"21" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3647/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Григоржевський М.С. на підставі ордеру;
Від відповідача: Теличко В.С. в порядку самопредставництва;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Нові Черемушки” до комунального підприємства „Міське капітальне будівництво” про визнання договору укладеним, -
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Нові Черемушки” (далі по тексту - ОСББ „Нові Черемушки”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до комунального підприємства „Міське капітальне будівництво” (далі по тексту - КП „Міське капітальне будівництво”) про визнання договору про спільну діяльність укладеним в редакції позивача. Предметом договору є спільні дії сторін з метою реконструкції об'єкта нерухомого майна, а саме: частини підземного паркінгу у будинку №53-а по вулиці Маршала Малиновського у м. Одеса, введеного в експлуатацію у 2015р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСББ „Нові Черемушки” було наголошено, що будинок, у якому створено та діє ОСББ, був побудований за замовленням КП „Міське капітальне будівництво”. При цьому, на момент здачі будинку в експлуатацію підрядні роботи були виконані з істотними недоліками, в результаті чого частина підземного паркінгу потребує реконструкції. Відмова КП „Міське капітальне будівництво”, яке виступало замовником будівництва, від укладення договору про спільну діяльність з ОСББ „Нові Черемушки” з метою реконструкції паркінгу стала підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
КП „Міське капітальне будівництво” у поданому до суду відзиві на позовну заяву було визнано, що підприємство виступало замовником об'єкта будівництва, а, отже, є власником частини підземного паркінгу. Проте, КП „Міське капітальне будівництво” заперечувало проти наявності у нього обов'язку укласти з ОСББ „Нові Черемушки” договір про спільну діяльність, оскільки відповідач є вільним в укладенні договору та виборі контрагента; закон, який покладає на відповідача обов'язок укласти з позивачем спірний договір, - відсутній. Таким чином, за переконанням відповідача, підстави для задоволення заявлених позивачем вимог відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
07.12.2016р. Одеської міською радою було прийнято рішення №1370-VII „Про передачу багатоквартирного жилого будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 53-А, в управління (на баланс) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нові Черемушки».
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2017р. по справі №916/1488/17 позовні вимоги КП „Міське капітальне будівництво” до ТОВ "Ліберті Л" було задоволено шляхом розірвання договору про спільну діяльність № б/н від 04.12.2006р., укладеного між КП «Міське капітальне будівництво» та ТОВ «Ліберті Л».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи №916/1488/17 судом було встановлено, що 04.12.2006р. між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Югстрой» було укладено додаткову угоду №1 до договору про співробітництво №72-05 від 14.09.2005р., відповідно до умов якого сторонами було застосовано новелу у правовідносинах шляхом заміни договору про співробітництво на договір про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність без створення юридичної особи для будівництва та введення в експлуатацію групи 12-ти поверхових будинків з об'єктами соцкультпобуту та підземним паркінгом з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53-55.
Шляхом укладення додаткової угоди від 05.10.2010р. до договору про спільну діяльність від 04.12.2006р. ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Югстрой» було замінено на ТОВ «Ліберті Л».
05.08.2014р. між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Ліберті Л» було укладено додаткову угоду №5 до договору про спільну діяльність від 04.12.2006р., відповідно до якого Управління було замінено на КП «Міське капітальне будівництво».
Неналежне виконання ТОВ «Ліберті Л» прийнятих на себе за умовами договору про спільну діяльність від 04.12.2006р. зобов'язань стало підставою для звернення КП «Міське капітальне будівництво» до господарського суду із позовними вимогами у межах справи №916/1488/17 та розірвання договору за рішенням суду від 04.09.2017р.
Відповідно до п. 1 розділу I Статуту ОСББ „Нові Черемушки”, затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №3 від 10.06.2018р., ОСББ „Нові Черемушки” (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) № 53-А (далі - будинок), що розташований за місцезнаходженням: Одеська область, м. Одеса, вулиця Маршала Малиновського, відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно з п. 1 розділу II Статуту ОСББ „Нові Черемушки” метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. по справі №916/1094/19 у задоволенні позовних вимог ОСББ „Нові Черемушки” до КП «Міське капітальне будівництво» за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ «Ліберті Л», про зобов'язання відповідача передати в управління ОСББ "Нові Черемушки" багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53 А, та технічну документацію, було відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020р. по справі №916/1094/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.11.2020р., апеляційна скарга ОСББ „Нові Черемушки” була задоволена частково, рішення суду від 19.08.2019р. скасовано, позов задоволено частково шляхом зобов'язання КП «Міське капітальне будівництво» передати в управління ОСББ «Нові Черемушки» багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53 А (будівельний номер вул. Маршала Малиновського, 53-55), та технічну документацію.
Листом №135/2 від 06.04.2021р. КП „Міське капітальне будівництво” було надано ОСББ „Нові Черемушки” договір про співпрацю від 14.05.2005р. з додатковими угодами.
15.09.2021р. ОСББ „Нові Черемушки” звернулось до КП „Міське капітальне будівництво”, як замовника будівництва та власника паркомісць, із листом №367/2, відповідно до якого позивачем було запропоновано відповідачу укласти договір про спільну діяльність з метою проведення реконструкції частини підземного паркінгу у будинку №53-а по вулиці Маршала Малиновського у м. Одеса.
Листом від 29.10.2021р. КП „Міське капітальне будівництво” у відповідь на пропозицію ОСББ „Нові Черемушки” було повідомлено про відсутність у КП будь-яких правових підстав для укладення запропонованого позивачем договору.
З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №286514135 від 24.11.2021р. вбачається, що у будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 53-А, за фізичними особами зареєстровано право власності на 137 машиномісця.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до КП „Міське капітальне будівництво” про визнання договору укладеним, позивачем було наголошено, що протягом періоду дії договору про спільну діяльність від 04.12.2006р. право власності було оформлено лише на 137 машиномісць. Таким чином, після розірвання вказаного договору нереалізованими залишаються 96 машиномісць, що і стало підставою для звернення позивача до відповідача із пропозицією укласти договір про спільну діяльність. При цьому, за переконанням позивача, відсутність законодавчої норми, якою на відповідача покладається обов'язок укласти спірний договір, не позбавляє ОСББ „Нові Черемушки” права на звернення до суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Положеннями ст. 6 ЦК України врегульовано, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу вимог ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Предметом заявлених ОСББ „Нові Черемушки” позовних вимог до КП „Міське капітальне будівництво” є вимоги про визнання договору про спільну діяльність, предметом якого є спільні дії з метою реконструкції частини підземного паркінгу, укладеним в редакції позивача.
Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Порядок укладання господарських договорів за рішенням суду врегульований ст. 187 ГК України, відповідно до положень якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спори, які виникають під час укладення договору чи щодо його окремих умов може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов'язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.
Враховуючи викладені вище приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що договір про спільну діяльність, запропонований ОСББ „Нові Черемушки”, може бути визнаний укладеним з КП „Міське капітальне будівництво” лише у випадку встановлення судом факту ухилення відповідача від укладення договору, обов'язок щодо укладення якого передбачений вимогами чинного законодавства. При цьому, підстави для визнання укладеним договору про спільну діяльність з будь-яких інших мотивів, зокрема, суспільна користь від укладення договору, примноження та покращення існуючого об'єкту, про що позивачем було наголошено у поданій до суду позовній заяві, відсутні.
За результатами правової оцінки заявлених ОСББ „Нові Черемушки” позовних вимог, а також положень чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору про спільну діяльність укладеним в редакції позивача у зв'язку з відсутністю законодавчої норми, яка покладає на КП „Міське капітальне будівництво” обов'язок укласти спірний договір.
Господарський суд зазначає, що КП „Міське капітальне будівництво” в силу вимог ст. 876 ЦК України виступає власником об'єкта будівництва. Проте, відсутність прямої вказівки закону, на підстав якої відповідач має укласти договір з ОСББ „Нові Черемушки”, виключає існування правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. При цьому, фактичне звернення ОСББ „Нові Черемушки” до суду із даними позовними вимогами в інтересах співвласників багатоквартирного будинку, які зацікавлені у можливості набуття у власність машиномісць та удосконалення системи паркування транспортних засобів, не може бути достатньою та єдиною підставою для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність прямої вказівки закону, яка покладає на КП „Міське капітальне будівництво” обов'язок укласти із ОСББ „Нові Черемушки” договір про спільну діяльність, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСББ „Нові Черемушки” позовних вимог.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності відмови у задоволенні заявлених об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Нові Черемушки” до комунального підприємства „Міське капітальне будівництво” позовних вимог про визнання договору про спільну діяльність укладеним в редакції позивача.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 17 березня 2022 р. у зв'язку введенням на території України воєнного стану.
Суддя С.П. Желєзна