Справа № 120/3718/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції- Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
16 березня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасування рішення 6 сесії 8 скликання від 19.02.2021 №180 Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.
- зобов'язати Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу , орієнтовною площею: 2,0 га, яка є сформована, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вапнярської селищної ради.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що звернулася заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу , орієнтовною площею: 2,0 га, яка є сформована, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вапнярської селищної ради. Рішенням 6 сесії 8 скликання від 19.02.2021 №180 Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 0523982000:01:002:0405, яка розташована на території Вапнярської селищної ради за межами с. Колоденка Томашпільського району Вінницької області згідно ст.118 Земельного кодексу України та ст.ст. 25-26 Закону України "Про землеустрій". Не погоджуючись із рішенням від 19.02.2021 №180, позивач звернулася до суду, мотивуючи його протиправність, зазначила, що відповідачем порушено ст.118 Земельного кодексу України якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність, однак таких підстав у спірному рішенні не зазначено.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення 6 сесії 8 скликання від 19.02.2021 №180 Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.
Зобов'язано Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 0523982000:01:002:0405, яка розташована на території Вапнярської селищної ради за межами с.Колоденка Томашпільського району Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
У задоволення решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Позивач звернулася заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу , орієнтовною площею: 2,0 га, яка є сформована, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вапнярської селищної ради.
Рішенням 6 сесії 8 скликання від 19.02.2021 №180 Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 0523982000:01:002:0405, яка розташована на території Вапнярської селищної ради за межами с. Колоденка Томашпільського району Вінницької області згідно ст.118 Земельного кодексу України та ст.ст. 25-26 Закону України "Про землеустрій".
На переконання позивача, відповідач протиправно відмовив їй у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що і стало підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Апелянт оскаржує вказане рішення лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому лише в цій частині колегія суддів і надає юридичну оцінку вказаному рішенню.
Так зазначеним рішенням відмовлено у вимозі зобов'язати Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу , орієнтовною площею: 2,0 га, яка є сформована, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вапнярської селищної ради.
Натомість зобов'язано Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 0523982000:01:002:0405, яка розташована на території Вапнярської селищної ради за межами с.Колоденка Томашпільського району Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
Щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України від 25.10.2001 №2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність повноважень у суду втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчу, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до його функцій і виключної компетенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини" зазначив, що із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст. 245 КАС України, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 0523982000:01:002:0405, яка розташована на території Вапнярської селищної ради за межами с.Колоденка Томашпільського району Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.