Справа № 301/635/22
"17" березня 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна та Іршавський відділ Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. та Іршавський відділ ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису №9209 від 18.12.2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 18 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинений виконавчий напис №9209 про стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №SAMDN52000119057680 від 13.11.2013 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та позивачем ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» у загальній сумі 6879,09 грн.
З виконавчого напису встановлено, що на підставі Договору факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року відступлено право вимого за кредитним договором №SAMDN52000119057680 від 13.11.2013 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та позивачем ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».
Позивач вважав, що оскаржуваний виконавчий напис №9209 від 18.12.2021 року є таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступних підстав.
Відповідачем не надані належні та допустимі докази безспірності заборгованості. Також відповідачем жодного разу не надсилались позивачу вимоги про усунення порушень умов кредитного договору. Позивачем не укладалися будь-які кредитні договори з АТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», які б посвідчувались нотаріально, тому можна зробити висновок, що нотаріусом було здійснено виконавчий напис на підставі договору, який нотаріально не посвідчувався.
Крім того, по кредитному договору №SAMDN52000119057680 від 13.11.2013 року, нібито укладеного між позивачем і АТ КБ «ПриватБанк», представники останнього звертались до суду з позовною заявою, в якій ОСОБА_1 виступав відповідачем, з позовними вимогами про стягнення з позивача на користь АТ КБ «ПриватБанк» 18856,42 грн. заборгованості за кредитним договором. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 18.10.2016 року по справі №306/1529/16-ц у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.06.2017 року по справі №306/1529/16-ц апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, а рішення Свалявського районного суду від 18.10.2016 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2017 року по справі №306/1529/16-ц касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, а рішення Свалявського районного суду від 18.10.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19.06.2017 року залишено без змін.
07.02.2022 року головним державним виконавцем Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківська) Королем І.І. відкрито виконавче провадження №68497423 на підставі виконавчого напису №9209 від 18.12.2021 року. Згідно з п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження прийнято рішення про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 687,91 грн.
Оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, шо не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.3 ст.51 ЗУ «Про нотаріат» у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства. Аналогічна норма передбачена Главою 15 Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Виконавчий напис №9209 від 18.12.2021 року виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису. В п. 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, якою було визнано незаконною та не чинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 18.12.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
У разі наявності правових підстав для вчинення виконавчого напису нотаріуса у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Постановою від 14.08.2019 року по справі №569/8884/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, шо таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Верховний Суд України у справі за №6-887цс17 висловив правову позицію та зазначив, що з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).
Відповідно до п.2 глави 12 Наказу від 22.02.2012 року № 296/5 виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Відповідно до положення ч.1 ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто виконавчий напис не може існувати окремо від документу, який встановлює заборгованість та з приводу якої вчинено такий виконавчий напис. Відповідач жодного документу, який встановлював би заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» не має. Викладене вище дає всі підстави вважати, що грошова сума у розмірі 6879,09 грн. стягується з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса №9209 незаконно та протиправно, чим порушує права ОСОБА_1 .
Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.12.2021 року за реєстровим номером №9209 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 6879,09 грн. на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».
Ухвалою Іршавського районного суду від 15.02.2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17.03.2022 року за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити та розглянути справу по суті без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов чи заяви про розгляд справи без його участі не подав.
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. та представник Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, причини неявки до суду не повідомили, пояснень з приводу позову чи яких-небудь заяв не подали.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року (далі за текстом - Порядок).
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.87 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Згідно матеріалів позовної заяви 13 листопада 2013 року між позивачем ОСОБА_1 і АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №SAMDN52000119057680.
Примірника даного кредитного договору суду надано не було.
18 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим №9209, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» стягнуто 6879,09 грн. Дана сума складається із заборгованості за кредитним договором №SAMDN52000119057680 від 13.11.2013 року в сумі 6829,09 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 1864,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 4965,09 грн., а також із плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису - 50,00 грн. (а.с.12).
Згідно виконавчого напису стягнення заборгованості за кредитним договором проводиться за період з 25.10.2021 року по 18.12.2021 року. Вказаний розрахунок складений ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (а.с. 13).
Як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус Солонець Т.М. послалася на ст.87 ЗУ «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172.
07.02.2022 року головним державним виконавцем Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківська) Королем І.І. відкрито виконавче провадження №68497423 з примусового виконання виконавчого напису №9209, виданого 18.12.2021 року (а.с. 15).
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються,
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року №1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі №910/13233/17.
Тобто зазначеною Постановою КМУ в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не віднесено кредитні договори.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як установлено судом між сторонами не було укладено нотаріально посвідченого кредитного договору, тому підстав для вчинення виконавчого напису нотаріусом не було.
Позивач заперечував укладення нотаріально посвідченого кредитного договору як із відповідачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», так із АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, вчиняючи 18 грудня 2021 року виконавчий напис №9209 приватний нотаріус Солонець Т.М. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку у редакції постанови №662 від 26.11.2014 року, яка на той час уже була нечинною.
Приватним нотаріусом Солонець Т.М. під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису №9209 від 18.12.2021 року було порушено порядок вчинення виконавчого напису.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Дана позиція суду узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.
Також варто зазначити, що із заявою до приватного нотаріуса Солонець Т.М. про вчинення виконавчого напису звернулося ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».
Згідно виконавчого напису №9209 від 18.12.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» на підставі Договору факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» право вимоги за кредитним договором №SAMDN52000119057680 від 13.11.2013 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 .
Однак доказів про відчуження права вимоги за кредитним договором із ОСОБА_1 від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» суду також надано не було.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування позовних вимог і підтвердження наявності підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису не надав.
Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом без дотримання вимог чинного законодавства щодо процедури його вчинення, тому позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Суд також вважає відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача в користь позивача 992,40 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.2).
Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87-89 ЗУ «Про нотаріат», ст. 12, 13, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2021 року за реєстровим номером №9209 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» 6879 (шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 09 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 17 березня 2022 року.
Головуюча : М. О. Пітерських