вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"16" березня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/66/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро"
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія"
до відповідача 2: ОСОБА_1
про: стягнення 14 756,92 грн.
секретар судового засідання: С.Коваль;
представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" та відповідача 2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення 14 756,92 грн., з яких: 10 000,00 грн. основна заборгованість, 3 449,96 грн. 21% річних, 1 306,96 грн. інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 31 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" було укладено договір поставки товару, відповідно до якого позивач був зобов'язаний здійснити поставку товару а відповідач 1 зобов'язався оплатити таку поставку.
31 березня 2020 року між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач 2 ) було укладено договір поруки до договору поставки, відповідно до змісту якого відповідач 2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки.
Позивач поставив відповдіачу-1 товар на загальну суму 17 508,12 грн., що стверджується відповідною видатковою накладною.
Відповідачем 1 заборгованість оплачено частково, залишок неоплаченої заборгованості складає 10 000,00 грн.
У зв'язку з наведеним позивачем нараховано 3 449,96 грн. 21 % річних та 1 306,96 грн. інфляційних втрат.
Відповідачі відзиву на позов з відображенням своєї позиції суду не надали.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до слухання на 15 березня 2022 року.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
31 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки товару №93/13 (далі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується у строки, передбачені договором, поставити та передати у власність покупця товар, який визначається у специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість, з урахуванням умов, передбачених договором.
Згідно пункту 2.1. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, строк поставки (передачі) товару, вартість товару в гривнях на дату підписання відповідної специфікації на товар, строки оплати товару та інші умови, вказуються в специфікаціїях) (далі - специфікації), які складаються та підписуються сторонами за результатами узгодження кожного відповідного замовлення покупця. Частина товару з кожного замовлення покупця оплачується на умовах передоплати, розмір якої, не може бути менше 20 % (двадцяти відсотків) від вартості замовленого обсягу товару на дату підписання відповідної специфікації. Домовленість щодо конкретного розміру передоплати відображається у кожній специфікації. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору. Вартість товару визначається в гривнях. Оплата вартості товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні згідно з розділом 3 цього договору.
Згідно з умовами пункту 2.2. договору, вартість товару в гривнях, яка визначається у відповідних специфікаціях, є вартістю, погодженою на дату підписання відповідних специфікацій. У специфікаціях наведено також грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (у доларах США або в Євро), а також узгоджений сторонами курс співвідношення гривні до іноземної валюти на момент підписання кожної відповідної специфікації, за яким грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті визначено у гривні. У випадках, передбачених п. 3.1 договору, пропорційно зміні курсу гривні по відношенню до іноземної валюти відбувається індексація (коригування) вартості товару.
Згідно з умовами пункту 2.3. договору, загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках нього договору, з урахуванням зміни (індексації) ціни та вартості товару відповідно до умов п.п. 2 2, 3.1 та п. 2.4 договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Вказані в специфікації ціна та вартість товару в гривнях погоджені на дату підписання такої специфікації і залишаються чинними до моменту їх індексації за даним пунктом або зміни відповідно до п. 2.4 договору. Якщо вказаний нижче курс гривні А2 по відношенню до іноземної валюти, зазначеної у специфікації, буде відрізнятися в бік здешевлення гривні більше ніж на 3 % (три відсотки) від узгодженого курсу, зазначеного у відповідній специфікації, зобов'язання покупця по оплаті вартості відповідного товару в розрізі кожної частини, для оплати якої згідно специфікації встановлено окремий строк, підлягає індексації (коригуванню) пропорційно зміні цього курсу без додаткового узгодження. При такому коригуванні використовується наступна формула: 3 = Зс * (А2 / А1), де: З - зобов'язання покупця по оплаті товару, для якого згідно специфікації встановлено окремий строк, на дату оплати, грн.; Зс - зобов'язання покупця по оплаті товару, для якого згідно специфікації встановлено окремий строк, на дату підписання кожної відповідної специфікації (визначається згідно специфікації), грн. з урахуванням можливої зміни вартості товару згідно п. 2.4 договору; А1 - зазначений у відповідній специфікації узгоджений сторонами курс співвідношення гривні до іноземної валюти на момент підписання специфікації; А2 - середній по Україні курс продажі відповідної іноземної валюти за гривню за даними міжбанківського валютного ринку України згідно веб-сайту http://index.minfm.com.ua/arch в останній робочий день, попередній дню здійснення платежу або дню розрахунку зобов'язання.
У разі, якщо на момент другого чи будь-якого іншого наступного платежу з боку покупця або на момент розрахунку проведення зобов'язань покупця курс А2 на цей момент за своїм числовим значенням буде більшим ніж курс А2 відповідно до якого проводилась індексація при попередньому платежу, залишок відповідного зобов'язання по оплаті товару має індексуватись пропорційно зміні курсу А2, тобто за формулою: 3 = Нз * (А2(2) / А2(1)), де: Нз - розмір непогашеного відповідного зобов'язання по оплаті товару після попереднього платежу; А2(2) - курс А2 на момент чергового платежу або дати розрахунку зобов'язань; А2(1) - курс А2 відповідно до якого проводилась індексація при попередньому платежі.
У відповідності до пункту 3.2. договору, сторони порозумілись також, що у разі необхідності (на вимогу будь-якої сторони), на дату будь-якого платежу покупця вони оформлять до накладних, по яким відбулася індексація ціни/вартості товару, відповідні додаткові документи, коригуючи вартісні показники (акти-додатки, протоколи тощо). Сторони домовились також, що при направленні/передачі постачальником таких двосторонніх-документів для підписання покупцю, він (постачальник) має право разом з такими документами направити/надати покупцю розрахунок вартості товару на дату платежу згідно п. 3.1 договору, який є дійсним до моменту підписання сторонами відповідного двостороннього документу (акту, протоколу тощо).
Згідно з умовами пункту 3.3. договору, у разі прострочення оплати вартості товару, який згідно п.п. 2.1, 4.2 договору поставляється та оплачується на умовах кредиту (в т.ч. з урахуванням можливої зміни його вартості згідно п. 3.1 договору), покупець зобов'язаний за період прострочення сплатити проценти в розмірі, який визначається у відповідності з п. 6.1 договору.
Відповідно до пункту 4.2. договору, строк поставки товару - визначається у відповідних специфікаціях. Поставка (передача) товару в межах цього строку за згодою сторін, що підтверджуватиметься відповідними товарними накладними, може відбуватися частинами. При наявності заборгованості у покупця по виконанню зобов'язань по оплаті товару за раніше підписаною специфікацією, постачальник має право утримати товар, що має бути поставлений згідно нової специфікації до моменту повного виконання зобов'язань покупцем за попередньою специфікацією. Товар, зазначений у специфікації, відвантажується постачальником тільки після отримання ним від покупця суми передплати відповідно до умов конкретної специфікації та визначеної у специфікації, з урахуванням можливої індексації цього зобов'язання згідно з п. 3.1 договору. У випадку затримки надання поруки, як це передбачено п. 3.6 договору, строк поставки відповідного товару відстрочується на строк затримки надання поруки.
Специфікацією №1 від 31 березня 2020 року сторони погодили товар, його кількість та ціну, строки поставки.
Відповідно до вказаної специфікації погоджені умови оплати товару частинами, а саме: 3 501,12 грн. відповідач-1 повинен оплатити до 03.04.2020 року; 14 007,00 грн. відповідач-1 повинен оплатити до 16.06.2020 року.
Згідно з видатковою накладною №321 від 08 квітня 2020 року позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 17 508,12 грн.
Позивач вказує, що першу частину оплати відповідач-1 здійснив 08.04.2020 року, і ця частина оплати виконана вчасно. Другу частину оплати відповідач-1 виконав не вчасно та не у повному обсязі, а саме оплатив 4 007,00 грн. 13.08.2020 року, відтак залишок заборгованості складає 10 000,00 грн.
Згідно з умовами пункту 6.1. договору, випадку порушення термінів оплати товару, обумовлених у специфікаціях до договору, покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 21,00 % (двадцять один відсоток) річних (з розрахунку 365 днів в році), або 0,0575 % в день від суми простроченої заборгованості щодо виконання покупцем кожного кредитного зобов'язання по оплаті вартості товару, яке на момент розрахунку процентів визначається з урахуванням його індексації згідно з п. 3.1 договору та з урахуванням можливої зміни вартості товару згідно з п. 2.4 договору, за весь період прострочення оплати, включаючи день погашення заборгованості по виконанню кожного відповідного зобов'язання по оплаті товару щодо якого специфікацією встановлено окремий строк.
Керуючись положеннями статті 625 ЦК України та умовами договору позивач нарахував за період з 17 червня 2020 року по 14 січня 2022 року 1 306,96 грн. інфляційних втрат та 3 449,96 грн. 21 % річних.
31 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" та ОСОБА_1 (відповідач 2) було укладено договір поруки №1 до договору поставки №93/13, відповідно до змісту якого на умовах цього договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником, зазначеним нижче (далі - "боржник"), своїх зобов'язань за договором поставки товару №93/13 від 31 березня 2020 р., укладеним між боржником і кредитором
За змістом пункту 2.1. договору, згідно основної угоди, укладеної між кредитором, що є постачальником, та боржником, що виступає покупцем, кредитор постачає у власність боржнику товар, зазначений у додатках - специфікаціях до основної угоди, а боржник зобов'язався оплатити цей товар в повному обсязі на умовах, визначених в основній угоді зі сплатою процентів у разі прострочення його оплати. Порукою забезпечується обсяг кредитних (відстрочених) зобов'язань покупця щодо оплати товару, зазначеного у додатках-специфікаціях, та зобов'язань щодо сплати процентів у разі прострочення оплати.
Відповідно до пункту 3.1. договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань, які залишаться дійсними на момент пред'явлення кредитором до поручителя вимог про виконання зобов'язань за боржника, - в повному розмірі, включаючи сплату процентів, передбачених основною угодою у разі прострочення оплати товару боржником, та оплату вартості товару з урахуванням її індексації (коригування), як це передбачено основною угодою.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов'язків щодо поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про стягнення заборгованості, інфляційних та річних законними, оскільки відповідачем 1 порушено умови договору.
Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з визначеннями статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з правилами статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з положеннями статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з положеннями статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з нормами статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Судом із фактичних обставин справи установлено, що відповідач 1 свої обов'язки з оплати поставлено товару виконав частково та з простроченням.
Приписами статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одним з основоположних принципів цивільного права є правова максима pacta sunt servanda (договори мають виконуватись). Цей принцип знайшов відображення в цивільному законодавстві: договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Також pacta sunt servanda, як один з основоположних цивільно-правових принципів, становить основу норм, що регулюють виконання господарських зобов'язань.
Так, у силу вимог положень статті 193 ГК України, які кореспондуються зі статтями 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з визначенням статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати покупцем поставленого товару на суму 10 000,00 грн. товару, суд приходить до висновку що позов в частині вимог про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. є обґрунтованим.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з умовами пункту 6.1. договору, у випадку порушення термінів оплати товару, обумовлених у специфікаціях до договору, покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 21,00 % (двадцять один відсоток) річних (з розрахунку 365 днів в році), або 0,0575 % в день від суми простроченої заборгованості щодо виконання покупцем кожного кредитного зобов'язання по оплаті вартості товару, яке на момент розрахунку процентів визначається з урахуванням його індексації згідно п. 3.1 договору та з урахуванням можливої зміни вартості товару згідно п. 2.4 договору, за весь період прострочення оплати, включаючи день погашення заборгованості по виконанню кожного відповідного зобов'язання по оплаті товару щодо якого специфікацією встановлено окремий строк.
Таким чином положеннями договору встановлено інший розмір процентів ніж передбачений нормами статті 625 ЦК України.
Керуючись положеннями статті 625 ЦК України та умовами договору позивач нарахував за період з 17 червня 2020 року по 14 січня 2022 року 1 306,96 грн. інфляційних втрат та 3 449,96 грн. 21 % річних.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Як встановлено нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає (Рішення ВСУ від 28.03.2012 р. у справі 6-36736/10).
Тому норми частини 2 статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.
Офіційний індекс інфляції це знецінення - зниження купівельної спроможності грошової одиниці України - гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов'язанні індексації не підлягає (Постанова ВСУ від 27.01.2016 року у справі № 6-771цс15).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 року у справі № 6-284цс17, у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.02.2019 року по справі № 638/10417/15-ц.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-284цс17.
Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 року по справі № 905/192/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.07.2018 року по справі № 761/1617/15-ц.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі 910/15714/18 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат для правильного вирішення судового спору суду необхідно встановити:
- чи встановлений укладеною між сторонами редакцією договору порядок застосування еквіваленту іноземної валюти на день виконання грошового зобов'язання;
- чи визначені формули, які б регулювали визначення розміру грошових зобов'язань у випадку збільшення/зменшення курсу іноземної валюти;
- чи мав відповідач обов'язок на коригування грошового зобов'язання відповідно до курсу валюти встановленого на день оплати грошового зобов'язання;
- враховуючи ці наведені обставини необхідно визначити у якій валюті фактично укладений договір; та чи має у такому випадку позивач, право на застосування до відповідача відповідальності на підставі статті 625 ЦК України шляхом стягнення інфляційних втрат у зв'язку з порушенням останнім грошового зобов'язання за договором.
Разом з тим, за умовами укладеного сторонами договору встановлено, що: у випадках, передбачених п. 3.1 договору, пропорційно зміні курсу гривні по відношенню до іноземної валюти відбувається індексація (коригування) вартості товару (пункт 2.2. договору); загальна сума договору складається із суми вартості товару з урахуванням зміни (індексації) ціни та вартості товару (пункт 2.3. договору); визначено обов'язок відповідача застосовувати відповідне коригування вартості товару пропорційно до зміни узгодженого курсу валют без додатковго узгодження (пункт 3.1. договору); визначено формули обрахунку належних до сплати сум грошових коштів, які ураховують коливання курсу валют на здійснення платежу або розрахунку зобов'язання (пункт 3.1. договору).
А отже, у даному випадку за встановлених судом обставин щодо порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривні з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, інфляційні втрати не підлягають стягненню.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 306,96 грн. інфляційних втрат не можуть бути задоволені.
Водночас, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача -1: 3 449,96 грн. 21 % річних є законними та обґрунтованими, поряд з тим суд вважає за доцільне зазначити наступне.
31 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" та ОСОБА_1 (відповідач 2) було укладено договір поруки №1 до договору поставки №93/13, відповідно до змісту якого на умовах цього договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником, зазначеним нижче (далі - "боржник"), своїх зобов'язань за договором поставки товару №93/13 від 31 березня 2020 р., укладеним між боржником і кредитором.
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем-2 умов договору поруки.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому.
З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).
Таким чином суд робить висновок, що договором поруки забезпечено виконання зобов'язання за договором.
Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" та ОСОБА_1 солідарно відповідають перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" за зобов'язаннями що виникають з договору поставки №93/13 від 31 березня 2020 року.
Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
За висновком суду, були встановлені обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачів 10 000,00 грн. основної заборгованості та 3 449,96 грн. 21% річних. Водночас, за наслідками розгляду справи судом встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача заявлених вимог в частині інфляційних втрат в розмірі 1 306,96 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна даного позову складає 14 756,92 грн., судовий збір становить 2 481,00 грн. У зв'язку з безпідставністю позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 219,72 грн. покладаються на позивача, решта 2 261,28 грн. покладаються на відповідачів в рівних частинах по 1 130,64 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" (35420, Рівненська область, Рівненський район, с.Вовкошів, вул. Січових Стрільців 2, код ЄДРПОУ 40180665) та ОСОБА_1 (35431, Рівненська область, Рівненський район, с.Бабин, рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" (67663, Одеська область, Біляївський район, сільська рада Усатівська, 8 км +100м траса Одеса-Київ-Санкт-Петербург, код ЄДРПОУ 42375278) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 3 449 (три тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 96 коп. 21% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" (35420, Рівненська область, Рівненський район, с.Вовкошів, вул. Січових Стрільців 2, код ЄДРПОУ 40180665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" (67663, Одеська область, Біляївський район, сільська рада Усатівська, 8 км +100м траса Одеса-Київ-Санкт-Петербург, код ЄДРПОУ 42375278) 1 130 (одна тисяча сто тридцять) грн. 64 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (35431, Рівненська область, Рівненський район, с.Бабин, рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" (67663, Одеська область, Біляївський район, сільська рада Усатівська, 8 км +100м траса Одеса-Київ-Санкт-Петербург, код ЄДРПОУ 42375278) 1 130 (одна тисяча сто тридцять) грн. 64 коп. судового збору.
5. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 306,96 грн. відмовити.
6. Судові витрати у вигляді 219,72 грн. судового збору покласти на позивача.
Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібра Агро" (67663, Одеська область, Біляївський район, сільська рада Усатівська, 8 км +100м траса Одеса-Київ-Санкт-Петербург, код ЄДРПОУ 42375278).
Відповідач 1 (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефсіманія" (35420, Рівненська область, Рівненський район, с.Вовкошів, вул. Січових Стрільців 2, код ЄДРПОУ 40180665).
Відповідач 2 (Боржник): ОСОБА_1 (35431, Рівненська область, Рівненський район, с.Бабин, рнокпп НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Суддя А.Качур