16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1483/20 пров. № А/857/22849/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року (суддя - Махаринець Д.Є., м. Рівне, повне судове рішення складено 10 вересня 2021 року) про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмов протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила: визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно та з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 01.01.2016 і без обмеження будь-яким строком доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаної доплати; визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 01.01.2016 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в передбаченому законом розмірі як інваліду II групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 01.01.2016 і без обмеження будь-яким строком пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком щомісячно і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком щомісячно.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року адміністративний позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 22.05.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 27.08.2019 - залишено без розгляду.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді від пенсійного органу на запит особи про правильність чи помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність чи несвоєчасність її перерахунку. Також звертає увагу, що строки позовної давності не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відсутні строкові обмеження стосовно виплати пенсії за минулий час, яку особа не отримувала з вини пенсійного органу.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).
З 07.06.2005 позивачці встановлена ІІ група інвалідності (захворювання пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС), що підтверджується довідкою серії МСЕ №078853 (а.с.8).
Позивачка перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та з 22.05.2008 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі відшкодування фактично завданих збитків за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За наслідками розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач листом від 11.02.2020 № М-319/10.3-05 (а.с.10-11) повідомив позивачку про відсутність підстав для перерахунку пенсійних виплат, оскільки їх обчислення та виплата здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Залишаючи без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду передбачений статтею 122 КАС України застосовується до спірних правовідносин, а отримання позивачем листа відповідача у відповідь на заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав, та свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що у розглядуваному позові предметом спору є нарахування та виплата Головним управлінням Пенсійного фонду в Рівненській області позивачці пенсії за період з 22.05.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права, відтак застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом засобами поштового зв'язку 28.02.2020 (згідно зі штемпелем поштової кореспонденції на конверті; а.с.16). При цьому позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за період з 22.05.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 згідно зі статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Стосовно доводів позивачки з покликанням на ту обставину, що про порушення свого права вона дізналася з листа відповідача від 11.02.2020 №М-319/10.3-05, на думку колегії суддів, такі не можуть бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не могли позбавити її можливості звернутися до суду в межах строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись у січні 2020 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка вже знала, що такі виплати в спірний період у визначеному Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірі їй не виплачувалась.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що отримання позивачкою листа відповідача від 11.02.2020 у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Вказана правова позиція щодо застосування до правовідносин у сфері нарахування та виплати пенсійних виплат положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмов протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за періоди з 22.05.2008 по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 по 27.08.2019, оскільки такі подані з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі №460/1483/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 16 березня 2022 року.