номер провадження справи 15/188/21
18.02.2022 Справа № 908/3653/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС», 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 512; а/с № 39, м. Київ, 02093
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Союз-Континент-СК», 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
13.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС», м. Київ до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Союз-Континент-СК», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 147 297,00 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 121 880,00 грн, 3% річних в розмірі 7798,66 грн, інфляційні втрати в розмірі 17 618,34 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021, справу № 908/3653/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
20.12.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справи № 908/3653/21, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «південний завод гідравлічних машин».
Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем на адресу відповідача відвантажено товар на загальну суму 464 169,67 грн, про що свідчать рахунки - фактури, довіреності на отримання товару та видаткові накладні. Відповідачем частково сплачено кошти за отриманий товар. У зв'язку з прострочення оплати за товар позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 121 880,00 грн, 3% річних у розмірі 7798,66 грн, інфляційні витрати у розмірі 17 618,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/3653/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 19.01.2022 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 02.02.2022 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 18.02.2022 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України. Третій особі надати пояснення на позовну заяву та відзив у строк до 15.01.2022.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.02.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор - ВС» у період часу з 20.08.2019 по 22.11.2019 поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент-СК» товар на загальну суму 464 169,67 грн.
Поставка товару оформлена наступними документами: рахунок - фактура № 8188 від 22.11.2019 на суму 279 518,90 грн; видаткова накладна № 6894 від 20.08.2019 на суму 252 172,96 грн; довіреність № 609 від 20.08.2019; видаткова накладна № 8575 від 09.10.2019 на суму 27 345,94 грн; довіреність № 850 від 09.10.2019; рахунок № 10734 від 11.09.2019 на суму 184 650,77 грн; видаткова накладна № 8881 від 17.10.2019 на суму 82 920,94 грн; довіреність № 890 від 16.10.2019; видаткова накладна № 9265 від 28.10.2019 на суму 31 909,44 грн; видаткова накладна № 9762 від 07.11.2019 на суму 34 202,41 грн; довіреність № 995 від 07.11.2019; видаткова накладна № 10423 від 22.11.2019 на суму 35 617,98 грн. Видаткові накладні підписані без зауважень з боку обох сторін.
Листом Ф07/0327/11/2019 ТОВ «Союз-Континент-СК» просило переплату по рахунку № 9124 від 08.08.2019* на суму 22 692,00 грн зарахувати в оплату по рахунку № 10734 від 11.09.2019.
27.11.2019 між позивачем та відповідачем складено акт взаємозаліку № 97 на суму 22 692,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент-СК» перерахувало за отриманий товар кошти на користь позивача у розмірі 319 597,67 грн, що підтверджується банківськими виписками, а саме: від 23.07.2019 на суму 139 759,45 грн; від 22.08.2019 на суму 35 879,45 грн; від 11.09.2019 на суму 92 325,38 грн; від 13.11.2019 на суму 10 000,00 грн; від 06.12.2019 на суму 10 000,00 грн; від 16.04.2020 на суму 2000,00 грн; від 29.04.2020 на суму 2000,00 грн; від 28.05.2020 на суму 2000,00 грн; від 12.06.2020 на суму 2000,00 грн; від 15.06.2020 на суму 2000,00 грн; від 27.07.2020 на суму 2000,00 грн; від 30.07.2020 на суму 5000,00 грн; від 02.09.2020 на суму 5000,00 грн; від 13.10.2020 на суму 3000,00 грн; від 02.11.2020 на суму 2633,39 грн; від 10.11.2020 на суму 2000,00 грн; від 12.11.2020 на суму 2000,00 грн.
Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Таким чином, на підставі дій Позивача, який поставив товар, та дій Відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у Позивача право вимагати оплати за поставлений товар, а у Відповідача обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
27.04.2020 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 122/020 з проханням погасити заборгованість за отриманий товар протягом 5 банківських днів. Відповіді не надано.
12.05.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 139/20 з вимогою сплатити кошти за отриманий товар протягом 3 календарних днів. Відповіді не надано.
26.08.2020 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 242/20 сплатити кошти за товар протягом 3 календарних днів. Відповіді не надано.
12.10.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 298/20 з вимогою сплатити кошти за отриманий товар у строк до 15.10.2020. Відповіді не надано.
15.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 463/21 з вимогою сплатити кошти за товар, 3% річних та інфляційні втрати у строк по 19.11.2021.
22.11.2021 відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист № 23 в якому зазначив про те, що зобов'язується розпочати планомірне погашення заборгованості у розмірі щомісячного платежу не менше ніж 20 000,00 грн, а саме: грудень 2021 - 20 000,00 грн; січень 2020 - 20 000,00 грн; лютий 2022 - 20 000,00 грн; березень 2022 - 23 880,00 грн.
26.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 482/21 з вимогою терміново погасити заборгованість у розмірі 121 880,00 грн. Відповіді не надано.
З урахуванням наведеного та не надання доказів сплати залишку коштів за отриманий товар, позов в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 121 880,00 грн підлягає задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.10.2019 по 03.12.2021 у розмірі 7798,66 грн та інфляційні втрати за період з жовтень 2019 року по жовтень 2021 року у розмірі 17 618,34 грн. Детальні розрахунки з урахуванням узгодженого графіку погашення заборгованості наведено в додатках до позову.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування позивачем проведено з урахуванням того, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Перевіривши наведені розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх виконаними правильно та позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню. .
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
З урахуванням наданих доказів, які досліджені судом, обставин наведених в обґрунтування позову, вимог чинного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент-СК» (вул. Крива Бухта буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40937886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (вул. Бориспільська 9, корп. 91, офіс 512, м. Київ, Запорізька область, 02099, Україна, поштова адреса: а/с № 39, м. Київ, 02093, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37625571) заборгованість за поставлений товар у розмірі 121 880,00 грн (сто двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 17 618,34 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 34 коп.), 3% річних у розмірі 7798,66 грн (сім тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 66 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент-СК» (вул. Крива Бухта буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40937886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Вектор-ВС» (вул. Бориспільська 9, корп. 91, офіс 512, м. Київ, Запорізька область, 02099, Україна, поштова адреса: а/с № 39, м. Київ, 02093, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37625571) судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 березня 2022 року.
Суддя І. С. Горохов