16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/14112/21 пров. № А/857/19799/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (суддя Крутько О.В., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/14112/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії, -
26.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області та з наведених в ньому підстав просив: визнати протиправним та скасувати рішення Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області №128 від 31.03.2021 року; зобов'язати Добросинсько-Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04371727, адреса місцезнаходження: 80337, Львівська обл., Жовківський р-н, село Добросин, площа 40-річчя Перемоги, буд. 3) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.02.2021 року він звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Львівської обл., Жовківського району в адміністративно-територіальних межах Добросинської сільської ради за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Добросинської сільської ради у Львівській області. Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин. Позивач зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не вказує на обставини, які не дають змогу надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою у бажаному розмірі земельної ділянки, не зазначає обґрунтування наданого дозволу у меншому розмірі земельної ділянки, що у розумінні ч.7 ст. 118 ЗУ України є обов'язковою умовою при прийнятті рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з викладених у ній підстав, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесульного права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що рішення Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області №128 від 31.03.2021 року не містить обгрунтувань причин, з яких неможливо задовольнити заяву позивача у повному обсязі та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею саме 2,0 га. Відповідачем не доведено обмеження позивачу права на розробку проекту землеустрою на площу земельної ділянки, зазначену в заяві і яка не перевищує гранично допустиму площу такої земельної ділянки, передбачену чинним законодавством на час розгляду заяви відповідачем.
Відповідач Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та просить залишити його без змін.
Позивач у відповіді на відзив не погоджується з доводами відповідача, підтримує вимоги викладенні в апеляційній скарзі.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до Добросинської сільської ради із клопотанням 02.02.2021 про надання дозволу на розробку документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Львівської обл., Жовківського району в адміністративно-територіальних межах Добросинської сільської ради за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Добросинської сільської ради у Львівській області.
Також до заяви додано копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічний матеріал на якому зображено бажане розташування земельної ділянки (додаток 1).
В подальшому, за наслідками розгляду заяви позивача, Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся в суд з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не встановив порушень прав позивача, які пов'язані із наданням дозволу на розробку проекту землеустрою у розмірі меншому за заявлений у клопотанні розмір бажаної земельної ділянки. Жодних ознак дискримінації прав позивача та незаконності рішення сільської ради не встановлено.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі ЗК України).
Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Враховуючи наведені вище норми, суд першої інстанції вірно вказав, що громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб'єкт владних повноважень розглядає відповідне клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Добросинсько-Магерівська сільська рада рішенням V чергової сесії VIII демократичного скликання № 128 від 31.03.2021 надала позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в с. Добросин.
Колегія суддів зазначає, що органи місцевого самоврядування, діючи в інтересах територіальної громади, мають право розпоряджатися землями комунальної власності з урахуванням будь-яких правомірних цілей, зокрема надаючи перевагу жителям села, проте вони не можуть ухвалювати правові акти, які не належать до їх повноважень або суперечать закону.
Сільська рада вправі надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру, у межах до 2,0 га, а також встановлювати різні їх розміри для членів територіальної громади і громадян, які до неї не належать.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушень вимог законодавства відповідачем у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0,50 га, а не 2,0 га, оскільки стаття 121 ЗК України встановлює максимальний розмір земельних ділянок, що можуть бути відведені саме для цієї мети, а не їх обов'язковий розмір.
Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, оскільки в даному разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись власником.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 року у справі № 379/656/16.
З огляду на вищенаведене суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність порушень прав позивача, які пов'язані із наданням дозволу на розробку проекту землеустрою у розмірі меншому за заявлений у клопотанні розмір бажаної земельної ділянки. Відтак жодних ознак незаконності оскаржуваного рішення сільської ради не встановлено.
За наведених обставин судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно зясовано обставини в справі, та прийнято законне судове рішення, а доводи апелянта не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанціїї без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №380/14112/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга