вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.03.2022 Справа № 917/1938/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І.,
При секретарі судового засідання Дерій Ю.В.,
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВА-КАПІТАЛ», ідентифікаційний код 32544734 (вул. Половки, 65, м. Полтава, 36010)
до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 13686,95 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Суть справи: 14.12.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «ПОЛТАВА-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення 13686,95 грн заборгованості, з яких: 12599,39 грн основна заборгованість за договором оренди майна №55-18/ПК від 27.12.2018; 1087,56 грн - пеня за період з 10.06.2021 по 10.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що протягом дії Договору оренди майна орендна плата сплачувалася відповідачем на користь позивача не в повному обсязі, що є грубим порушенням умов Договору оренди майна, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, а підстави для нарахування пені за неналежне виконання зобов'язання.
Ухвалою від 15.12.2021 суд звернувся до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
04.01.2022 суд отримав інформацію про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача по справі на виконання ухвали суду від 15.12.2021.
Ухвалою від 06.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву; третій особі для подачі витребуваних доказів - 5 днів з дня отримання ухвали.
Ухвала суду від 06.01.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за адресою реєстрації місця проживання фізичної особи, наданою Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради, однак була повернута органом зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Судом береться до уваги, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
На конверті з хвалою суду від 06.01.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відмітка про відсутність особи за адресою реєстрації місця проживання особи поставлена відділом зв'язку 15.01.2022.
Про відкриття провадження у справі №917/1938/21 суд повідомив учасників справи шляхом опублікування 18.01.2022 оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі «Новини» за посиланням https://pl.arbitr.gov.ua/.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Відповідач по справі - ОСОБА_1 , припинив підприємницьку діяльність, про що 08.09.2020 зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 52).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.06.2018 № 338/180/17 (п. 73), з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Даний спір пов'язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, за таких обставин, справа підсудна Господарському суду Полтавської області.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВА-КАПІТАЛ» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди майна № 55-18/ПК від 27.12.2018 року (Договір, а.с. 12-15).
Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець передає, а Відповідач приймає у тимчасове оплатне користування частину будівлі побутових приміщень літера «І») що знаходиться в складі Майнового комплексу Пирятинської нафтобази, надалі - Майно, або об'єкт оренди.
Адреса Майна: АДРЕСА_2 (п. 1.1.1. Договору).
Загальна площа об'єкта: 208,6 кв.м. (п. 1.1.2 Договору).
Площа, яка орендується згідно договору 87,7 кв.м. (п. 1.1.3 Договору).
Передача Майна була оформлена Актом прийому-передачі від 01.01.2019 (а.с. 16).
Відповідно до акту прийому-передачі від 01.01.2019 (а.с. 16) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування частину будівлі побутових приміщень літера «І») що знаходиться в складі Майнового комплексу Пирятинської нафтобази, за адресою: АДРЕСА_2. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Згідно з п. 4.1., 4.2 Договору оренди, за користування Майном Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату в грошовій формі. Розмір орендної плати складає 2200,00 грн в місяць в т.ч. ПДВ 20% - 367,00 грн. До даної орендної плати не застосовується щомісячний індекс інфляції, встановлений за відповідний період.
Орендар сплачує орендну плату на умовах попередньої оплати в строк до 10-го числа поточного (звітного місяця), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. В кінці кожного місяця сторони підписують Акт прийому - передачі наданих послуг. При цьому нарахування орендного платежу Сторони проводять останнім числом кожного місяця використання Майна (п. 4.4. Договору).
Згідно з п. 4.5 Договору, оплата за перший місяць сплачується на умовах попередньої оплати за перший та останній місяці оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів. Платіж за останній місяць оренди являється гарантійним і буде зарахований як сплата орендної плати за останній місяць користування майном.
Заявою від 20.12.2019 відповідач просив збільшити площу оренди Майна до 107.2 кв.м. (а.с. 17).
Згідно з додатковою угодою № 1 від 24.12.2019 до Договору оренди пункт 1.1.3. Договору оренди був викладений у в наступній редакції: « 1.1.3. Площа, яка орендується згідно договору: 107,2 кв. м.».
Згідно додаткової угоди № 1 від 24.12.2019 до Договору оренди пункт 4.2. Договору оренди був викладений у в наступній редакції: « 4.2. Розмір орендної плати за оренду Об'єкту 2700,00 грн в місяць в т.ч. ПДВ 20% - 450 грн». До даної орендної плати не застосовується щомісячний індекс інфляції, встановлений за відповідний період».
Таким чином, Додатковою угодою було збільшено розмір площі оренди Майна та розмір орендної плати. Крім того, п. 4 Додаткової угоди термін дії Договору оренди був встановлений до 31 .12.2020.
Заявою відповідач повідомив про припиненням підприємницької діяльності та просив розірвати Договір оренди майна № 55-18/ПК від 27.12.2018 (а.с. 19).
Додатковою угодою № 2 від 31.10.2020 Договір оренди майна № 55-18/ПК від 27 грудня 2018 року був розірваний за взаємною згодою сторін (а.с. 20). Повернення Майна орендодавцю було оформлене Актом прийому-передачі від 31.10.2020 (а.с. 21).
Правовідносини оренди (найму), що склались між сторонами, врегульовані спеціальними нормами Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) Параграфу 4 глави 58 «Найм будівлі або іншої капітальної споруди» та статей 283 - 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм та умов Договору відповідач провів лише частину орендних платежів.
Так, згідно розрахунку позивача борг за оренду приміщення в період 11.11.2019 по 11.10.2020 складає 12599,39 грн.
Факт користування об'єктом оренди за спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних сторонами актів надання послуг в період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року (а.с. 22-32) і відповідачем не спростовано, зобов'язання щодо сплати оренди за період користування орендованим майном по договору у повному обсязі та у визначені Договором строки відповідачем не виконано, доказів такої оплати матеріали справи не містять, заперечення щодо розміру заборгованості з орендної плати відповідачем не надані, за таких обставин позовні вимоги про стягнення 12599,39 грн основного боргу за оренду майна судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно пункту 5.2 Договору оренди майна за кожний день заборгованості по платежу орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів, позивачем, з посиланням на умови п. 5.2 Договору оренди, було нараховано 1087,56 грн пені за загальний період з 10.06.2021 по 10.12.2021.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені, господарський суд виходить з наступного.
Строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, не є позовною давністю.
Порядок та умови оплати сторони визначили п. 4.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 24.12.2019, п. 4.4. Договору. Таким чином, у строк до 10 числа наступного за звітним місяця Відповідач мав перерахувати Позивачу грошові кошти за оренду та проводити платежі за комунальні послуги.
До даних правовідносин суд застосовує висновки постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.06.2019 по справі № 910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі № 902/669/18, від 12.06.2018 по справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17 у яких висловлено позицію про те, що «умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції».
За таких обставин, умову, передбачену у пункті 5.2. Договору оренди, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України.
Отже, за кожен прострочений місячний платіж починаючи з листопада 2019 року по жовтень 2020 за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем могла нараховуватись пеня з 11 числа місяця наступного за розрахунковим. Разом з тим, позивачем висуваються вимоги про стягнення пені за інший період - з 10.06.2021 по 10.12.2021.
Таким чином, вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати, нарахованої за період, визначений позивачем в розрахунку до позовної заяви шляхом зворотнього обрахунку шести місяців від дати звернення з позовом, задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12599,39 грн основного боргу, в задоволенні вимог про стягнення пені у позові відмовляється.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВА-КАПІТАЛ», ідентифікаційний код 32544734 (вул. Половки, 65, м. Полтава, 36010) - 12599,39 грн основного боргу, 2549,90 грн витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині вимог у позові відмовити.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.03.2022.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І.І. Пушко