1Справа № 335/296/22 1-кс/335/585/2022
16 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12022082060000042 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12022082060000042 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що був накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2022 року у справі № 335/296/22 (провадження № 1-кс/335/196/2022), а саме на:
- мобільний телефон марки SE APPLE сім-карта № НОМЕР_1 ;
- грошові кошти 5426 гривень;
- посвідчення НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ,
- карта пластикова № НОМЕР_3 ;
- ключ від авто з брелком;
- ключі в кількості 8 шт. на зв'язці;
- 2 газові балони «KO JET»
На обґрунтування клопотання зазначає, що зазначені особисті речі ОСОБА_4 ніяким чином не відповідають критеріям їх арешту.
В судовому засіданні заявник клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12022082060000042 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09.01.2022 року, за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А (геолокаційні дані 47.8562427, 35.1215767 в період часу з 14 години 15 хвилин по 15 годину 03 хвилини, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході затримання, у ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено окрім іншого:
- мобільний телефон марки SE APPLE сім-карта № НОМЕР_1 ;
- грошові кошти 5426 гривень;
- посвідчення НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ,
- карта пластикова № НОМЕР_3 ;
- ключ від авто з брелком;
- ключі в кількості 8 шт. на зв'язці;
- 2 газові балони «KO JET»
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Також, практика Європейського суду з прав людини, свідчить, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Судовим розглядом встановлено, що у вищевказаному кримінальному провадженні проведені першочергові слідчі дії, збір необхідних доказів по кримінальному провадженню, даних для проведення експертиз.
Враховуючи, що подальший арешт накладений на:
- посвідчення НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ,
- ключ від авто з брелком;
- ключі в кількості 8 шт. на зв'язці;
призводить до порушення прав власника, а також те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, то клопотання у цій частині підлягає задоволенню.
В іншій частині клопотання слід відмовити, з підстав необґрунтованості та недоведеності.
Керуючись ст. 170, 174, 175, 369-372 КПК України суд,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12022082060000042 від 09.01.2022 року - задовольнити частково.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2022 року у справі №335/296/22 (провадження № 1-кс/335/196/2022), на посвідчення НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ; ключ від авто з брелком; ключі в кількості 8 шт. на зв'язці - скасувати.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1