Справа № 132/543/21
Ухвала
Іменем України
"17" березня 2022 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в м.Калинівка заяву органу виконання судового рішення в особі начальника державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року у справі №132/543/21,
за участю учасників кримінального провадження:
представника державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку),
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку),
встановив:
Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 20.09.2021 (справа №132/543/21) ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів, ураховуючи вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців, зарахувавши йому в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021.
Також ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч.1,4 ст.71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021 та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 8 (вісім) місяців, рахуючи початок строку відбування покарання з моменту ухвалення даного вироку, а саме з 20.09.2021 року.
07.02.2022 до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла заява начальника державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 , у якій засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання призначене вищевказаним вироком суду, про роз'яснення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року.
Заява обгрунтована тим, що оскільки, при призначенні покарання ОСОБА_6 судом застосовано як норми ч. 4 ст. 70 КК України, так і норми ч. 1 ст. 71 КК України, тому є необхідність в роз'ясненні судового рішення в частині того, чи підлягає зарахуванню засудженому в строк відбуття покарання часткове відбуте покарання за період з 22.03.2021 по 20.09.2021 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021, при визначенні судом остаточного покарання ОСОБА_6 за правилами ч. 1 ст. 71 КК України у вироку, який потребує роз'яснення.
Представник державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» - ОСОБА_4 , яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку заяву підтримала, просила вирок суду роз'яснити.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 , який брав у часть у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку заяву установи виконання покарань підтримав, просить її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення заяви ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» заперечила, пояснила, що вирок суду є чітким та зрозумілим, зокрема в частині визначення строку остаточного покарання та початку його відбування.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд заслухавши думку представника заявника, засудженого, прокурора, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, вважає, що заява про роз'яснення вироку суду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За змістом ч.4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, суд має право постановити ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні.
При цьому будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз'яснення судового рішення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України, кримінальний процесуальний закон не містить.
Суд звертає увагу на те, що роз'ясненням рішення вважається його викладення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.09.2021 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі за злочин, який він вчинив 26.01.2021, тобто до ухвалення попереднього вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021, а також засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі за вчинений ним триваючий злочин, який було закінчено 09.02.2021, тобто після ухвалення попереднього вироку.
Вищезазначені обставини дали суду підстави дійти висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 остаточного покарання, як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків на підставі ч. 4 ст. 70 та ч. 1, 4 ст. 71 КК України.
За змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).
Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Зокрема, призначивши ОСОБА_6 цим вироком від 20.09.2021 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі, суд на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ураховуючи вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців, зарахувавши йому в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021.
При цьому, як зазначено у мотивувальній частині цього вироку, відбута ОСОБА_6 частина покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021 склала 5 місяців і 28 днів (період з 22.03.2021 по 20.09.2021), а невідбута частина становила 2 роки 8 місяців і 2 дні.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 766/39/17, зробила висновок, що правило призначення покарання за сукупністю вироків є більш суворим, ніж за сукупністю злочинів.
По-перше, за правилами ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, суд повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тоді як відповідно до ст. 70 КК суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
По-друге, згідно з положеннями ст. 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. На відміну від цього, за правилом, визначеним у ч. 4 ст. 70 КК, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими у ст. 72 КК, а отже, після такого зарахування остаточне покарання фактично може бути меншим, ніж за останнім вироком, наприклад, якщо при призначенні покарання за сукупністю злочинів було застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Отже, призначивши ОСОБА_6 покарання за цим вироком за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі та на підставі ч.1,4 ст.71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання, приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021 і остаточно визначивши ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 8 (вісім) місяців, суд взяв до уваги те, що таке покарання повинно було бути більшим як від найбільш суворого покарання, призначеного за цим вироком (3 роки 6 місяців позбавлення волі, яке призначено за ч. 2 ст. 185 КК України та у подальшому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України), так і від невідбутої частини покарання за вироком Калинівського районного суду від 08.02.2021 (2 роки 8 місяців і 2 дні).
Таким чином, норми ст. 71 КК України урегульовують порядок призначення покарання у випадку, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення і за таких обставин суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тобто складанню зі знову призначеним покаранням підлягає лише те покарання або та його частина, яке ще не було відбуте засудженим за попереднім вироком. Отже, та частина покарання, яка була вже відбута до вчинення нового злочину, судом не враховується.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заяву начальника державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року у справі №132/543/21 слід задовольнити та при цьому роз'яснити, що при визначенні ОСОБА_6 за правилами ч. 1 ст. 71 КК України остаточного покарання у виді 3 років і 8 місяців позбавлення волі, не підлягає застосуванню зарахування в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за період з 22.03.2021 по 20.09.2021 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021.
Керуючись ст.ст. 369-372, 380, 392 КПК України, суд
ухвалив:
Заяву органу виконання судового рішення в особі начальника державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року у справі №132/543/21, задовольнити.
Роз'яснити, що при визначенні ОСОБА_6 за правилами ч. 1 ст. 71 КК України остаточного покарання у виді 3 років і 8 місяців позбавлення волі, не підлягає застосуванню зарахування в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за період з 22.03.2021 по 20.09.2021 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 08.02.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 у цей же строк з часу отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1