Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/50/22
Провадження № 2-а/689/9/22
Іменем України
18 березня 2022 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Соловйова А.В.,
при секретарі Цмикайло Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У позовній заяві посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП за те, що 04.01.2022 р. він здійснив завідомо неправдивий виклик працівника поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив про подію, якої насправді не було, чим порушив нормальний режим роботи та діяльність роботи поліції. Посилається на недоведеність інспектором його вини.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача, який у встановленому порядку був оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав відзив, в якому проти позову заперечив. Ствердив, що 04.01.2022 р. ОСОБА_1 на спеціальну лінію служби «102» було здійснено два дзвінки, в яких позивач викликав працівників поліції, оскільки невідомі особи, здійснювали торгівлю свіжою рибою у невстановленому для цього місці, а саме на тротуарі, із ящиків, біля продуктового ринку в смт. Ярмолинці. Посилається на належну оцінку працівником поліції доказів вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
У відповіді на відзив позивач посилається на те, що виклик працівників поліції був здійснений ним у зв'язку із достатніми підставами вважати, що іншими особами вчиняється порушення закону.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Оскаржуваною постановою ЕГА№573970 від 04.01.2022 р. позивач, особа якого встановлювалась на підставі посвідчення водія, був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст. 183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити : найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідний орган зобов'язаний належно встановити особу, яка вчинила правопорушення. Ця вимога дотримана не була. В оскаржуваній постанові ЕГА№573970 від 04.01.2022 р., прізвище ім'я та по-батькові позивача зазначено як ОСОБА_2 , в той час як дійсне прізвище ім'я та по-батькові позивача - ОСОБА_1 . Відтак, оскаржувана постанова складена відносно неналежної особи. При цьому, з листа Ярмолинецької селищної ради №439 від 11.02.2022 р., надісланого на запит суду від 03.02.2022 р. вбачається відсутність на території територіальної громади такої особи - ОСОБА_2 , зазначеної в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи діяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у завідомо неправдивому виклику спеціальних служб, в т. ч. поліції, а дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких служб. Правопорушник викликає представника спеціальної служби нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, при цьому особа точно, достовірно знає, що здійснений нею виклик відповідних служб є неправдивим, тим самим усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій.
В оскаржуваній постанові зазначено, що порушення вказаної норми працівник поліції вбачає у тому, що «04.01.2022 р. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівника поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив про подію, якої насправді не було, чим порушив нормальний режим роботи та діяльність роботи поліції».
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів. У своєму рішенні від 10.02.1995 р., у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого 183 КУпАП. Таким чином, позов слід задовольнити.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України. Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 496,20 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 241-246 КАС, суд
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Постанову ЕГА №573970 від 04.01.2022 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором відділення поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Вересюком Володимиром Віталійовичем,про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 496,20 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Соловйов