Справа № 240/16367/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
15 березня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства-Фірма "Мрія 2000" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
В липні 2021 року приватне підприємство-Фірма "Мрія 2000" (далі ПП Фірма "Мрія 2000") звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці, в якому просило:
-визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості UA101000/2021/000006/2 від 13.06.2021 та картку відмови у митному оформленні UA101020/2021/00047 від 13.07.2021.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року позов задоволено:
-визнано протиправним і скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101000/2021/000006/2 від 13 червня 2021 року;
-визнано протиправною і скасовано картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2021/00047 від 13 липня 2021 року.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
25 січня 2022 року від позивача, через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.07.2021 ПП-фірмою "Мрія 2000" подано до Житомирської митниці митну декларацію UA101020/2021/001875 для митного оформлення товару в режимі імпорт, а саме: товар 1- велосипеди дитячі без двигуна з шарикопідшипниками; товар 2-шини гумові до велосипедів; товар 3-інші частини та пристрої до велосипедів; товар 4-бутлі, пляшки та аналогічні вироби; товар 5-частини та пристрої до велосипедів-сідла; товар 6-насоси повітряні або вакуумні-насоси ручні для велосипедів, частини та пристрої для велосипедів-запасна частина; товар 7-частини та пристрої для велосипедів-рукоятки на кермо; товар 8-частини та пристрої для велосипедів- багажники; товар 9-камери гумові для велосипедів, від постачальника TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING СО, з країни виробника - Китай, виробник - Royalbaby Cycle Beijing Co., LTD .
Декларантом заявлено митну вартість товару за ціною договору, а для підтвердження митної вартості до ЕМД подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №TYN2020/012 від 16.07.2020, рахунок-фактуру (інвойс) №TYN2021UA07 від 28.04.2021, пакувальний лист б/н від 28.04.2021, коносамент №SZZY21040151 від 03.05.2021, автотранспортні накладні (CMR) А №397206 та А №397207 від 09.07.2021, рахунок на оплату транспортних витрат №5072021 від 05.07.2021, прайс-лист виробника від 01.04.2021, платіжне доручення про оплату товару №167 від 15.06.2021 на суму 31247,00 доларів США, акт про проведення огляду №UA101020/2021/001875, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-2368 від 08.07.2021, договір про перевезення №30/06-2017 від 30.06.2017, укладений між ПП- фірмою "Мрія 2000" та експедитором ТОВ ГЕП Логістикс, документи з попередньої поставки аналогічного товару: інвойс №TYN2020UA12/1 від 23.07.2020, платіжне доручення №96 від 18.09.2020 на суму 14671,00 доларів США, МД UA100530/2020/049470 від 07.10.2020 та аркуш коригування до неї, копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №240/19872/20.
Під час митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення Інспектор за поданою позивачем декларацією було згенеровано наступні митні формальності у напрямку контролю митної вартості: По наступним товарам можливе заниження митної вартості товару: (1, 3, 5) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар(и) № 6, 7, 8, 9: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
В зв'язку з вищезазначеним, Житомирською митницею надіслано до ПП-фірми "Мрія 2000" електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На виконання вимог відповідача позивачем надано наступні документи: висновок цінової експертизи ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків №113/242 від 18.06.2021, копію експортної митної декларації країни відправлення № 020220210000289517 від 30.04.2021, бухгалтерські документи про відвантаження позивачем товару покупцям, його оплати ними та відомість про формування вартості, а саме: платіжне доручення № 15138862464 від 17.09.2021; платіжне доручення № 254 від 17.09.2020; платіжне доручення № 253 від 17.09.2020; видаткову накладну № 100911 від 09.10.2020; видаткову накладну № 100912 від 09.10.2020; видаткову накладну № 100913 від 09.10.2020; податкову накладну № 20 від 17.09.2020; податкову накладну № 21 від 17.09.2020; податкову накладну № 22 від 17.09.2020; договір про перевезення між експедитором та морським перевізником №24 від 08.04.2020, довідку про транспортні витрати №0507-2021/2 від 05.07.2021, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №5524 від 01.06.2017, укладений між ТОВ Ламан Шиппінг та ТОВ ГЕП Логістікс, договір організації перевезень автомобільним транспортом №1835 від 01.07.2016, укладений між ТОВ Ламан Шиппінг та ТОВ Ламан-Транс-Експресс .
За результатами розгляду поданих документів Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA101000/2021/000006/2 від 13.07.2021.
За змістом вказаного рішення, заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих (подібних) товарів. Також, митницею встановлено, що ціни подібних (аналогічних) товарів, що ввозяться на митну територію України за контрактами, стороною яких є виробник товарів, перевищують фактурні ціни товарів, заявлених до митного оформлення, що постачаються за посередницьким контрактом. Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій інформація отримана з мережі Інтернет використовується митними органами у якості джерела довідкової інформації під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків. Так за інформацією, розміщеною на сайті виробника товару за посиланням: www.royal-bike.com відпускні ціни на подібну продукцію перевищують фактурні ціни даної зовнішньоекономічної операції. Рахунок на оплату № 5072021 від 05.07.2021, що на думку декларанта підтверджує витрати на транспортування оцінюваних товарів не містить інформацію про товар, що транспортувався, реквізити коносаменту. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ стосується оцінюваного товару. Вказані у рахунку на оплату № 5072021 від 05.07.2021 номери контейнерів могли використовуватися при сортуванні необмеженої кількості інших партій товару, у зв'язку із тим, що вони використовуються багаторазово. Крім того, згідно із даними коносаменту № TYN2021UA07 від 28.04.2021 організацію перевезення оцінюваних товарів здійснювала особа - SEA GLOBAL LOGISTIC (SHENZHEN) СО. LTD. Однак відомості про вартість транспортування товарів у вигляді рахунка на оплату № 5072021 від 05.07.2021 надаються ТОВ ГЕП ЛОГІСТИК . У товарно-супровідних документах не містяться відомості, які б свідчили про існування юридичного зв'язку між ТОВ ГЕП ЛОГІСТИК та ПП- фірмою "Мрія 2000" з приводу перевезення оцінюваних товарів. Автотранспортні накладні № 397206 та № 397207 від 09.07.2021 свідчать про те, що перевезенням товарів по маршруту м.Одеса до с.Вишневе здійснювалось третьою особою-ТОВ ЛАМАН ТРАНС ЕКСПРЕС. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Додатково наданий Договір № 24 від 08.04.2020, що на думку декларанта підтверджує взаємозв'язок між SEA GLOBAL LOGISTIC (SHENZHEN) CO., LTD та ТОВ ГЕП ЛОГІСТИК з приводу транспортування товарів, не може бути використаний для підтвердження числових значень складової митної вартості оцінюваних товарів. Вказаний договір визначає права та обов'язки сторін з приводу міжнародних морських та авіа перевезень зовнішньоторговельних вантажів. Кількість та опис цих вантажів в договорі не наведена. Однак, згідно із п. 5.2 Договору № 24 від 08.04.2020 замовник здійснює оплату послуг на підставі інвойсу, що є доповненням до контракту. При цьому факт надання послуг підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт. Таким чином, документи, які б містили інформацію про перевезення саме оцінюваних товарів, що надійшли на адресу ПП - ФІРМА "МРІЯ 2000", а це - інвойс та акт приймання-передачі виконаних робіт, до митного оформлення не надані. Додатково надана копія митної декларації країни відправлення від 30.04.2021 № 020220210000289517, не може бути використана для підтвердження митної вартості, так як, відповідно до ст. 254 Митного Кодексу, не забезпечено переклад даного документа, у зв'язку з чим, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів. Висновок №В-2368 від 08.07.2021 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв'язку із наступним. Відповідно до Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі Інтернет https://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Висновок ДП Держзовнішінформ від 18.06.2021 № 113/242 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, у зв'язку із наступним. Відповідно до Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Всупереч вищевказаних вимог, до Висновку ДП від 18.06.20210 № 113/242 не долучено всі додатки, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару. Відповідно до відомостей про код зовнішньоекономічного контракту (4100) контракт №TYN2020/012 від 16.07.2020 не є таким, що укладений з виробником товару. Однак, на вимогу митного органу декларантом відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або важеною ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Товар № 1: Метод 2а не може бути використаний у зв'язку із відсутністю вартості інформації про операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни. Митна вартість визначена за методом 2 б - за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну на тих же умовах поставки, з врахуванням торгової марки, виробника, країни виробництва, приблизно в тій же кількості що й оцінюваний, МД від 13.04.2021 № UA100310/2021/409554 - Дитячі велосипеди двоколісні, з кульковими підшипниками, з допоміжними колесами, в частково зібраному стані: Дит.Велосипед мод. RB16-22 SPACE SHUTTLE 16", з щитками (передній+задній+кріплення), дзвоником та світловідбивачами, кол.чорний - 115 шт. з RB18-18 LITTLE SWAN 18", з щитками (передній+задній+кріплення) та корзинкою з кріпленням, дзвоником, кол. рожевий - 200 шт. Торгова марка: ROYALBABY, виробник: ROYALBABY CYCLЕ BEIJING CO., LTD. Країна виробництва CN, умови поставки - FOB TIANJIN (XINGANG), вага - 7109,5 кг, кількість - 615 шт - 60,68 доларів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року; Товар №3: Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів, МД від 02.07.2021 № UA500500/2021/200494 - 1.Частини до велосипедів: КОЛECO ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДА, АЛЮМІНІЙ 281 кг. Виробник: TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC. Країна походження: CN -5,01 доларів за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Товар №5 - Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів, МД від 25.04.2021 № UA100130/2021/521891 - Запасні частини до велосипедів: сідла в асортименті Вісусlе parts/Частини велосипедів-10,6кг. Торговельна марка: CHIOINGN Країна виробництва: CN Виробник: BEIJING TAGMARK IMPORT AND EXPORT CO., LTD - 5,01 доларів за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДФС України. Декларант або уповноважена особа має право, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу України в розмірі, визначеному митним органом до ч. 7 ст. 55 Митного Кодексу України. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості в митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Розділу І Митного кодексу України або до суду.
13.07.2021 Житомирською митницею прийнято Картку відмови у митному оформленні UA101020/2021/00047.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п'ята статті 53 МК України).
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.
Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За приписами частин четвертої п'ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, в обгрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що в ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів органом доходів і зборів встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих (подібних) товарів, ціни подібних (аналогічних) товарів, що ввозяться на митну територію України за контрактами, стороною яких є виробник товарів, перевищують фактурні ціни товарів, заявлених до митного оформлення, що постачаються за посередницьким контрактом, за інформацією, розміщеною на сайті виробника товару за посиланням: www.royal-bike.com відпускні ціни на подібну продукцію перевищують фактурні ціни даної зовнішньоекономічної.
В той же час, колегія суддів вважає безпідставними посилання представника відповідача на раніше визначену митну вартість схожих товарів та зауважує, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу і на те, що як вбачається з матеріалів справи, декларантом подавалисть до Житомирської митниці документи, що стосувалися попередньої поставки аналогічного товару від того ж самого постачальника на таких самих умовах, а саме: МД №UA 100530/2020/049007 від 06.10.2020, за якою позивачем до митного оформлення був заявлений товар-велосипеди без двигуна, дитячі, з шарикопідшипниками, отриманий від TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING СО., LIMITED. на умовах FOB Нінгбо Китай. Тобто, ціни подібних (аналогічних) товарів відповідали цінам товарів, що розмитнювалися, однак вказані документи залишені поза увагою посадових осіб відповідача.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, ціна товару визначається на розсуд сторін. Відмінність у ціні товару може бути зумовлена, знижками, що надаються продавцем, за тривалий характер співпраці, обсягу партії товару, який закуповується, умов платежу, строків поставки та вартості доставки тощо, що також не було взято до уваги Житомирською митницею, а лише здійснено порівняння з роздрібними цінами виробника, що зазначені на сайті www.royal-bike.com. Тоді як позивачем на підтвердження вартості товару надано інвойс №TYN2021UA07 від 28.04.2021 на суму 31247,00 USD, платіжні доручення про оплату товару №167 від 15.06.2021 на суму 31247,00 доларів США та копію експортної митної декларації країни відправлення №020220210000289517 від 30.04.2021.
Відносно тверджень відповідача про те, що відомості про витрати на транспортування товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, оскільки рахунок на оплату №5072021 від 05.07.2021 не містить інформації про товар, що транспортувався та реквізити коносаменту, то матеріали справи свідчать, що у ході проведення консультації між декларантом та Житомирською митницею, останнім додатково надано довідку ТОВ ГЕП ЛОГІСТИКС про транспортні витрати №0507-2021/2 від 05.07.2021 року, якою підтверджено вартість перевезення за коносаментом №SZZY21040151 від 03.05.2021 року. Вартість морського перевезення оплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджує реальність операції з морського перевезення та її вартості, що є складовою митної вартості товару.
Стосовно того, що у товарно-супровідних документах відсутні відомості, які б свідчили про існування юридичного зв'язку між ТОВ ГЕП ЛОГІСТИКС та позивачем з приводу перевезення товару, то такі доводи відповідача спростовуються інформацією у графі 44 ЕМД №UA101020/2021/001875 (документи, що додаються до ЕМД) та змістом оскаржуваних рішень, в яких зазначено, що до митного оформлення товарів позивачем було надано договір перевезення №30/06-17 від 30.06.2017 року між ним та ТОВ ГЕП ЛОГІСТИКС.
Також є необгрунтованими посилання митного органу на те, що за транспортними накладними міжнародного зразка (CMR) №397206 та №397207 від 09.07.2021 перевезення товарів по маршруту м.Одеса до с.Вишневе здійснювалось третьою особою-ТОВ ЛАМАН ТРАНС ЕКСПРЕС, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, у відповідності до положень статті 58 МК України вартість внутрішніх перевезень не включаються до митної вартості товару.
Відносно тверджень митного органу, що згідно із даними коносаменту №SZZY21040151 від 03.05.2021 року організацію перевезення оцінюваних товарів здійснювала особа - SEA GLOBAL LOGISTIC (SHENZHEN) СО. LTD, відомості про вартість транспортування товарів у вигляді рахунка на оплату №5072021 від 05.07.2021 надаються ТОВ ГЕП ЛОГІСТИК , а в товарно-супровідних документах не містяться відомості, які б свідчили про існування юридичного зв'язку між SEA GLOBAL LOGISTIC (SHENZHEN) CO. LTD та позивачем з приводу перевезення товарів, то до митного оформлення було надано договір №24 від 08.04.2020 року між ТОВ ГЕП ЛОГІСТИКС , з яким у позивача укладено договір перевезення №30/06-17 від 30.06.2017 року, та морським перевізником - SEA GLOBAL LOGISTIC (SHENZHEN) CO. LTD., що робить можливим встановлення як перевізників так і їх взаємодії з перевезення товару.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом. А саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.