Справа№591/9256/21
Провадження №2-а/592/42/22
10 лютого 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Кандиби Є. С. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибика Романа Олексійовича про скасування постанови серії ЕГА № 555943 про адміністративне правопорушення від 17.12.2021 року, -
22.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибика Романа Олексійовича про скасування постанови серії ЕГА № 555943 про адміністративне правопорушення від 17.12.2021 року, в якому він просив: 1. Позовні вимоги громадянина України ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області в особі інспектора першого батальйону третьої роти першого взводу лейтенанта поліції Жибик Романа Олексійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови ЕГА № 555943 від 17.12.2021 року по справі адміністративного правопорушення задовольнити. 2. Визнати дії Управління патрульної поліції в Сумській області в особі: інспектора першого батальйону третьої роти першого взводу лейтенанта поліції Жибик Романа Олексійовича протиправними. 3. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ЕГА 736715 від 17.12.2021 року по справі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. 4. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. 5. Стягти з Управління патрульної поліції в Сумській області в особі інспектора першого батальйону третьої роти першого взводу лейтенанта поліції Жибик Романа Олексійовича на користь громадянина України ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору (вхідний № 41919 від 22.12.2021 року) (а. с. 1-33) .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28.12.2021 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 2 взводі № 1 Управління патрульної поліції України в Сумській області Жибика Романа Олексійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було постановлено передати до Ковпаківського районного суду м. Суми. Ухвала набрала законної сили (а. с. 41, 44) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.01.2022 року було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибика Романа Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвала набрала законної сили (а. с. 46) .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , відповідач інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Жибик Роман Олексійович не з'явилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Їхнє неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті (а. с. 47-49) .
09.02.2022 року до початку судового засідання відповідач інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Жибик Роман Олексійович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву, в якому він просив залишити без змін постанову ЕГА № 555943 від 17.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Жибиком Романом Олексійовичем, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення (вхідний № 4624 від 09.02.2022 року) (а. с. 50-60) .
Ознайомившись з позовною заявою та з доданими до неї документами, з відзивом на позовну заяву та з доданими до нього документами, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 555943 від 17.12.2021 року 17.12.2021 року за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 181 , громадянин ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину "АТБ" , розташованому за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 181, без засобів індивідуального захисту, а саме: без одягненої захисної маски, одягненої на ніс, або без респиратору, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУПАП. Було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (а. с. 34) .
Спірним у цій справі є правомірність винесення відповідачем постанови від 17.12.2021 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За унормуванням ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачено,що перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS8-СоV-2" № 1236 від 09.12.2020 року (у редакції, чинній станом на 21.08.2021 року) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) з 19.12.2020 року до 01.10.2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 року (Офіційний вісник України, 2020 року, № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) , "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 392 від 20.05.2020 року (Офіційний вісник України, 2020 року, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 641 від 22.07.2020 року (Офіційний вісник України, 2020 року , № 63, ст. 2029) .
Згідно п/п 1 п. 2-2 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, чинній станом на момент спірних правовідносин, з 17.06.2021 року на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: 1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП) .
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, то повноваження з розгляду справ цієї категорії у відповідності до ст. 219 КУпАП належить виконавчим комітетам (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчим органам, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
Окрім того, КУпАП передбачена в таких випадках певна процедура, а саме: за приписами ст. 170 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (зокрема, ст. 44-3 КУпАП) .
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою) , якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ст. 256 КУпАП "Зміст протоколу про адміністративне правопорушення" ) .
Норма ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За визначенням ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності із законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП) .
У рішенні від 06.12.1988 року по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив про те, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (рішення Європейського суду з прав людини від 24.11.2000 року у справі "Дактарас проти Литви" ) .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна) , а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось раніше, спірна постанова була винесена інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибиком Романом Олексійовичем, Андрійовичем, тобто не уповноваженою на розгляд даної категорії справ посадовою особою.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено того, що постанова серії ЕГА № 555943 була прийнята у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
За таких обставин суд зазначає про те, що відповідач не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України) .
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України) .
Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибика Романа Олексійовича про скасування постанови серії ЕГА № 555943 про адміністративне правопорушення від 17.12.2021 року, слід задовольнити частково. Слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 555943 від 17.12.2021 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Жибиком Романом Олексійовичем, і закрити справу про адміністративне правопорушення. Слід стягнути з Департаменту патрульної поліції, його місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 454,00 грн. .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243, 251 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жибика Романа Олексійовича про скасування постанови серії ЕГА № 555943 про адміністративне правопорушення від 17.12.2021 року, задовольнити частково.
Скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 555943 від 17.12.2021 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Жибиком Романом Олексійовичем, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції, його місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 454,00 грн. .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: І.Г. Бичков