Справа № 716/193/22
17.03.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кульки О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веренчанської об'єднаної територіальної громади в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника Дубця М.О. звернулася до суду із позовом до Веренчанської об'єднаної територіальної громади в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просить визначити їй додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Позивачка являється спадкоємцем вказаного майна померлої за законом. З метою оформлення своїх спадкових прав вона звернулася до державного нотаріуса із завою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено, оскільки вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини. У встановлений законом термін не звернулася до нотаріуса у зв'зку із тим, що була впевнена, що маючи правовстановлюючі документи на майно, яке залишилось після смерті матері, вона зможе у будь-який час оформити своє право власності на спадщину. З цих причин пропустила строк для подання заяви для прийняття спадщини та просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому порядку.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник Дубець М.О. в підготовче засідання не з'явилися, в заяві до суду просять справу роглядати у їх відсутності, позов підтримують повністю.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.06.2014.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.
За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, а тому після її смерті відкрилась спадщина за законом. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є позивачка ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Частина 1 ст. 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Разом з тим, особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної норми, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має ураховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», - вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
02.09.2021 позивачка звернулася до державного нотаріуса Заставнівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.09.2021.
Судом встановлено, що у шестимісячний строк після відкриття спадщини, позивачка не звернулася до нотаріуса, оскільки маючи правовстановлюючі документи про право власності на майно, яке належало померлій матері, вважала, що зможе оформити спадщину в будь-який час.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Крім того, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)).
«Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, і має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-ІХ).
Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, а також «законне сподівання» на отримання «активу» , суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини та наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 10:30 год. 15.03.2022 учасники справи не з'явилися, а повне судове рішення складено 17.03.2022 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 17.03.2022 .
Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст.ст.ст. 76-89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дати набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), жителька с. Веренчанка Чернівецького району Чернівецької області;
представник позивача - Дубець Микола Олексійович, адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.02.2022;
відповідач - Веренчанська об'єднана територіальна громада в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької, місцезнаходження: с.Веренчанка вул.Шевченка, 80 Чернівецького району Чернівецької області.
Повний текст рішення складено 17.03.2022.
Суддя О.Пухарєва