вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.03.2022 Справа № 917/1939/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп», 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 27, каб. 47,
до Фізичної особи-підприємця Петріченко Марини Анатоліївни, АДРЕСА_1 ,
про стягнення 170 164,68 грн.,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» до Фізичної особи-підприємця Петріченко Марини Анатоліївни про стягнення 170 164,68 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р. не виконав, чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у відзиві б/н від 10.01.2022 р., вх. № 279 від 11.01.2021 р. погоджується з тим, що на момент пред'явлення позову заборгованість за договором № 126 від 20.11.2019 р. становить 170 164,68 грн., однак посилається на те, що після порушення Фізичною особою-підприємцем Петріченко Мариною Анатоліївною строків оплати товару, переданого за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р., Продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» - не вчиняв дій по припиненню поставки товару, оскільки часткова оплата надходила на рахунок позивача за попередньою домовленістю сторін.
Також ФОП Петріченко М.А. наголошує на тому, що позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо проведення звірки взаєморозрахунків, натомість, стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» було погоджено реструктуризацію заборгованості в сумі 259 164,00 грн. на період шести календарних місяців, про що свідчать платіжні доручення про перерахування коштів відповідачем.
З огляду на викладене, відповідач просить надати час для подання до суду у строк 1 (один) місяць узгодженого сторонами проекту мирової угоди з доказами підписання для її затвердження, а також провести розгляд справи з повідомленням (викликом сторін) для можливості їх примирення.
Ухвалою суду від 25.01.2022 р. в задоволенні клопотання відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
У відповіді на відзив б/н від 13.01.2022 р. (вх. № 498 від 17.01.2022 р.) позивач стверджує про наступне:
- призупинення відвантаження товару є правом Продавця, а продовження відвантаження товару не є підставою для невиконання зобов'язань, що виникли в ході наступних відвантажень та передачі товару;
- відсутність акту звіряння взаєморозрахунків жодним чином не впливає на порядок та строки оплати вартості товару, що був отриманий відповідачем;
- позивач не погоджував у будь-якій формі розстрочення заборгованості відповідача, а платіжні доручення не можуть свідчити про таке погодження.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
20.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» та Фізичною особою-підприємцем Петріченко Мариною Анатоліївною було укладено договір купівлі-продажу № 126 (а.с. 7-8).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець (ТОВ «ПК Оріон Груп») зобов'язувався передати у власність Покупця (ФОП Петріченко М.А.) паливно-мастильні матеріали, а Покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору передача товару проводиться протягом 3 днів з дня замовлення товару, а у випадку здійснення Покупцем попередньої оплати товару - протягом трьох календарних днів від дати здійснення попередньої оплати.
Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання товарно-супровідних документів уповноваженими представниками обох сторін (п. 2.5 договору).
На виконання зазначених норм договору купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 205 910,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № 501 від 08.05.2020 р., № 601 від 02.06.2020 р. та № 770 від 07.07.2020 р., а також товарно-транспортними накладними № 374 від 08.05.2020 р., № 454 від 02.06.2020 р. та № 582 від 07.07.2020 р., (а.с. 9, 11, 13), підписаними сторонами.
Відповідно до п. 3.2 договору Покупець, у разі узгодження ціни товару, перераховує повну (100 %) оплату узгодженої сторонами партії товару на п/р Продавця у розмірі, визначеному у рахунку-фактурі.
Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Петріченко Марини Анатоліївни 170 164,68 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р., видаткові накладні № 501 від 08.05.2020 р., № 601 від 02.06.2020 р. та № 770 від 07.07.2020 р., товарно-транспортні накладні № 374 від 08.05.2020 р., № 454 від 02.06.2020 р. та № 582 від 07.07.2020 р., виписки по рахунку ТОВ «ПК Оріон Груп» за період з 01.04.2020 р. по 10.12.2022 р. та ін.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: відповідь на претензію № 3 від 05.08.2021 р., проект мирової угоди від 06.091.2022 р.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 126 від 20.11.2019 р. щодо передачі товару на суму 205 910,04 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № 501 від 08.05.2020 р., № 601 від 02.06.2020 р. та № 770 від 07.07.2020 р., а також товарно-транспортні накладні № 374 від 08.05.2020 р., № 454 від 02.06.2020 р. та № 582 від 07.07.2020 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 126 від 20.11.2019 р. на вищевказану суму.
Як зазначено в п. 3.2 договору, Покупець, у разі узгодження ціни товару, перераховує повну (100 %) оплату узгодженої сторонами партії товару на п/р Продавця у розмірі, визначеному у рахунку-фактурі.
Таким чином, вказаним пунктом договору передбачений обов'язок відповідача сплатити на рахунок позивача попередню оплату в розмірі, попередньо узгодженому сторонами.
Водночас, позивачем не подано до суду відповідних рахунків із зазначенням вартості товару, а також доказів їх направлення на адресу відповідача.
Інших строків оплати товару договором № 126 від 20.11.2019 р. не встановлено.
З огляду на викладене, суд керується положенням частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з яким якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вказаною нормою передбачено, зокрема, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 910/17838/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, у відповідача виник обов'язок щодо негайного, а саме - після підписання видаткових та товарно-транспортних накладних, виконання зобов'язання зі сплати позивачу вартості отриманого товару, вказаного в зазначених товарно-супровідних документах.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги розрахувався не в повному обсязі.
Так, як стверджує позивач, Фізичної особи-підприємця Петріченко Мариною Анатоліївною не сплачено заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів в розмірі 170 164,68 грн.
Доказів на підтвердження виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.
Крім того, у відзиві ФОП Петріченко М.А. погоджується з тим, що на момент пред'явлення позову заборгованість за договором № 126 від 20.11.2019 р. становить 170 164,68 грн., не надаючи, при цьому, доказів щодо її сплати.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлений законом принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 170 164,68 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
У відзиві б/н від 10.01.2022 р., вх. № 279 від 11.01.2021 р., відповідач посилається на те, що після порушення Фізичною особою-підприємцем Петріченко Мариною Анатоліївною строків оплати товару, переданого за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р., Продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» - не вчиняв дій по припиненню поставки товару.
Однак, відповідно до п. 4.3 договору № 126 від 20.11.2019 р. у випадку порушення строків оплати товару Продавець має право не виконувати наступні замовлення Покупця до моменту повної оплати Покупцем вартості простроченого товару.
Частиною 6 ст. 692 також визначено, що якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Таким чином, зупинення передачі товару є правом продавця, а нездійснення ним дій, спрямованих на його реалізацію не звільняє від обов'язку покупця щодо виконання зобов'язання з оплати отриманого товару.
Відсутність акту звіряння взаєморозрахунків також жодним чином не впливає на порядок та строки оплати вартості товару, що був отриманий згідно з договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р.
Крім того, у відзиві відповідач стверджує про погодження Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» реструктуризації заборгованості в сумі 259 164,00 грн. на період шести календарних місяців та просить надати час для подання до суду узгодженого сторонами проекту мирової угоди з доказами підписання для її затвердження.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості ФОП Петріченко М.А. за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р. Платіжні доручення про перерахування коштів відповідачем такими доказами вважатися не можуть.
Також відповідно до ч. 2 ст. 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Станом на час прийняття рішення узгоджене клопотання сторін про затвердження мирової угоди до суду не надходило.
Крім того, у відповіді на відзив позивач стверджує про те, що позивач не погоджував у будь-якій формі розстрочення заборгованості відповідача, а також що примирення у справі та укладення сторонами мирової угоди є неможливим.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петріченко Марини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 27, каб. 47, код ЄДРПОУ 39499065) 170 164,68 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 126 від 20.11.2019 р., 2 552,47 грн. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 16.03.2022 р.
Суддя О.С. Мацко