як слідує з матеріалів провадження, судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження за №12021020070000031 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, зокрема і ОСОБА_7 .
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та доводи останнього, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
При цьому, судом враховано, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Доводи наведені захисником в апеляційній скарзі не зменшують існуючих ризиків та не свідчать про можливість обрання стосовно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і ухвалення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01.03.2022, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3