Справа № 461/1529/22
Провадження № 1-кс/461/1003/22
про продовження дії запобіжного заходу
16.03.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого-криміналіста слідчого відділу УСБУ у Львівській області капітана юстиції ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
встановив:
Слідчий-криміналіст слідчого відділу УСБУ у Львівській області капітан юстиції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави, в розмірі не менше 1 010 150 гривень.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 05.11.2021 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.11.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03.01.2021 року, із можливістю внесення застави у розмірі 1 010 150 гривень.
В подальшому слідчим суддею ОСОБА_6 неодноразово продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках строку досудового розслідування, із можливістю внесення застави у розмірі 1 010 150 гривень.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 27 березня 2022 року, однак у даному кримінальному провадженні завершити досудове розслідування у зазначений термін не представляється можливим, у зв'язку з необхідністю виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, зокрема необхідністю отримання експертних висновків.
Окрім того, слідчий вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може:
1)переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
2)незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив таке задовольнити.
Захисник у судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечила. Просила змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, виходячи з даних які характеризують соціальні зв'язки підозрюваного. При цьому захисник повідомила про те, що така позиція узгоджена із захисником, який здійснював представництво інтересів підозрюваного в межах даного кримінального провадження, спілкувався з цього приводу з підозрюваним, але не зміг прибути у судове засідання внаслідок об'єктивних перешкод (воєнний стан на території держави).
До матеріалів клопотання прокурором долучено заяву підозрюваного щодо проведення розгляду клопотання за його відсутності, автентичність якої в судовому засіданні усно підтвердив прокурор.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Указом № 64/2022 Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.
Стаття 10. Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану
1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану
1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Стаття 26. Правосуддя в умовах воєнного стану
1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
2. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Загальновідомою являється та обставина, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації, на території України введено воєнний стан. Зокрема, у місці утримання підозрюваного ведуться регулярні обстріли, що являється об'єктивною перешкодою для забезпечення присутності іншого захисника та підозрюваного під час розгляду клопотання. Явка підозрюваного в судове засідання може супроводжуватись небезпекою для його життя чи здоров'я, як і для життя і здоров'я іншого захисника.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
В свою чергу, положення КПК України зобов'язують слідчого суддю розглянути клопотання слідчого чи прокурора про застосування чи продовження дії запобіжного заходу з дотриманням розумного строку. Наведене повністю кореспондується з іншими положеннями КПК України, які зобов'язують визначати граничні строки дії процесуального рішення про дію запобіжного заходу, а також розглянути питання доцільності продовження його дії.
При цьому, у даній ситуації пов'язаній з воєнним станом у державі, присутність захисника у судовому засіданні під час розгляду клопотання є належною процесуальною гарантією забезпечення права на захист і сприяє забезпеченню справедливого балансу між інтересами підозрюваного та цілями досудового розслідування.
З урахуванням наведених обставин вважаю, за можливе провести розгляд скарги за відсутності підозрюваного, водночас скерувавши для вручення останньому копію ухвали за результатами розгляду даного клопотання, у якій серед іншого роз'яснити порядок оскарження такої.
Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з нижченаведених доводів та мотивів.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021220000000073 від 06.04.2021 року, за підозрою громадянина КНР ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України, та за підозрою громадянина України ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що в межах даного кримінального провадження 05.11.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України.
Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені та перевірені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Отже, на даній стадії розслідування слідчим та прокурором наведено та обґрунтовано відповідними засобами доказування переконливі факти на підтвердження обґрунтованості підозри у скоєнні правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6
06.11.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03.01.2021 року, із можливістю внесення застави у розмірі 1 010 150 гривень.
В подальшому, слідчим суддею ОСОБА_6 неодноразово продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках строку досудового розслідування, а саме до 27.03.2022, із можливістю внесення застави у розмірі 1 010 150 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
Згідно ч.3 ст.197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 завершується 27.03.2022 року, відтак, на даний час, виникла необхідність вирішення питання доцільності продовження вищевказаного строку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, які враховані під час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу не зменшились.
Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статті за якою кваліфіковано дії підозрюваного, дані про його особу та соціальні зв'язки вказують на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує положення ст. ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.
Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обгрунтованими.
При вирішенні питання продовження строку дії запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік, стан здоров'я, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки.
Водночас, в ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного не встановлено.
Також в ході розгляду клопотання встановлено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів.
Крім того, приймаючи рішення за клопотанням, враховую практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого він підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування чи зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який на даний час немає.
Виходячи з наведеного вище, приходжу до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За наявності можливості настання встановлених ризиків, враховуючи наявність у матеріалах клопотання даних про керівництво протиправними діями із-за кордону представниками спеціальних розвідувальних служб, можливості настання негативних наслідків у випадку потрапляння інформації до збору якої ймовірно був спрямований умисел підозрюваного, розмір застави, який може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків слід визначити у попередньо встановленому розмірі 1 010 150 гривень.
Такий розмір застави, за висновком слідчого судді, забезпечить належні гарантії виконання та дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, зважаючи на наведені вище обставини щодо наявності об'єктивних перешкод щодо забезпечення дотримання положень кримінального процесуального законодавства під час вирішення питання щодо продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження, в частині участі підозрюваного у розгляді клопотання, які пов'язані з введенням воєнного стану на території України, вважаю за необхідне звернути увагу прокурора на наступне.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як вказано вище, статтею 26 КПК України встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Так, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Як наведено вище, Указом № 64/2022 Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Після цього законодавчим органом - Верховною Радою України було вжито низку заходів задля забезпечення здійснення кримінальних проваджень у воєнний час з дотриманням встановленої КПК України процедури. Так, зокрема законодавцем внесені зміни до положень статті 615 КПК України (Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України). Наведені зміни наділяють прокурора правом вирішення питань процесуального характеру, зокрема продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження за відсутності об'єктивної можливості вирішення таких питань слідчим суддею. Такі об'єктивні перешкоди мають місце у даному кримінальному провадженні, адже слідчий суддя об'єктивно не має можливості забезпечити участь підозрюваного у розгляді клопотання, оскільки мають місце ризики для життя і здоров'я підозрюваного у разі його доставки до місця знаходження суду чи органу досудового розслідування. Також, в ході розгляду клопотання не виявилось можливим провести відеоконференцію. Натомість, матеріали клопотання не містять жодних відомостей щодо, принаймні, ініціювання або розгляду питання можливості застосування положень ст. 615 КПК України або інших положень чинного законодавства спрямованих на забезпечення інтересів досудового розслідування та процесуальних гарантій усіх його учасників у даному провадженні. Наведене свідчить про те, що прокурору під час здійснення процесуального керівництва слід відповідально поставитись до питання дотримання положень процесуального законодавства та вжити усіх можливих передбачених КПК України заходів щодо дотримання процедури проведення досудового розслідування в умовах воєнного часу, у такий спосіб, який забезпечить дотримання процесуальних гарантій усіх, без винятку, учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 травня 2022 року включно.
Заставу визначену ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2021 залишити без змін - 445 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 1010150 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_6 чи інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії даної ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1.Прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із встановленою періодичністю та за першою вимогою;
2.Не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду (окрім випадку небезпеки для життя чи здоров'я внаслідок збройної агресії Російської Федерації);
3.Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4.Утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 , підозрюваним ОСОБА_9 , експертом ОСОБА_10 та іншими свідками і спеціалістами у даному кримінальному провадженні перелік яких органом досудового розслідування буде доведений до відома підозрюваного;
5.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6.Носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_11 . Зобов'язати прокурора вжити невідкладних заходів для вручення підозрюваному копії даної ухвали.
Строк дії ухвали до 05 травня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні під час розгляду клопотання - у той самий строк з моменту отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1