Справа № 127/35464/21
Провадження №3/127/10623/21
"15" березня 2022 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
18.12.2021 року о 01:30 год. по вул. Менделєєва, 10 в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Megane», д.н.з НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить його розписка.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 свідомо проігронорував виклик до суду, не з'явився в судове засідання без поважних причин, чим проявив неповагу до суду та намагався затягнути розгляд справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 18.12.2021 року, рапортом працівника поліції, висновком медичного огляду № 2806 від 18.12.2021 року та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що і мало місце в даному випадку.
Суд вважає, що у справі зібрано достатньо доказів в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі чотириста п'ятдесят чотири гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :