Справа № 357/15412/21
2/357/810/22
17 березня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ярмола О. Я.
при секретарі Кривенко О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
24.12.2021 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмоли О.Я. було відкрито провадження у справі.
26.01.2022 року до суду подано клопотання представника відповідача Фурсівської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі п.1ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки порушені правила юрисдикції (а.с.25-27).
Представник позивача в судовому засіданні заперечив закриття провадження у справі, зазначив, що оскаржує дії відповідача в зв'язку порушенням Фурсівською сільською радою норм Закону України «Про звернення громадян».
Оглянувши матеріали даної справи та з'ясувавши до початку розгляду справи по суті предмет та характер спірних правовідносин, підстави уточнених позовних вимог, суб'єктний склад правовідносин, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За визначенням статті 3 цього Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (стаття 7 вказаного Закону).
За приписами статей 15, 18 і 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Ненадання відповіді на заяву, подану в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», є бездіяльністю відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій, а тому такі справи підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Наведене слідує з правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5416/16 .
Згідно ч.4 ст.163 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи предмет та характер спірних правовідносин, підстави уточнених позовних вимог, суд дійшов висновку, що спір у цій справі виник з приводу бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при здійсненні ним управлінських функцій (ненадання відповіді, або неповне надання відповіді на заяви ОСОБА_1 від 01.07.2021 р., від 23.07.2021р., подані в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян»), а тому ця справа підлягає розгляду за правилами КАС України.
Отже, спір у цій справі є публічно- правовим та належить до юрисдикції адміністративного суду.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,19, 158, 255, 353-356 ЦПК України,
Клопотання представника відповідача Фурсівської сільської ради про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження по цивільній справі № 357/15412/21 за позовом ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди.
Роз'яснити позивачу, що з вказаними вимогами можливо звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена та підписана 17.03.2022 року.
СуддяО. Я. Ярмола