Cправа № 127/2732/22
Провадження № 2-а/127/40/22
Іменем України
14 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Щербатюк І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/2732/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції Гулька Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.10.2021 відповідачем відносно нього було винесено постанову серії ЕАО №4953718 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 26.10.2021 о 19 год. 44 хв. в м. Вінниця по вул. Немирівське шосе, 189, керуючи автомобілем марки «HYUNDAY ELANTRA» номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Так, 26.01.2022 адвокатом Станкевичем М.Г., діючим в інтересах ОСОБА_1 , було отримано копію постанови серії ЕАО №4953718 від 26.10.2021 складену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому незаконною та необґрунтованою, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що працівниками поліції до постанови було додано відео «АВ 0001/АВ 00140» без зазначення назви технічних засобів, що не дає підстав використати ці матеріали, як доказ по справі.
Крім того, ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд адміністративної справи, не було роз'яснено прав, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі, право користуватися юридичною допомогою, давати особисті пояснення, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, йому не оголошувалася та не вручалася оскаржувана постанова та взагалі про її винесення на місці не повідомлялося, а про її існування він дізнався з електронного відправлення, яке надійшло на його мобільний телефон.
На підставі вищевикладеного позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає себе невинним, постанову Поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції Гулька Сергія Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4953718 від 26.10.2021 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, а тому просив позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції Гулька Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та запропоновано відповідачу протягом 3 (трьох) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідачів було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідачів, вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, під час патрулювання 26.10.2021 в м. Вінниця по вул. Немирівське шосе, 189 Г поліцейським роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП сержантом поліції Гульком С.О. було зупинено автомобіль «HYUNDAY ELANTRA» номерний знак НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 під час перевірки документів не пред'явив на вимогу поліцейського реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 б) та 2.4 а) ПДР України.
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. ст. 33, 248 КУпАП поліцейським було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №4953718 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Представник відповідача зазначив, що інспектор як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зробив висновок про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. З огляду на вказане представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Крім того, представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку на оскарження постанови серії ЕАО №4953718 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Обгрунтовуючи клопотання представником відповідача зазначено, що 27.10.2021 оскаржувана постанова направлялася на адресу позивача, однак відділенням поштового зв'язку повернута як не вручена, з причини відмови позивача від отримання листа.
Отже, відповідачем не заперечується та обставина, що позивачу оскаржувана постанова вручена не була.
При цьому, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
В позовній заяві позивач зазначив, що лише 26.01.2022 адвокатом Станкевичем М.Г., діючим в інтересах ОСОБА_1 , було отримано копію постанови серії ЕАО №4953718 від 26.10.2021 складену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказане твердження представником відповідача не спростовано, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача Дмитра Химича про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, натомість його захисник - адвокат Станкевич М.Г. звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести у відсутність позивача та його представника, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.10.2021 поліцейським роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП сержантом поліції Гульком С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАО №4953718, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 26.10.2021 о 19 год. 44 хв. в м. Вінниця по вул. Немирівске шосе, 189 Г, керуючи автомобілем марки «HYUNDAY ELANTRA» номерний знак НОМЕР_1 , під час перевірки документів не пред'явив на вимогу поліцейського реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 б) та 2.4 а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 статті 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06).
Стаття 72 КАС України зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Пунктом 2 частини першої статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Тобто, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції пред'являти для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб лише у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з положеннями статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбаченихст.258 цього Кодексу.
Відповідно до статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, відповідач був зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Як зазначено вище відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також згідно зі ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки.
Згідно з положеннями статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Також, в пункті 9 розділу ІІІ зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Як зазначив у своїй позовній заяві позивач, йому не було повідомлено про розгляд адміністративної справи за ч. 1 ст. 126 КУпАП, не було роз'яснено прав, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі, право користуватися юридичною допомогою, давати особисті пояснення, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, йому не оголошувалася та не вручалася оскаржувана постанова та взагалі про її винесення на місці не повідомлялося
Дані твердження позивача жодним чином не спростовані. Жодних доказів: відповідного відеозапису фіксації моменту вчинення правопорушення водієм транспортного засобу, пояснень свідків чи очевидців, матеріали справи не містять.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач під час перевірки документів не пред'явив на вимогу поліцейського реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 б) та 2.4 а) ПДР України.
Згідно з пунктом 2.1 б) ПДР України - Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Відповідно до пункту 2.4 а) ПДР України - На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Однак, в позовній заяві позивач зазначив, що 26.10.2021 під час зупинки його транспортного засобу працівник поліції не пред'являв йому вимоги щодо пред'явлення для перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб. Крім того, позивачу не було повідомлено про розгляд адміністративної справи за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Не зважаючи, на це, поліцейським Гульком С.О. все ж було винесено постанову серії ЕАО №4953718, у відповідності до якої, позивач, нібито, відмовився пред'явити для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб. Відповідачем не проводилась фіксація факту не пред'явлення позивачем для перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, тому він не мав правових підстав для винесення вищевказаної постанови.
Дана обставина не була спростована відповідачем.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у Вінницькій області, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання на жоден із доказів, які передбачені статтею 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Судом було оглянуто наданий відповідачем відеозапис з нагрудної камери відеоспостереження працівника поліції. В даному записі зафіксовані виключно обставини, складення протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП від 26.10.2021. Однак, з даного відеозапису не вбачається фіксування правопорушення передбаченого. 1 ст. 126 КУпАП, не зафіксовано вимоги працівника поліції щодо пред'явлення ОСОБА_1 для перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, як і не зафіксовано факту не пред'явлення позивачем для перевірки відповідного реєстраційного документу на транспортний засіб. Також, не зафіксовано проведення розгляду справи саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскілки на відео зафіксований виключно розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, після чого позивачу лише запропоновано отримати копію постанови винесеної за ч. 1 ст. 126 КУпАП, розгляд якої не було проведено згідно вимог передбачених нормами КУпАП.
Відтак відсутні підстави стверджувати, що позивач не виконав вимогу працівника поліції щодо пред'явлення для перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, в тому числі з огляду на те, що на відеофіксації відсутнє фіксування, як самої вимоги про пред'явлення відповідного документу так і відсутнє фіксування самого розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Наданий до матеріалів справи диск з відеозаписом зафіксованого правопорушення не містить доказів вчинення позивачем правопорушення.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.
Суд звертає увагу на те, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2022 (справа №127/29384/21) визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (постанова законної сили не набула). Зі змісту вказаної постанови слідує, що вона стосується саме подій які мали місце 26.10.2021.
Однак, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та притягнення до відповідальності за це правопорушення, в жодному разі не свідчить та не підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.
Отже, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАО №4953718 від 26 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим сержантом поліції Гульком Сергієм Олександровичем та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 139, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача Дмитра Химича про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАО №4953718 від 26 жовтня 2021 року, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим сержантом поліції Гульком Сергієм Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 496,20 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Поліцейський Управління патрульної поліції у Вінницькій області старший сержант поліції Гулько Сергій Олександрович, місце роботи: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
Відповідач: Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
Суддя: