Провадження № 33/803/380/22 Справа № 191/2773/21 Суддя у 1-й інстанції - Дружинін К.М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
10 березня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 гривень 20 копійок.
Так, судом встановлено, що 25 серпня 2021 року о 17 год. 20 хв. рухаючись по а/ш Т-0401 на 217 км Синельниківського району, водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем Daewoo Lanos номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, перед початком руху не забезпечив технічно-справний стан автомобіля, внаслідок чого під час руху відірвався лівий передній ковпак та пошкодив автомобіль Toyota RAV4 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по заду у попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) та п.2.3(б) Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що суд першої інстанції не з'ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки усім доказам у справі.
Вказує, що під час складання протоколу працівниками поліції не було дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів.
ОСОБА_1 зазначив, що не керував транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом.
На думку апелянта, висновок суду грунтується на припущеннях. Так, до протоколу про адміністративне правопорушення не було надано акту огляду на стан сп'яніння. Крім того матеріали справи не місять роздруківки приладу Драгер.
Зазначає, що пояснення свідків, є типовими, шаблонними.
Під час апеляційного розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази та відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП водієві забороняється керувати транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується за обставин встановлених судом першої інстанції наявними у справах доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення:
- серії БД №453958 від 25.08.2021, та серії БД №453959 від 25.08.20221;
- схемою місця ДТП;
- рапортами працівників поліції;
- письмовими поясненнями свідків;
- роздруківкою результатом Драгер, результат 2,60 проміле;
- відеозаписом.
Вказані письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували.
При проведенні огляду відео запису на диску DVD-R з боді-камери інспекторів патрульної поліції судом апеляційної інстанції як і судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 перебував в збудженому стані. На відео зафіксовано обставини спілкування з водієм, факт перевірки ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням алкотестеру "Драгер", за результатом якого вміст алкоголю складає 2,60 проміле.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку апеляційного суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , що автомобілем він не керував, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами, відеозаписом та показами свідків, що свідчить про намір останнього, уникнути відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате піддягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Отже, оскільки на час розгляду справи, строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП сплинув, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю. Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко