Справа № 131/13/22
Провадження № 33/801/224/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Балтак Д. О.
Доповідач: Денишенко Т. О.
18 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., розглянувши мате-ріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, заре-єстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130, статтею 185 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2021 року серії ААБ № 242427, складеного о 18.35 годині у м. Іллінці Вінницького району Він-ницької області по вул. Вільшанській інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 5 Вінниць-кого РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Настичем С. Л., у цей день 28 грудня 2021 року о 15.50 годині у м. Іллінці по вул. Вільшанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Волга 2410», державний но-мерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не урахував дорожню обста-новку та допустив зіткнення з парканом. Своїми діями ОСОБА_1 допустив по-рушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністра-тивна відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2021 року серії ААБ № 242428, складеного о 18.45 годині у м. Іллінці Вінницького району Він-ницької області по вул. Вільшанській інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 5 Вінниць-кого РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Настичем С. Л., у цей день 28 грудня 2021 року о 15.50 годині у м. Іллінці по вул. Вільшанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Волга 2410», державний но-мерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не урахував дорожню обста-новку та допустив зіткнення з парканом, після чого поїхав з місця дорожньо-транс-портної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10а Пра-вил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2021 року серії ААБ № 242429, складеного о 18.55 годині у м. Іллінці Вінницького району Він-ницької області по вул. Вільшанській інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 5 Вінниць-кого РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Настичем С. Л., у цей день 28 грудня 2021 року о 15.50 годині у м. Іллінці по вул. Вільшанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Волга 2410», державний но-мерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швид-кості, не урахував дорожню обста-новку та скоїв шляхово-транспортну пригоду. До проведення у встановленому поряд-ку медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння чи його заперечення ОСОБА_1 вживав алкоголь, допустивши такими діями порушення пункту 2.10є Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2021 року серії ВАБ № 442639, складеного у м. Іллінці Вінницького району Вінницької області інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Настичем С. Л., у цей день 28 грудня 2021 року о 17.30 годині у с. Павлівка Гайсинського району Вінницької області по вул. Центральній ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: від-мовлявся пред'явити документи щодо своєї особи, висловлювався брутальною лай-кою, штовхався. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.
Постановою судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 люто-го 2022 року на підставі приписів частини другої статті 36 КУпАП, ураховуючи, що адміністративні матеріали по усіх чотирьох адміністративних правопорушеннях сто-суються однієї й тієї ж особи та розглядаються одночасно, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124, 185, частиною четвертою статті 130 КУпАП об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєний єдиний унікальний № 131/13/22.
Постановою судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 люто-го 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних право-порушень, передбачених статтями 122-4, 124, 185, частиною четвертою статті 130 КУпАП, на нього відповідно до норм статті 40-1 КУпАП за вчинення передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП адміністративного правопорушення накладе-не адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п'ятнад-цять діб, який належить обраховувати з моменту затримання, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. З ОСОБА_1 на вико-нання приписів частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто у дохід держави 496,20 гривень судового збору.
Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції від 07 лютого 2022 року, 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав суду апеляційної інстанції апеля-ційну скаргу на вказану постанову, просить її скасувати, провадження у даній адмініс-тративній справі закрити за відсутності у його діях встановлених і належним чином доведених складів адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, 185, частиною четвертою статті 130 КУпАП. У мотивувальній частині апеляцій-ної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскільки відповідно до частини першої статті 289 КУпАП оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху можливо протягом десяти днів з дня вручення особі відповідної постанови, а йому постанова у цій справі вручена згідно з надписом на його заяві лише 10 лютого 2022 року, то, на думку ОСОБА_1 , він не пропустив встановлений статтею 289 КУпАП десятиденний строк, визначений законом на апе-ляційне оскарження постанови суду в адміністративній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не порушується клопотання про понов-лення за поважних причин процесуального строку на апеляційне оскарження поста-нови Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, поданої 18 лютого 2022 року апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суддя апеляційного суду дій-шла висновку, що апеляційну скаргу належить повернути особі, яка її подала, з нас-тупних підстав.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопору-шення регулюється нормами статті 294 КУпАП. Відповідно до частини другої цієї статті постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адмініс-тративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після за-кінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо во-на не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення пов'язаний з моментом прийняття такої пос-танови, а не з дня отримання її копії особою, яка має намір її оскаржити.
Відповідно до статті 289 КУпАП у разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений.
Проте, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 був завчасно, в установ-леному порядку повідомлений про місце, день та час розгляду щодо нього адміністра-тивних матеріалів, складених за результатами події, що мала місце 28 грудня 2021 року у м. Іллінці Вінницької області та с. Павлівка по вул. Центральній. Під час роз-гляду об'єднаної справи судом першої інстанції 07 лютого 2022 року у судовому засі-данні брав участь безпосередньо сам скаржник ОСОБА_1 . Тобто останній був достеменно обізнаний про винесення судом постанови щодо нього за наслідками роз-гляду справи, йому безсумнівно був відомий результат вирішення справи, обраний щодо нього вид адміністративного стягнення. Разом з тим апеляційна скарга згідно відтиску штемпеля апеляційного суду за реєстраційним номером 660/22 подана ОСОБА_1 18 лютого 2022 року, тобто поза межами встановленого законом проце-суального строку на апеляційне оскарження.
Беручи до уваги, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскар-ження постанови суду від 07 лютого 2022 року скаржником узагалі не порушується, поважні, грунтовні причини пропуску строку не наводяться, апеляційний суд не зна-ходить законних та об'єктивних підстав для прийняття апеляційної скарги, інакше це було б порушенням норм адміністративного права в частині, що регулює питання оскарження судових постанов в адміністративних справах.
Наразі необхідно зауважити, що, стверджуючи в апеляційній скарзі про дотри-мання десятиденного строку на оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилається на частину першу статті 289 КУпАП, вказує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху окар-жується протягом десяти днів з дня вручення особі такої постанови. Проте, норма за-кону, на яку посилається скаржник, не містить такого викладу, який він зазначає у скарзі. Частина перша статті 289 КУпАП передбачає, що скарга на постанову по спра-ві про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Тобто, як вище підкреслювалося, початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення пов'язаний з моментом прийняття такої постанови, а не з дня отримання її копії особою, яка має намір її оскаржити.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод 1950 року, забезпечують законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини норми, які регла-ментують порядок дотримання строків подання скарг, безумовно, передбачають під-стави для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ( Перетяка та Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, параграф 34 від 21 грудня 2010 року ). Сторони в розумінні інтервалу часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження ( див. mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти Украї-ни» ( ухвала ), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року ).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності пра-восуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової про-цедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у за-побіганні безладного руху у судовому процесі. Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгля-ду в такому його елементі як правова визначеність ( рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року ).
Апеляційний суд наголошує, що повернення апеляційної скарги у зв'язку з про-пуском процесуального строку на оскарження постанови в адміністративній справі та відсутністю клопотання про його поновлення за поважних причин, обс-тавин у цій справі не можна трактувати як обмеження у доступі до правосуддя, оскільки обста-вини, що спричинили порушення вказаного строку, скаржником не наведені узагалі, тому неможливо їх оцінити на предмет об'єктивно непере-борних, пов'язаних з дійс-ними істотними перешкодами чи труднощами для своє-часного вчинення дій щодо отримання тексту судової постанови, подання у встановлений Законом строк скарги на таке рішення у випадку незгоди з ним. За безпідставною логікою скаржника, навіть за отримання ним копії постанови суду через невизначений проміжок часу він вправі подати апеляційну скаргу і це вважатиметься своєчасним апеляційним оскарженням. Очевидно, що такий підхід до питання оскарження судової постанови є неспромож-ним, неналежним, не свідчить легітимність добросовісних дій скаржника, а такий підхід до ситуації не є ані законним, ані справедливим.
З урахуванням викладеного, того, що скаржник не був позбавлений права та реальної можливості оскаржити судову постанову у строки, передбачені чинним КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іллінець-кого районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року повернути йому як особі, яка її поала.
Постанова апеляційного суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Денишенко